• Світові новини
  • Юридичні новини
  • Погода
  • Новини України
Ракурс

Вищій раді юстиції залишилося чотири дні

Таких повноважень до самоврядування судді не мали за жодної влади. Чи готові вони будуть віддати історії увесь негатив ВРЮ, контрольованого політиками органу держави, і розпорядитися врешті достойно владою, що впала їм до ніг?

З 30 вересня набувають чинності зміни до Конституції України в частині правосуддя, яким передбачено реорганізацію нинішньої Вищої ради юстиції у принципово новий орган — Вищу раду правосуддя. Cьогодні глава держави направив проект відповідного закону на розгляд парламенту. Документ визначений президентом як невідкладний. Відомо, що документ готувала поважна Рада з питань судової реформи. Попри те, що проект високо оцінили як вітчизняні правники, так і іноземні експерти під час публічних дискусій, ще чимало зауважень залишалося.

Наразі остаточний проект закону не оприлюднено. Президент зберігає інтригу щодо остаточного варіанту ключових положень проекту. Утім, раніше оприлюднений варіант містить чимало новел і дещо навіть доповнює та розширює зміни до Конституції.

Новели проекту стосуються статусу, способу формування, повноважень органу. Щодо складу, у ВРП входитиме 21 особа (зараз — 20). Більшість у його складі належатиме суддям, обраним суддями (нині більшість суддів призначається різними суб’єктами: з’їздами суддів, адвокатів, науковців, прокурорів, президентом, парламентом). Із 21 члена у складі ВРП десятеро призначатиме з’їзд суддів, один (голова ВСУ) входитиме до складу за посадою (його обирають судді ВС на пленумі таємним голосуванням).

Президент та парламент втратять по одній квоті і обиратимуть лише по двоє представників зі складу знаних юристів. Спочатку планувалося взагалі позбавити парламент квоти у складі ВР, адже раніше він делегував призначати та звільняти суддів делегатів зі складу депутатів, тобто політичних осіб. Про це окремо було зазначено у відомому рішенні «Волков проти України». Втратять посади у складі органу міністр юстиції та генпрокурор як політичні фігури.

Перехідні положення Конституції вказують, що за цими правилами орган має бути сформовано до 2019 року. Тобто основні вибори пройдуть у 2018-му. Але до кінця цього року розклад сил у складі ВРП зміниться, адже з’їзд суддів у грудні дообере трьох своїх представників.

Позбавлення суддів політичного впливу — таким було головне гасло реформи ВРЮ. Наразі у проекті кваліфікаційні вимоги до усіх членів ВРЮ включають політичну нейтральність.

Склад ВРП залишиться хоч і без політиків, але змішаним. Більшість належатиме суддям. Меншість — знаним правникам.

Аполітичність буде поширено і на діяльність органу. Парламент втратив право обирати та звільняти суддів. Остаточні рішення щодо цих питань, а також щодо переведення судді вирішуватиме Вища рада правосуддя.

Проект наділяє цей орган низкою внутрішньо специфічних питань організації роботи судової влади, як-то вирішення проблеми судової охорони, адміністрування суддів, навантаження. Таким чином, ВРП як орган держави з питань суддівського врядування дістав низку реальних повноважень щодо впливу на внутрішню організацію роботи судової системи.

ВРП повернуть функцію єдиного дисциплінарного органу. Усі скарги (а нерозглянутих там понад 13 тис.) на дії суддів першої та апеляційної інстанцій перешлють із Вищої кваліфікаційної комісії суддів України до Вищої ради правосуддя.

Водночас, закони про судоустрій і статус суддів та проект закону про Вищу раду правосуддя запроваджують дещо поліпшені дисциплінарні процедури.

Первинним дисциплінарним органом стануть дисциплінарні палати, яких може бути створено декілька. Усі члени ВРП (за принципом “два судді — два несудді”) будуть розподілені між дисциплінарними палатами. Це прискорить розгляд дисциплінарних скарг. Рішення палат судді зможуть оскаржити до повного складу ВРП, а потім щоправда із формальних підстав — до Верховного суду.

