Слияния и поглощения: итоги и тенденции

«За 10 місяців поточного року в Україні в різних секторах економіки було здійснено 155 значних правочинів на загальну суму приблизно у 9,41 млрд доларів. Можлива деяка статистична похибка, оскільки угоди на суму менше 0,1 млн доларів ми не враховували», – розповів директор інвестиційного банкінгу групи ITT Максим Панфілов на IV щорічному національному форумі «Злиття та поглинання в Україні». З цих коштів 4,08 млрд доларів було вкладено у 130 угод злиття і поглинання, 5,33 млрд – в операції боргового фінансування. Та, незважаючи  на  кількісний  показник, операції кредитування, як ми бачимо, становлять всього 16 % від загальної кількості операцій. Тобто із 155 угод із залучення капіталу тільки 25 операцій були з боргового кредитування.

Експерт пояснив це тим, що багато банків в Україні (особливо іноземних) перебувають на стадії реалізації власних активів, тож не хочуть обтяжувати себе новими дебіторськими заборгованостями.

Якщо розглядати ці угоди за секторами економіки, то найбільша інвестиційна активність цього року спостерігалася в енергетиці (31 % усіх залучених коштів), металургії (24 %), на аграрному ринку (16 %) та ринку нафти і газу (12 %).

Залучення капіталу шляхом продажу частини підприємства відбувалося в 65 % випадках, в 35 % випадків підприємство продавалося повністю.

Максим Панфілов назвав і основні риси, притаманні інвестиційно привабливим компаніям. Це, безумовно, прозорість компанії, міжнародний рівень менеджменту, наявність структурованої роботи по інвестиційних відносинах, прагнення до лідерства на ринку і хороша репутація. Але, як відзначив Панфілов, він знає приклади, коли велика, досить прозора і шанована компанія, яка є лідером свого ринку і має багато перспектив, не може залучити інвестиції.

Також експерт спрогнозував, які галузі економіки майбутнього року зможуть залучити капітал. Лідируватимуть агропромисловий сектор, харчова промисловість, енергетика. Непогано ітимуть справи в банківській сфері, телекомунікаційній та медико-фармацевтичній галузях.

Свій вибір він пояснив просто: «Як би погано не йшли справи, людям все одно треба їсти, лікуватися, та й без електрики ми ніяк не обійдемося. Що ж до телекомунікацій, то мова йде про безліч невеличких операторів телекомунікаційних послуг, які скоріш за все будуть поглинуті великими компаніями, що скуплять їхні мережі майже за безцінь».

Дещо посилив враження від названих цифр інший доповідач — головний редактор тижневика «Коментарі» Вадим Денисенко, чия доповідь мала вельми красномовну назву: «Злиття, поглинання та відбирання». За словами В. Денисенка, 70 % усіх злиттів і поглинань здійснили 20 бізнесменів, які або знаходяться при владі, або дуже близькі до неї. Єдиним способом убезпечення від недружнього поглинання, тобто відбирання власності, В. Денисенко вважає борги компанії. Він навіть навів приклад, коли так звані рейдери дали спокій бізнесменові, в якого намагалися відібрати власність, коли дізналися про його банківські кредити. На прощання ще й дорікали: «Що ж ти, сякий-такий наше підприємство заклав?»