• Світові новини
  • Юридичні новини
  • Погода
  • Новини України
Ракурс

Універсальні солдати в білих халатах — чи будуть захищати медиків

Електрошокери, бронежилети, чорні списки чи загін міліції — після трагедії в Запоріжжі медикам пропонували обрати «зброю» проти агресивних пацієнтів

Кілька років тому в Запоріжжі сталася трагедія. Психічно хворий чоловік викликав швидку начебто для своєї хворої матері, а потім напав на медиків. Спочатку вбив льодорубом фельдшера — 29-річну жінку (саме вона подзвонила в двері й стала першою жертвою). 50-річний запорожець спробував також розправитися з лікарем і другим фельдшером: медики, які отримали рубані рани та хімічні опіки від кислоти, у важкому стані опинилися в реанімації. Фельдшера Марину Савоніну ховали під звуки сирен швидких, а на кришку труни прикріпили плюшевого ведмедика: молода жінка була на шостому місяці вагітності.

Електрошокери, бронежилети, чорні списки чи загін міліції — після події в Запоріжжі медикам запропонували обрати «зброю» проти агресивних пацієнтів, планувалися громадські слухання у Верховній Раді... Однак проблему, як у нас водиться, поховали в тривалих суперечках. Попри резонансність, цей випадок не став поворотним для запобігання подібних ситуацій у майбутньому, а дієві шляхи захисту людей у білих халатах так і не було знайдено.

Минулого року в м. Ірпені агресивний пацієнт у стані алкогольного сп'яніння напав на бригаду швидкої допомоги й завдав ударів лікарю та фельдшеру.

 

У 2016 році було зафіксовано 102 випадки нападу на медичних працівників. Не тільки загрози насильства, а й тяжкі тілесні ушкодження, катування й навіть убивства. Це офіційна статистика. Як показує практика, в разі заподіяння легких тілесних ушкоджень медики найчастіше не звертаються до правоохоронних органів, пояснюючи це браком часу, коштів на отримання належної правової допомоги для захисту своїх прав тощо. Тому цифри статистики дуже умовні, їх сміливо можна множити на кілька разів.

Якщо, наприклад, продавець або банківський працівник можуть відмовитися надавати свої професійні послуги агресивним або неадекватним клієнтам, то медик зобов'язаний надати медичну допомогу пацієнтові. В іншому випадку нестиме кримінальну відповідальність.

Щоб якось себе убезпечити, адреси агресивних пацієнтів медики заносять до так званого чорного списку. Однак не їздити за адресами з цього переліку не мають права. Відзначають, що захистити себе можуть, хіба що викликавши поліцію. Якщо встигнуть. Інші засоби самозахисту для лікарів поки що є недоступними.

«Чорні списки існують, наприклад, у Великій Британії. Це список осіб, які вже скоювали агресію. І коли є виклик з такої «чорної» адреси, на цей виклик їде швидка вже в супроводі поліції. А у нас що? Пропонують повідомити в поліцію і все», — каже Зоряна Черненко, головний експерт медичної групи «Реанімаційного пакета реформ».

Сьогодні в зоні ризику кожен медик. Насамперед це фахівці з надання екстреної допомоги; лікарі первинної ланки, які зобов'язані відвідувати пацієнтів на дому (передбачити, чим може завершитися виклик, неможливо: є висока ймовірність зіткнутися з агресивними й неадекватними хворими, неблагополучними верствами населення — наркоманами, людьми у стані алкогольного сп'яніння тощо); психіатри; фахівці з паліативної допомоги (родичі пацієнтів з онкопатологією та інтенсивним болем часто неадекватно оцінюють ситуацію і заважають професійній діяльності медиків).

Тема необхідності посилення захисту медичних працівників обговорюється багато років — на жаль, поки що безрезультатно. Медики неодноразово наполягали на наданні їм права використання зброї, спеціальних засобів захисту, але подібна тактика, на думку багатьох експертів, є ризикованою.

