• Світові новини
  • Юридичні новини
  • Погода
  • Новини України
Ракурс

Вакцинація від кору: без паніки і з розумом

Про те, хто є схильним до ризику тяжкого перебігу кору, про екстрену вакцинопрофілактику та коли щеплення не потрібне або протипоказане

Про спалах кору в Україні попереджали. Кір — захворювання циклічне, особливо охоче кожні п'ять-шість років повертається туди, де є значний прошарок нещепленого населення. У наших лікарів ще свіжа в пам'яті епідемія кору 2006 року, коли захворіло понад 40 тис. осіб. У 2017 році кількість хворих на кір в Україні зросла в 43 рази. Порівняйте: якщо у 2016-му було зафіксовано 78 випадків захворювання, то у 2017-му — 3300 (за даними Центру громадського здоров'я МОЗ).

Коли прогнози почали збуватися, а географія поширення кору ставала дедалі ширшою, діставшись столиці (на сьогодні в Києві налічується понад півсотні хворих, в тому числі 43 дитини), серед громадян почалася паніка. Особливо після повідомлень, що дітей без щеплень не допустять до київських шкіл і дитсадків.

На жаль, будь-яка паніка деморалізує, не дає можливості усвідомити інформацію. Це може призвести до плачевних результатів. Одні батьки побіжать робити фальсифіковані довідки. Добре, якщо це буде довідка про протипоказання, а не запис про проведену вакцинацію. Інші стрімголов кинуться до прищепних кабінетів вакцинувати своїх дітей в будь-якому стані здоров'я, підвищуючи ризик ускладнень. Вистачить одного резонансного випадку — і охоплення щепленням КПК (проти кору, паротиту та краснухи) в найближчі роки знизиться ще більше. Приклад тому — історія 2008 року, коли після щеплення від кору і краснухи помер 17-річний Антон Тищенко. Цей випадок викликав широкий суспільний резонанс і, безумовно, вплинув на рівень довіри українців до вітчизняної системи охорони здоров'я.

В Україні поширеними є антивакцинальні переконання. Масла у вогонь підливають закупівлі державою індійських вакцин. Дешевими препаратами заповнюють холодильники в поліклініках, а українці (навіть ті, хто в принципі «за вакцинацію») не поспішають ними робити цю процедуру. Ведмежу послугу надає МОЗ, яке гордо рапортує про заощаджені кошти на закупівлі та б'є себе в груди, мовляв, такими самими вакцинами прищеплюються в Європі й США. Що є, м'яко кажучи, абсолютною неправдою.

Хороша новина в тому, що вакцина проти кору — виняток з «індійського правила». В Україні є в наявності якісна бельгійська вакцина проти кору, краснухи та паротиту «Пріорікс». Погана новина в тому, що її не так багато. МОЗ виглядає занадто оптимістично, коли каже, що «вакцина є скрізь». 600 тис. доз, наявні станом на 1 грудня 2017 року за даними МОЗ, в нинішній ситуації, коли не вакциновано близько 2 млн дітей, — мізер. Вакцину можуть використати до кінця наступного тижня.

Особливості вакцинації проти кору — поради інфекціоніста

«Всім батькам, які приймають рішення про вакцинацію своїх дітей, треба пам'ятати: кір — досить важке інфекційне захворювання, що супроводжується зміною кількох періодів хвороби, протікає тривалий час (це не грип, де за три-п'ять днів можна вже одужати) і має низку важких ускладнень. Крім того, кір є дуже заразним: практично всі, хто стикається з вірусом і не має імунітету, хворіє. З іншого боку, ми маємо специфічну профілактику, яка є набагато ефективнішою за, наприклад, вакцинопрофілактику грипу», — пояснює завідувачка кафедри інфекційних хвороб Національного медичного університету імені Богомольця, доктор медичних наук Ольга Голубовська.

Найбільш схильними до ризику тяжкого перебігу кору є діти молодші за п'ять років, дорослі старші за 20 років, вагітні жінки та люди з будь-якими імунодефіцитними станами.

