• Світові новини
  • Юридичні новини
  • Погода
  • Новини України
Ракурс

Підсумки Давоса: Україна — аутсайдер, у Порошенка все гаразд

Петро Порошенко. Фото: ЕРА

Фінал 2017 року вдалим для України міг назвати тільки відвертий цинік

Днями у швейцарських Альпах, в Давосі, завершився щорічний огляд глобальної фінансової та політичної еліти. Цей проект вперше був реалізований у далекому 1971 році й отримав нескромну назву — Всесвітній економічний форум (ВЕФ). Сьогодні його членами є майже 1200 великих компаній і організацій. Цього року серед трьох тисяч учасників було багато відомих учених, зокрема 12 Нобелівських лауреатів, а також лідери 60 країн світу.

Україна — економічний аутсайдер

Чотири дні учасники обговорювали глобальні проблеми людства, ґрунтуючись на актуальних відправних точках. Одна з них — новий економічний показник. Ось уже другий рік існує альтернативна система оцінки економічного розвитку світових країн. Раніше головним таким критерієм вважався валовий внутрішній продукт (ВВП). Сучасні реалії пропонують новий показник, який враховує не лише ВВП, а й ще 11 параметрів, що дозволяє повніше характеризувати реальний стан справ у країні. Йдеться про індекс інклюзивного розвитку — Inclusive Development Index (фр. inclusif — «той, що включає в себе»). Звіт про рівень інклюзивності економік 103 країн світу було опубліковано перед початком форуму.

 

Для розрахунку індексу IDI показники поділяють на три групи:

— зростання та розвиток (ВВП на душу населення, продуктивність праці, очікувана тривалість здорового життя, зайнятість населення);

— інклюзивність (розшарування суспільства за доходами й за розподілом багатства, рівень бідності, середній дохід);

— спадкоємність поколінь і стійкість розвитку (заощадження, парникова інтенсивність, державний борг, демографічне навантаження).

Спочатку складаються групові індекси, а підсумковий обчислюється як середньоарифметичне. Таким чином вираховується показник, який свідчить не лише про рівень виробництва, а й про перспективи та якість життя людей.

Так ось, в Україні за останні п'ять років інклюзивність економічного розвитку, або ступінь поширеності позитивних ефектів впливу економіки на всі верстви населення, знизилася на 6,8%. Наша країна посіла 49-е місце серед 74 країн, що розвиваються, але що важливіше — індекс IDI знизився на два пункти в порівнянні з 2017 роком.

Поточного року в Україні погіршилася ситуація з цілої низки показників. Так, на 1,4% скоротився рівень ВВП на душу населення — до 2906 дол. Продуктивність праці знизилася на 3,2%. Скоригований чистий дохід і чисті заощадження українців, за оцінками дослідників, скоротилися на 0,6% і 0,7% відповідно. При цьому відзначається значне зростання викидів вуглецю і збільшення державного боргу.

До ТОП-5 країн, що розвиваються, за критерієм інклюзивності економічного зростання увійшли Литва, Угорщина, Азербайджан (26-й за ВВП), Латвія і Польща. Росія (9-а за ВВП) опинилася на 19-му місці. А серед розвинених країн за рівнем інклюзивності економічного зростання до ТОП-5 увійшли Норвегія, Ісландія (12-а за ВВП), Люксембург, Швейцарія і Данія. Водночас передова економічна держава США посіла 23-е місце (з 30). На такому низькому місці Штати опинилися через високу бідність, коротку тривалість життя, дуже високий ступінь нерівності в країні, ну і, звичайно, через величезні розміри державного боргу.

Inclusive Development Index (IDI) показує, наскільки оманливим може виглядати успіх, вимірюваний тільки виробничою потужністю. Саме тому економісти швейцарського форуму на перше місце ставлять необхідність зміни курсу руху держав, сформованого у XX столітті.

...а Порошенко — один з найбагатших учасників форуму в Давосі

Іншою відправною точкою цьогорічного форуму можна вважати доповідь благодійної організації Oxfam, в якій повідомляється, що 82% всіх світових доходів минулого року розійшлися по кишенях 1% населення планети. В Oxfam підрахували, що добробут 42 найбагатших людей світу приблизно дорівнює багатству його найбіднішої половини.

До цифр і методики підрахунків Oxfam у фахівців є чимало запитань. Складнощі виникають і зі статистикою: багатії воліють не афішувати свої багатства, а найбідніші країни часто ведуть звітність недостатньо скрупульозно. Але загальна тенденція зрозуміла: прірва між багатими й бідними зростає. Найяскравішим проявом цього можна вважати рейтинг найбагатших людей, які були присутні на форумі. У цьому рейтингу наш президент Петро Порошенко опинився на 9-му місці з капіталом в 1,6 млрд дол. Серед політиків багатшим за нього виявився тільки президент США Дональд Трамп (6-е місце, 4,9 млрд дол.).

