• Світові новини
  • Юридичні новини
  • Погода
  • Новини України
Ракурс

Бюджет-2018: до чого готуватись наступного року

Оборонний бюджет — це вісім рядків, в яких написано: 89 мільярдів ми якось поділимо. За словами міністра оборони, потреби армії враховані лише на 46%

Якщо бюджет поточного року називали людоцентричним, то чи не головне досягнення кошторису-2018 — це те, що його ухвалили не під ялинку. Про те, хто виграє від розподілу бюджетних коштів, а хто залишився за бортом, «Ракурс» розпитав депутатів, які знаються на економіці.

Віктор Пинзеник, член депутатської фракції партії «Блок Петра Порошенка»:

— Насамперед скажу, що я не голосував за бюджет-2018. Хоча в ньому додали коштів і на освіту, і на медицину. Але питання не тільки й не стільки в тому, скільки й кому дадуть грошей. Питання в іншому — за що ми платимо, фінансуючи освіту чи медицину. Адже оплачуватися має не утримання установ, як це у нас робиться від часів СРСР, а кінцевий результат. Як у магазині: ми ж не купуємо окремо тару, етикетку, воду тощо — ми платимо за кінцевий продукт. За таким принципом мають фінансуватись і медицина, і освіта. Цього не сталося, хоча певні спроби були.

Віктор Пинзеник, БПП

Мене хвилюють підвалини, на яких зводився бюджет та виникла його незбалансованість. Вже зараз проявляються деякі моменти, на які мав би реагувати головний кошторис, але цього не відбувається. Йдеться про економічне зростання. Проблеми є і в темпах: минулого року Україна продемонструвала 2,3% росту. Приблизно стільки ж буде й цьогоріч. Нагадаю, що перед цим було два роки спаду — майже 7% та 10%. Тобто ці два роки росту не покривають один рік спаду.

Другий аспект — структура цього економічного росту. Минулого року ми мали зростання промисловості майже на 3%, сільського господарства — понад 6%, торгівлі — 4,5%. В результаті загалом майже 2% росту. Цьогоріч маємо приблизно таке ж економічне зростання, при тому що промисловість і сільське господарство у мінусі. Так от, ріст іде за рахунок торгівлі — 8,2%. Але чим торгують, якщо промисловість та сільське господарство в мінусі? Відповідь очевидна — зростання відбувається за рахунок торгівлі імпортними товарами. Ці перекоси закладено в бюджет цього року й, на жаль, вони консервуються та переходять на наступний рік.

Фундаментальною основою росту є інвестиції. Але коли певні соціальні елементи накладаються на економіку, яка росте іншими темпами, то вся гривня йде в долар, за рахунок якого завозяться імпортні товари. Це повернення до схем, які діяли в минулому і які згодом тиснутимуть на обмінний курс національної валюти. Це ми бачимо вже тепер. У 2017 році у нас вперше за багато років сальдо торгівлі буде в мінусі. А все тому, що експорт не забезпечує потреби імпорту. Імпорт споживає більше. Судячи з бюджету-2018, наступного року ця тенденція посилиться.

Щодо державного боргу. Борг у 2 трлн грн — це лише так званий прямий держборг. Якщо порахувати коректно і додати гарантований державою борг, ця цифра становитиме 2 трлн 746 млрд грн.

Вже кінець грудня, тому можна оцінити доходи бюджету 2017 року. Я їх зіставляю з тим, що закладено в бюджет. Якщо раніше я казав про нереалістичність видатків бюджету, бо здебільшого вони базуються на боргах, то тепер, на жаль, я стверджую: нереальні й доходи. Адже бюджет, за який проголосували, у порівнянні з поданим раніше проектом виріс як на дріжджах: доходи збільшились майже на 40 млрд грн, зокрема по загальному фонду — на 26 млрд грн.