Вакцинація проти кору входить до національного календаря щеплень, проводиться в 1 рік і повторно в 6 років. Якщо з різних причин вакцинацію не зроблено, її роблять дітям у будь-якому віці, краще двічі, з інтервалом між щепленнями щонайменше 28 днів (на перше введення антитіла формуються у 85–93% людей, на друге — у 97%).

За словами Голубовської, для того щоб точно з'ясувати, чи має людина антитіла проти кору (вона може перенести захворювання на субклінічному рівні й не знати про це), необхідно зробити відповідний аналіз крові (аналіз на напруженість імунітету, не просто наявність антитіл IgG до кору. Захисний титр — 200 МО).

Якщо зробити цей аналіз немає можливості, то допустимими критеріями, що дозволяють вважати людину імунною до захворювання, вважаються такі:

— відмітки про проведення планової вакцинації в повному обсязі (двічі) за календарем (або поза ним) в медичній документації (на жаль, в нашій країні ця рекомендація не завжди може бути правдивою через матеріальну зацікавленість деяких медичних працівників);

— лабораторне підтвердження про захворювання на кір в анамнезі;

— люди, народжені до 1957 року (вважаються імунними до кору).

Для дорослих вакцинація рекомендована в таких випадках: студентам після закінчення школи без підтвердження імунітету проти кору; людям, які народилися під час або після 1957 року народження, у яких немає доказу імунітету (наявність антитіл), їм необхідно зробити хоча б одну дозу вакцини. За національним календарем вакцинацію дорослим проводять до 30-річного віку за відсутності у них імунітету.

Якщо планується міжнародна подорож, особливо в країни з високою поширеністю кору, рекомендується вакцинація починаючи з шестимісячного віку (з 6 до 11 місяців — одноразово).

Екстрена вакцинопрофілактика показана неімунним дітям протягом перших трьох діб після контакту з хворим на кір.

Вакцинація протипоказана людям із загрозливою для життя алергічною реакцією на неоміцин або інший компонент вакцини, яка виникла на первинне введення; якщо людина хвора на момент вакцинації, її треба відкласти до одужання; вагітним жінкам; крім того, необхідно уникати вагітності протягом чотирьох тижнів після вакцинації.

Лікаря треба інформувати про таке: наявність будь-якого імунодефіцитного стану, включно з онкозахворюваннями, приймання хіміопрепаратів та/або променевої терапії; чи отримував пацієнт будь-яку вакцину протягом останніх чотирьох тижнів; чи отримував нещодавно препарати крові; чи було колись зниження рівня тромбоцитів. Все це може служити причиною для відмови або відстрочки вакцинації.

Для вакцинації дорослих застосовуються ті ж самі вакцини, що і для дітей.

«Вакцинація може супроводжуватися певними реакціями, адже використовується живий ослаблений штам, — зазначає інфекціоніст. — Більш того, іноді й вакциновані можуть захворіти (дивіться вище відсоток формування антитіл), однак це не йде в жодне порівняння зі справжнім захворюванням. Ще на початку грудня я писала, що, за багатьма клінічними ознаками, цей спалах буде важким. Тому краще без паніки, вирішуйте з вашими лікарями індивідуально доцільність вакцинації і звертайтеся вчасно до лікаря в разі підвищення температури тіла до 38 градусів і вище для своєчасного встановлення діагнозу, особливо нещеплені та групи ризику. Для лікування кору немає засобів специфічної терапії, всі методи лікування мають неспецифічний характер і спрямовані на уникнення ускладнень — постільний режим, рясне пиття. Ослабленим дітям, щоб уникнути важких ускладнень кору, необхідно до лікування додавати вітамін А».

Читайте також: Імунолог Андрій Волянський: Давайте не будемо хворіти й вмирати від грипу

Помітили помилку? Виділіть текст, що її містить, та натисніть Ctrl+Enter
Версія для друку






    Загрузка...