Чому люди, впевнені у своїй багатозадачності, обманюють себе

Можливо, ви читаєте цю статтю під час телефонної конференції, або поки качаєте свою дитину на гойдалці — а може, і те й інше. Але чи є багатозадачність дійсно хорошою ідеєю, або через неї ми все робимо повільніше й не так якісно, ​​як коли б займалися чимось одним?

Дослідження психологів свідчить про те, що концентрація на одній конкретній задачі підвищує продуктивність. Фахівці стверджують, що люди краще виконують ряд завдань послідовно, ніж кілька одночасно. Підлітки можуть вам заперечити: листуватися з друзями, поки дивишся ролики на YouTube, — цілком нормально. Але вони помиляються.

Група дослідників зі Стенфорда на чолі з Кліфордом Нассом (Clifford Nass) провела серію тестів, де порівнювала дві групи людей. До обох груп увійшли представники медійної сфери, але одні з них були схильні виконувати одночасно велику кількість завдань, інші — ні. Насс думав, що представники першої групи «суворих» багатозадачників відрізнятимуться відмінною пам'яттю й продемонструють кращі результати у завданнях з систематизації та зберігання інформації. Але виявилося, що все відбувається з точністю до навпаки.

Коли групам показали обриси кольорових фігур і попросили запам'ятати їхнє розташування, а решту проігнорувати, багатозадачники з цим не впоралися. Вони постійно відволікалися, а їхня здатність перемикатися між завданнями, фільтрувати непотрібну інформацію і запам'ятовувати, що вони бачили, була гіршою, ніж у другої групи.

Інші дослідники на чолі з Девідом Стрейєром (David Strayer) в Університеті штату Юта вивчали людей, які за кермом використовують телефон. Виявилося, що вони більш як удвічі частіше пропускають знаки зупинки.

У більш пізньому дослідженні Стрейєр виявив, що люди, які більше за інших схильні до мультизадачності, впевнені, що їм це чудово вдається. З 310 студентів, які взяли участь в дослідженні, 70% вважали свій рівень щодо багатозадачності вище за середній. Разом з тим такі багатозадачники відрізнялися імпульсивною поведінкою й були абсолютно непридатними для виконання більш як одного завдання за раз.

Використання мобільного телефону за кермом, навіть з хендс-фрі, збільшує час, необхідний для екстреного гальмування, і вдвічі зменшує обсяг інформації, що сприймається. Водночас, як показало дослідження, люди переоцінюють свої здібності й схильні вважати, що вони прекрасно справляються з водінням і розмовами по телефону.

Дослідження Насса привело його до висновку про те, що краще витратити 20 хвилин на одне завдання, а потім переключитися на інше, замість того, щоб намагатися швидше маневрувати між двома одночасно. Тести, що вимірюють здатність запам'ятовувати фігури, менш переконливі, ніж дослідження багатозадачності в реальному житті. Але все ж їхні результати свідчать про те, що ми самі себе обманюємо, коли думаємо, що можемо одночасно займатися двома або більше справами.

Є дані, згідно з якими жінкам трохи краще вдається бути багатозадачними, проте загалом для прекрасної половини це також не властиво.

Дослідження Стрейєра показало, що близько 3% людей у світі можна вважати супербагатозадачниками, які чим більше роблять, тим краще їм це вдається. Решті краще братися за щось одне.

Переклад: Людмила КРИЛОВА

Джерело: https://www.theguardian.com/lifeandstyle/2017/may/08/people-think-can-multitask-deluding-themselves-concentration