среда, 22 февраля 2017


Racurs.ua

Внешнее независимое оценивание: действительно ли украинцы против?

Вчера, 14 января, были обнародованы результаты общенационального опроса «Отношение населения Украины к ВНО», проведенного фондом «Демократические инициативы» (на украинском).

4 січня 2013 року регіональні центри оцінювання якості освіти розпочали приймати заяви від випускників шкіл, які бажають взяти участь у зовнішньому незалежному оцінюванні (ЗНО). А вже після цього пролунала заява першого віце-спікера Верховної Ради Ігоря Калєтніка про те, що ЗНО потрібно скасувати, оскільки колишня практика вступних іспитів до конкретного вищого навчального закладу є більш ефективною. Мовляв, дитина замість того, щоб зосередитися на обраній професії і підготовці до вступних іспитів, має механічно заучувати відповіді на тестові завдання та шукати їх у інтернеті.

 

«Щоб здати тести зі спеціальних предметів, таких, як фізика або біологія, сільським школярам доводиться їхати складати одну дисципліну в один райцентр, другу — в іншій. Це не тільки створює додаткові незручності, а й потребує додаткових матеріальних витрат», — обурювався перший віце-спікер таким байдужим ставленням освітньої системи до гаманця простого селянина. І додавав, що 80 % школярів погоджуються із ним, тоді як підтримують ЗНО тільки 20 % учнів середніх шкіл.

 

Звідки у високопосадовця такі конкретні цифри, він не пояснив. Але 14 січня 2013 року на круглому столі, присвяченому ЗНО, були оприлюднені цифри, що аж ніяк не збігаються із «статистикою» пана Калєтніка.

 

ЗНО як систему вступу до вишів підтримує переважна більшість населення України, про що свідчать результати трьох хвиль (березень і вересень 2011 року та жовтень 2012 року) загальнонаціонального опитування, що його проводили фонд «Демократичні ініціативи» і соціологічна служба Ukrainian Sociology Service.

 

Результати переконливо свідчать про позитивну динаміку підтримки зовнішнього оцінювання населенням. У березні 2011 року ЗНО підтримували 46 % опитаних, не підтримували — 30 %, а в жовтні 2012 року рівень підтримки ЗНО становив уже 49 %, тоді як непідтримки — 27 %.

 

Зазначимо, що в опитуванні брали участь не тільки ті, хто сам проходив тестування або є родичем дитини, що проходила ЗНО (цільова група). Таких було лише близько 39 %. А 28,4 % опитаних узагалі не мають дітей.

 

Як свідчать результати опитування, саме ЗНО забезпечує дітям рівні умови. Із цим погодилися 54 % (не згодні — 25 %), а серед респондентів, чиї діти, діти рідних і близьких або вони самі проходили зовнішнє незалежне оцінювання, — аж 66 %!

 

Із тезою, що ЗНО дає змогу обдарованим дітям вступити до будь-якого ВНЗ, погодилися 49 % респондентів, а в цільовій групі — 58 %. Не згодні із цим твердженням 29 % опитаних. А з тим, що ЗНО спонукає дітей вчитися, згодні 54 %, у цільовій групі — 62,5 %. Не згодні — 24 %.

 

На запитання, чи дає ЗНО змогу вищим навчальним закладам вибирати найкращих студентів, «так» відповіли 44 %, у цільовій групі — 52 %. Не згодні з цим — 27 %.

 

А якщо розглядати корупційну складову, то 46 % респондентів вважають, що ЗНО виключає корупцію при оцінюванні знань випускника. Натомість 28 % вважають, що вона там поширена. Може, це саме ті респонденти, що не мають дітей і не знайомі із системою незалежного оцінювання знань? А от при оцінці знань на вступних іспитах до навчального закладу поширеною назвали корупцію 72 % населення (а в цільовій групі — 75 %). Не побачили корупції при складанні екзаменів до вишів тільки 11 %.

 

Серед респондентів, які мали певний стосунок до проходження ЗНО (самі випускники, їхні діти та родичі), 64,5 % були задоволені тим, як проводилося оцінювання (21,5 % — не задоволені).