За моїми підрахунками, бюджет наступного року має отримати на 20% більше доходів, ніж цьогоріч. Що може дати ці доходи? Можливо, зростання економіки (до речі, я не сперечаюся з тим, що економіка зросте на 3%). Друге — зростання споживчих цін. Цей показник уряд закладає на рівні 10%, приблизно стільки ж — ріст промисловості. Тоді запитання: що дасть ріст 20%? Приватизація є джерелом фінансування видатків, тому цей показник не враховуємо. Тоді або економіка дасть зростання не 3%, а значно більше (щоправда, я не бачу ухвалених для цього рішень), або щось з цінами негаразд. Припускаю, другий варіант є правильнішим — ми це бачимо й поточного року. Бюджет-2017 не був би виконаний по доходах, якби не допоміг чинник інфляції. Проста арифметика: якщо ціни ростуть на 10%, а економіка — на 3%, то звідки береться зростання 20%? Тож цьогоріч бюджет виконувався за рахунок інфляції, яка була вищою за ту, що декларувалася в бюджеті. Спочатку це був показник, трошки вищий за 8%, згодом його переглянули до 11,5%. Фактично ми вже маємо 12,5%, а за рік ця цифра становитиме 13,5‒14%. А 1% інфляції — це приблизно 10 млрд грн додатково в бюджет.

Турбують мене й соціальні підвалини, закладені в бюджеті. Згідно з головним кошторисом, середня заробітна плата має зрости на 22%. Але в мене виникає запитання: економіка росте лише на 3%, тому вона запропонує нашим громадянам підвищення на ці самі 3%. А от ціни ростуть на 10%. Якими доходами збираються наповнювати кишені наших громадян? Або інфляція буде більшою, як це відбувається цьогоріч, або обмінний курс хитатиме. Бо імпорт готовий нам поставити скільки завгодно товарів, але потрібно витрачати долари.

Ми ще не подолали деякі проблеми, пов’язані з обмінним курсом, а тепер відроджується проблема, якої в нас вже давно не було, — тиск на обмінний курс через торгівлю. У нас навіть зовнішній борг зменшувався, а цьогоріч він вперше за останні роки почав рости. Не слід плутати державний і зовнішній борг — це різні речі.

Дуже хочу, щоб люди, отримавши більше грошей, мали змогу купити більше товарів. Не треба бути економістом, щоб зрозуміти: збільшення тих же зарплат залежить від росту економіки.

Тетяна Острікова, член депутатської фракції політичної партії «Об’єднання «Самопоміч»:

— В головному кошторисі країни на наступний рік багатомільярдні витрати спрямовані переважно на утримання чиновницького бюрократичного апарату та подальшу побудову поліцейської держави. Зокрема, у порівнянні з першим читанням сума субсидій в бюджеті зросла на 16 млрд грн. Без верифікації, тобто без жодного контролю з боку парламенту та суспільства відбуватиметься пряме перекачування коштів з державного бюджету в кишені облгазів, які, як відомо, належать олігархам.

Тетяна Острікова, «Самопоміч»

А от що ми бачимо у бюджеті стосовно фінансування правоохоронців. Якщо у 2017 році на фінансування Генеральної прокуратури було виділено 4,6 млрд грн, то у 2018-му уряд пропонує збільшити цю цифру на 45%. Фінансування СБУ збільшується на 25%, Міністерства внутрішніх справ — на 41%, тобто майже на 19 млрд грн.

Пояснюючи, на що конкретно буде спрямовано ці кошти, міністр фінансів під час зустрічі з нашою фракцією сказав таке: ця цифра була йому доведена рішенням РНБО. І це при тому, що, як повідомив міністр оборони, потреби армії враховані в бюджеті лише на 46%. Тобто армія залишається недофінансованою.

Щодо позитивних моментів, то це бюджетна децентралізація — в ухваленому бюджеті немає ризиків її скорочення. Уряд залишив реверсну дотацію та пільги по ЖКП на рівні 2017 року. Це великий поступ, що не відбулась реверсна дотація, не перекинулися повноваження, не забезпечені фінансами.

Потрібно хоча б на 2‒3 роки залишити фінансування місцевих бюджетів на такому ж рівні. Дуже добре було б, щоби повернули розподіл роздрібного тарифу на паливно-мастильні матеріали, як це було у 2016 році. Бо цьогоріч гроші за друге півріччя прийшли людям наприкінці листопада — на початку грудня, і вони їх використати вже не зможуть. Так, ці гроші залишились у них в бюджеті на наступний рік, але сьогодні тільки попередньо врахована інфляція становить 12%, тому 12% своїх коштів люди вже втратили.