Світові тенденції

На відміну від минулих років економісти вперше відзначили завершення світової кризи. Так, Міжнародний валютний фонд нарешті спрогнозував світовій економіці стійке зростання — 3,9% у 2018 і 2019 роках. Зростання за минулий рік також перевершило очікування аналітиків МВФ.

Головними спікерами цьогорічного форуму можна назвати світових політичних лідерів: президент Франції Еммануель Макрон і канцлер Німеччини Ангела Меркель наголосили на пріоритетах ідей солідарності та інтеграції, в той час як президент США Дональд Трамп у своєму 20-хвилинному виступі фактично підтвердив ідеї ізоляціонізму і головне власне гасло «Америка понад усе».

Вперше за роки існування форуму тема безпеки так чітко вийшла на перший план, частково закриваючи собою власне економіку. На закритих заходах обговорювалася ситуація в таких нестабільних країнах і регіонах як Сирія, Корейський півострів, Близький Схід, Сомалі. Та й про Україну регулярно згадували, причому аж ніяк не тільки завдяки участі у форумі її президента.

У Давосі складали стратегічний прогноз розвитку цифрової економіки, її майбутнього і готовність традиційних галузей та інститутів перейти до «цифри».

Приділялася увага блокчейну. У цьому напрямі Україну відзначили серед 14 держав — піонерів з впровадження цієї технології.

Говорили про криптовалюти й дійшли того, що їхню поведінку на ринку можна цілком розглядати як пузир, що надувся.

Обговорювалися невідомі для українців мережі 5G і більш зрозумілий інтернет речей.

Економісти відзначали також скорочення горизонту раціональних економічних прогнозів і неможливість довгострокового планування.

Неодноразово говорили про зменшення чисельності середнього класу в розвинених державах.

Важливою для нашої країни можна назвати дискусію про долю агроіндустрії та суміжних галузей в ході «зеленої революції».

Розмови про штучний інтелект і застосування робототехніки в різних сферах життя, від медицини до управління, отримали незвичайне забарвлення. Учасником заходів у Давосі стала андроїд Софія — людиноподібний робот з інтелектом. Софія була створена компанією Hanson Robotics з Гонконгу у 2015 році. Вона здатна підтримувати нескладні бесіди, показуючи на «обличчі» до 60 різних емоцій. Спочатку в андроїда була тільки верхня половина тіла, але, отримавши ноги, робот навчилася ходити й танцювати. У жовтні 2017 року Софія отримала підданство Саудівської Аравії й стала першим у світі роботом з паспортом. Побувала вона і в Ukrainian House Davos, де з нею вільно спілкувалися всі охочі. Однак найбільш просунутий робот у світі не зміг відповісти на просте запитання — як подолати корупцію в Україні. Софія у відповідь промовчала: їй, як і багатьом українським політикам, немає чого сказати з цього приводу.

Україна в Давосі

Кумедний факт: Ukrainian House Davos — Український дім в Давосі — за іронією долі розташувався просто навпроти аналогічної російської установи. В альпійському містечку всього дві вулиці. Москва знімає на період форуму будівлю кондитерської й перетворює її на Російський дім. Житло та кімнати бронюються відразу після форуму на наступний рік, і минулого року українські активісти на гроші спонсорів орендували приміщення магазину Timberland. На оренду й організацію Українського дому витратили мільйон американських доларів. На роботу з приміщенням, яке ніколи не здавалося, пішло шість місяців.

Український дім у Давосі розташувався навпроти аналогічної російської установи

Традиційно, Україна на Всесвітньому економічному форумі була представлена доволі яскраво й широко. Олігарх Віктор Пінчук в 14-й раз організовував «Український сніданок», на якому західні політики та бізнесмени спілкувалися з делегацією нашої країни.

Серед організованих Україною заходів найпривабливішим для світових інвесторів став аграрний блок. На 50 місць у залі зареєструвалося близько 300 учасників, дискусії тривали ще дві години після панелі. Деякий відтінок скандальності додала присутність на форумі невістки українського президента Юлії Порошенко, яка була заявлена як засновник і керівник проекту Agrohub, співзасновник технологічного кластера Radar Tech. Окрім президентської родички в рамках цієї панелі виступив також спонсор Agrohub, засновник і глава одного з найбільших агрохолдингів України — МХП («Миронівський хлібопродукт») — Юрій Косюк (в минулому — заступник голови президентської адміністрації). Власник «Миронівського хлібопродукту» явно і відкрито допомагає «Рошену» вийти на європейські та інші експортні ринки, де Косюк має чималі успіхи.