 

Завдяки ЗНО половина випускників вступили до омріяних навчальних закладів (у березні 2011 року — 43 %, у вересні 2011 року — 52 %), ще 38 % будуть навчатися не зовсім там, де прагнули, але вважають і цей варіант непоганим.

 

Більшість населення налаштована проти того, щоб під час вступу до результату ЗНО та бала атестата додалися ще й вступні іспити, таких 45 % (52 % у цільовій групі). Згодні на пропозицію щодо складання вступних іспитів 27 %.

 

Тож як на тлі усіх цих цифр виглядає заява пана Калєтніка про те, що українці проти ЗНО? Голова парламентського комітету з питань науки та освіти Лілія Гриневич назвала заяву про недоцільність ЗНО такою, що свідчить про лобіювання деякими депутатами корупційних інтересів та про спробу відвернути увагу суспільства від справжніх проблем освітньої сфери. На її думку, ЗНО залишиться незахищеним доти, доки не матиме підтримки на законодавчому рівні. Пані Гриневич згадала про проект закону «Про вищу освіту», що внесений на розгляд у ВР від опозиції. В цьому законопроекті передбачено врегулювання статусу зовнішнього незалежного оцінювання, описано особливості залучення фахівців, що готують і проводять ЗНО, порушено питання захисту інформації, доступу до знеособленої бази даних для проведення аналізу результатів тощо.

 

Також законопроектом запропоновано нові правила використання результатів зовнішнього оцінювання при вступі до вищих навчальних закладів. Зокрема, тільки ВНЗ можуть вибирати предмети, за якими будуть зараховуватися результати ЗНО, та встановлювати коефіцієнти їх зарахування. При цьому середній бал атестата не повинен перевищувати 10 % від максимальної суми конкурсного бала, за яким відбувається зарахування.

 

Законопроектом також передбачений новий тест — загальної навчальної компетентності, який вирівняє шанси абітурієнтів, котрі є достатньо здібними, але не мали доступу до якісної середньої освіти.

 

На думку Павла Полянського, директора Центру освітнього моніторингу, скасування ЗНО і повернення до вступних іспитів остаточно поховає залишки рівного доступу до вищої освіти. «Для сильних абітурієнтів з незаможних родин вступні екзамени з їх «суб’єктивним фактором» стануть шлагбаумом перед престижними ВНЗ і спеціальностями», — наголосив він. А ще скасування ЗНО позбавить вступників права вступу до кількох вишів, оскільки абітурієнт фізично не зможе одночасно складати вступні іспити до різних ВНЗ.

 

Щодо системних проблем, зазначив пан Полянський, то скасування ЗНО призведе до розриву між шкільною програмою та якістю її викладання і вимогами при вступі до ВНЗ. А ще треба згадати, що ЗНО — це й загальнонаціональний моніторинг якості освіти, який у разі скасування цієї системи неможливо буде здійснювати.

 

Щодо критики на адресу самих тестів, яка часто є справедливою, директор Центру тестових технологій і моніторингу якості освіти Ігор Лікарчук зауважив: «В Українському центрі оцінювання якості освіти значно погіршилися умови роботи працівників, занедбано формування «Банку тестових завдань», що і стало причиною скорочення кількості завдань у тестах з історії України та фізики у 2013 році».

 

А директор Центру дослідження суспільства Інна Совсун зазначила: «Якщо представники парламентської більшості турбуються про додаткові витрати абітурієнтів на проїзд чи переймаються щодо якості тестів, то треба розуміти, що ці проблеми неможливо вирішити без збільшення фінансування. Натомість ми спостерігаємо протилежні кроки. Фінансування роботи Українського центру оцінювання якості освіти у бюджеті на 2013 рік становить 113 млн грн, що на 4,8 млн менше, ніж 2012 року».

Заметили ошибку? Выделите текст, который её содержит, и нажмите Ctrl+Enter
Расскажите об этом друзьям:
Версия для печати



НОВОСТИ ПАРТНЕРОВ










НОВИНИ ПАРТНЕРІВ