Не можу не згадати про кошти, виділені на оборону. Оборонний бюджет — це вісім рядків, в яких написано: 89 млрд грн ми якось поділимо. Тобто 69 млрд піде на одну статтю, 14 млрд — на іншу, і ще трошки кудись віддамо. Наведу приклад: оборонний бюджет Сполучених Штатів — це 120 сторінок, а не лінійок, де все детально розписано — скільки закуплять танків, яких саме, за якою ціною, куди вони підуть потім. Тому дуже легко прослідкувати, що і для чого купується. Таким чином відбувається постійний контроль з боку платників податків.

Великим мінусом бюджету-2018 є те, що він був порахований Міністерством фінансів на недостовірних макроекономічних показниках. Міністр фінансів фактично визнав це на засіданні нашої фракції. Адже вони рахували показники, які було затверджено у травні, а бюджет подавався у вересні. Зрештою замість того, щоб ретельно перевірити всі показники та подати правильно порахований кошторис, було допущено таку службову недбалість.

Також у бюджеті між першим та другим читанням з’явилося 35 млрд грн додаткових доходів та понад 45 млрд грн додаткових видатків. Це в той час, коли нам кажуть, що не можна скасувати податок на прибуток і запровадити податок на виведений капітал як стимул пожвавлення економіки, бо в нас, виявляється, немає компенсаторів.

Юрій Бойко, співголова депутатської фракції політичної партії «Опозиційний блок»:

— Цей бюджет дає можливість збільшити фінансування силових структур і зменшити витрати на соціальні виплати. Неможливо виплачувати божевільні суми силовим структурам і водночас недоплачувати пенсіонерам, знедоленим, інвалідам, самотнім матерям, тобто всім тим, хто передовсім потребує підтримки держави.

Юрій Бойко, «Опозиційний блок»

Що відбулося між першим та другим читаннями бюджету? Кабінет міністрів додатково заклав у нього доходи в сумі 34 млрд грн. Здавалося, вони мають піти на підтримку соціальної сфери. Водночас 14 млрд з цих 34 млрд грн — це так званий прибуток «Нафтогазу». Фактично це гроші, які забирають у людей за рахунок підвищення тарифів, і їх же у вигляді 15 млрд грн перекачали знову в бюджет у вигляді субсидій, коли готували частину видатків бюджету перед другим читанням. Це дурниця: знизьте тарифи й не мучте людей цими субсидіями.

Друге. Здавалося б, слід підтримати соціальний блок, оскільки обурення людей вже досягло межі. Проте ні, вони ще на 4,5 млрд грн збільшують виплати на силові структури. Додаткові гроші отримали Адміністрація президента та інші центральні органи влади. Божевільні суми дали правоохоронним органам. Я не кажу про армію.

Дуже скромно профінансували соціальні виплати: 4% зростання виплат на соціальні потреби у порівнянні з минулим роком. Водночас навіть офіційна інфляція становить 7%.

Також державний бюджет 2018 року разом з так званою пенсійною реформою погіршують життя пенсіонерів. Загалом кожен з бюджетів, які ухвалювали останні чотири роки, погіршував життя пенсіонерів. Гроші давали практично всім, крім тих людей, які пропрацювали все життя і гостро потребують підтримки держави. Серед найбільш постраждалих опинились військові пенсіонери та пенсіонери правоохоронних органів, оскільки індексацію їхніх пенсій взагалі не було проведено. Востаннє в них індексація була у 2012 році. І в бюджеті не передбачено грошей, щоби підняти їм пенсії. Не можна за рахунок пенсіонерів та знедолених створювати поліцейську державу. Жодна поліція не захистить від голодного народу.

Читайте також: Держбюджет-2018: ні добре ні погано

Помітили помилку? Виділіть текст, що її містить, та натисніть Ctrl+Enter
Версія для друку






    Загрузка...