«Результати Давосу. Якщо сказати однією фразою, то все було дуже добре. Відбулися надзвичайно детальні консультації з нашими партнерами по міжнародних фінансових організаціях, вони були дуже конструктивні», — сказав президент України й господар Roshen, підбиваючи підсумки чотириденних посиденьок в європейських горах. Щодо особистого бізнесу президента, то тут сумнівів не виникає — у нього дійсно все непогано. А ось якщо казати про державні проблеми, то тут є чимало запитань.

Порошенко в Давосі стверджував, що осінь 2017 року можна вважати «найуспішнішою осінню реформ», а судову реформу в країні він вважає завершеною. «Я вважаю надзвичайно важливим, що ми завершили судову реформу. Тепер у нас є реорганізований Верховний суд, високий рівень довіри. Була проведена абсолютно прозора процедура (відбору суддів), і тепер Верховний суд буде захищати право українців на правосуддя, і не тільки українців, а й інвесторів в Україні», — зазначив глава держави.

Але ми з вами не в Швейцарії, і кінець минулого року може назвати найвдалішим тільки відвертий цинік. Що ж стосується судової реформи, то провал співпраці з МВФ ґрунтується на невиконанні Україною своїх зобов'язань саме в цій сфері. У заявах Міжнародного валютного фонду немає жодного слова про те, що вони розуміють становище України й готові почекати з нашими реформами. Після зустрічі з Порошенком у Давосі директор-розпорядник МВФ Крістін Лагард закликала тільки прискорити темп реформ заради економічного зростання й підвищення рівня життя.

Крістін Лагард і Петро Порошенко. Фото: Svyatoslav Tsegolko / Twitter

Ще однією новиною з Давоса стало виділення міжнародних траншів нашій державі. Звідкись виникла впевненість в отриманні до травня поточного року 1,9 млрд дол. нашою країною від західних донорів. Ніхто з Міжнародного валютного фонду про це не казав. У 2019 році у нас будуть президентські та парламентські вибори, за 6–9 місяців завжди припиняється будь-яке фінансування таких країн міжнародними фінансовими організаціями. За весь час післяреволюційної співпраці з МВФ Україна змогла отримати лише половину з виділених їй грошей. Решту фінансування було зупинено через невиконання українськими чиновниками своїх обіцянок. До цього треба додати й пікові виплати за зовнішнім державним боргом: тільки МВФ з 2018 по 2020 рік Україна має виплатити 16 млрд дол. Загалом же, за даними Мінфіну, загальний розмір державного та гарантованого боргу України становив понад 75 млрд дол. Тінь дефолту майорить над країною.

Порошенко в інтерв'ю Bloomberg у Давосі розповів, що «уряд готовий врегулювати ціни на газ». Як відомо, підвищення побутових цін на природний газ — одна з вимог МВФ для отримання Україною нового траншу. Тим часом прем'єр-міністр Володимир Гройсман цього місяця ще раз підтвердив, що не дозволить збільшити ціни на газ для домогосподарств. Якій з гілок влади вірити в такій ситуації?

Людські, непрезидентські підсумки злегка відрізняються від заяв українського гаранта і його оточення. Як негативний результат форуму в Швейцарії ми отримали абсолютно туманні перспективи співпраці з надійними західними фінансовими партнерами, а як плюси — успіхи українських аграріїв і айтішників. Але аграрний бізнес якимось дивом пов'язаний тільки з першими особами держави, землею в Україні торгувати поки не можна, і весь народ має дуже незначний стосунок до агробізнесу. З IT все трохи складніше: наприклад, повсюдне впровадження блокчейну та інших подібних технологічних новинок може призвести до різних несподіваних результатів (аж до відмови від готівки в майбутньому). У списку країн-лідерів за цією технологією ми сьогодні виглядаємо білою вороною. Дивіться самі: США, Канада, Бразилія, Австралія, Ізраїль, Арабські Емірати, Грузія, Естонія, Велика Британія, Франція, Німеччина, Швеція, Китай і... Україна. Добре, якщо це нас виштовхне вперед, але за найменших труднощів страждатимуть завжди найслабші. Ми поки що займаємо саме таке місце в міжнародній ієрархії, і від цього неспокійно кожному небайдужому співвітчизнику.

Читайте також: Україна рухається від євроінтеграції до євроізоляції

Помітили помилку? Виділіть текст, що її містить, та натисніть Ctrl+Enter
Версія для друку








    Загрузка...