Важливими є також реальні повноваження Вищої ради правосуддя у стосунках із іншими гілками влади: із Кабміном — у питаннях бюджету, із Верховною радою — у питаннях законодавства. Проект в редакції Ради з питань судової реформи дав право ВРП акумулювати пропозиції усіх судів щодо змін до законодавства і наділив висновки ВРП для проектів закону що стосуються судоустрою, статусу суддів обов’язковою силою. Тобто комітет без такого висновку не зможе внести документ на розгляд парламенту. Якщо звичайно, це буде записано у його регламенті.

Це повноваження матиме роль при здійсненні ще однієї важливої функції ВРП, як-то захист незалежності суддів та авторитету судової влади.

Це повноваження перекочувало до ВРП від Ради суддів України, утім якщо у органу суддівського самоврядування не було механізму впливу на рішення інших гілок влади, то акти ВРП як органу держави матимуть принципово іншу вагу.

Тож за місяць-два в країні може з’явитися унікальний за своєю природою правовий інститут, який вже отримав статус органу суддівського врядування.

Рада з питань судової реформи анонсувала, що, готуючи проект, користувалася висновком Консультативної ради європейських суддів №10 щодо ролі та повноважень суддівських рад.

Водночас Рада не насмілилася прибрати із правового поля країни Раду суддів України, яка діятиме паралельно, лише забрала у неї декілька важливих повноважень, а також ДСАУ. Частину повноважень так само було забрано у Державної судової адміністрації України, яка теж була виконавчим органом, але у Ради суддів України. Цей атавізм викликав чимало нарікань, однак, не вирішений у законодавстві.

При цьому Вища кваліфікаційна комісія суддів України діятиме, як і зараз, майже автономно. Щоправда, ВРП зможе переглядати її рекомендації щодо кандидатів на посади суддів по суті. А не лише у питанні дотримання процедури. Єдина функція залишена політичній фігурі — ідеться про церемоніальне призначення кандидатів на посади суддів вперше президентом. При тому, що до кінця року країну очікує формування нового Верховного суду із числа кандидатів як суддів так і не суддів, то вони проходитимуть цю процедуру вперше, а отже призначатимуться президентом за поданням ВРП. Це надає органу та його повноваженням більшої ваги.

Але при цьому судова влада у майбутньому змушена буде доопрацьовувати архітектуру своїх органів. Цей процес ще попереду.

Як вже говорилося, ВРП стане єдиним дисциплінарним органом. Це — прогресивний крок назад (бо раніше і ВРЮ була таким органом до реформи А.Портнова 2010 року). Однак, існування декількох дисциплінарних палат створить проблеми єдиної дисциплінарної практики. Крім того, тепер доля судді залежатиме від трьох осіб у складі палати (доповідач позбавлений права голосувати), а не 20, як зараз. Рішення прийматимуться простою більшістю, тобто 2 голосами за, тоді як зараз потрібно для звільнення судді 11. Все як у суді. Вочевидь, яким судом судите, таким і вас судитимуть.

Експерти також критикують обмеження підстав для оскарження рішень ВРП щодо притягнення судді до дисциплінарної відповідальності, про що «Ракурс» вже писав. Громадські організації, що діють у цій сфері, наполягають і на наділенні скаржника правом оскарження рішень ВРП, якщо воно не буде на їх користь, тобто суддя уникне відповідальності.

Міжнародні експерти тут за принцип офіційності: мовляв, справа заявника — дати сигнал, далі працює держава. Хоч деякі судді якраз підтримують громадськість у залишенні принципу змагальності, бо матимуть великі права у наданні доказів, свідків, а тут процесом вже можна якось керувати.

Втім, європейські судді, які аналізували проект, кажуть, що Україна знову випередила європейський час, бо коли у старій Європі справи проти суддів гальмуються, закриваються від громадськості, в Україні процес буде відкритим і публічним.

У сухому залишку слід сказати, що проект вийшов у Ради з питань судової реформи неочікувано щедрим для суддів. Таких повноважень до самоврядування вони не мали за жодної влади. Але не судді були його ініціаторами. То чи готові вони будуть віддати історії увесь негатив Вищої ради юстиції, контрольованого політиками органу держави, і розпорядитися врешті достойно владою, що впала їм до ніг?

Читайте також: Ректор Нацшколи суддів Микола Оніщук про масові звільнення суддів, громадську раду і ризики реформи



Помітили помилку? Виділіть текст, що її містить, та натисніть Ctrl+Enter
Версія для друку

НОВИНИ ПАРТНЕРІВ






    Загрузка...