Медики & поліція

Інший шлях розв'язання цієї проблеми пропонує проект закону №6311 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо забезпечення безпечних умов надання медичної допомоги». На думку розробників, цей законопроект дозволяє уникнути радикальних дій: буквою закону, а не за допомогою зброї та газових балончиків захистити лікарів.

«Ключове нововведення — забезпечення супроводу співробітниками Національної поліції на прохання медичних працівників під час надання ними допомоги хворим, які перебувають під дією алкоголю або наркотиків, психічно неврівноваженим особам і т. д., — пояснює Ірина Сисоєнко, заступник голови Комітету ВР з питань охорони здоров'я. — Це дозволяє уникнути використання спеціальних засобів самозахисту і дає можливість медикам спокійно та якісно лікувати хворого, а співробітникам поліції — забезпечувати безпеку лікарів і пацієнтів. Також законопроект №6311 передбачає посилення кримінальної відповідальності за злочини проти медиків. Про те, що ми на правильному шляху, свідчать звернення медиків, коли я спілкуюся з ними в лікарнях. Часто можна почути, що, виїжджаючи на виклик, співробітники бригади екстреної медичної допомоги працюють, «як сапери», без захисту і допомоги. Водночас, на думку Національної поліції, Генеральної прокуратури, ухвалення закону — «не на часі», оскільки кількість порушень щодо медпрацівників ще не досягла критичного рівня!»

Опоненти законопроекту зазначають, що в Національній поліції бракує людських ресурсів, а забезпечуючи супровід, представники правоохоронних органів практично перебуватимуть «на службі» у медиків.

На думку Ірини Сисоєнко, це хибне твердження: «Лікарі та правоохоронці — партнери, а таке співробітництво принесе користь українцям, тим, заради кого працюють і ті, й інші. Згадайте, як часто автомобілі біля будинків припарковані надзвичайно щільно. Це ускладнює доступ до хворих, зменшує швидкість надання допомоги та є суттєвою небезпекою у ситуаціях, коли важлива кожна секунда. Представники правоохоронних органів зможуть одразу ж зафіксувати правопорушення, скласти протокол. Або навіть виявити більш серйозні злочини, такі, як вживання чи виготовлення наркотичних речовин і т. п., що передбачають не лише адміністративну, а й кримінальну відповідальність».

Для того щоб зрушити проблему з мертвої точки, безпеку медичних працівників, їхнє право на захист життя і здоров'я під час надання медичної допомоги обговорювали на круглому столі, що відбувся наприкінці січня в Комітеті охорони здоров'я. До вирішення питання залучили медиків, юристів, адвокатів, а також представників Нацполіції.

«Прийняли рішення сформувати МОЗ та МВС спільний наказ про співпрацю. Надати спеціальний статус медику, як і журналісту, працівнику виконавчої служби. Забезпечити безпеку сімейних лікарів, за необхідністю, право на супровід Національної поліції під час надання медичної допомоги. Завдання уряду — розробити критерії та порядок його надання. У яких випадках надаватиметься супровід Національною поліцією? Його повинен забезпечувати один поліцейський чи патрульна машина? Які засоби захисту можуть застосовуватися під час надання медичної допомоги? Все це слід чітко визначити. Бажано, щоби працівники правоохоронних органів інформували сімейних лікарів про адреси з чорного списку, активно взаємодіяли та вчасно реагували на звернення медиків», — підсумувала результати обговорення Сисоєнко.

Опоненти законопроекту зауважують, що забезпечення виконання поліцією обов'язку, про який ідеться в законопроекті, потребує виділення додаткових фінансових та матеріальних ресурсів. Наприклад, тільки в Києві щодоби фіксують майже 2 тис. викликів карет швидкої допомоги, а коли трапляються магнітні бурі, затемнення або інші метеоявища, їхня кількість зростає на 10–12%. При цьому в Києві вдень курсує 145 карет швидкої, вночі — 102.

До того ж, згідно з законопроектом, супроводом з боку поліцейських мають забезпечуватися не тільки медики екстреної допомоги, а й інші лікарі, яких викликають для надання медичної допомоги пацієнтам — зокрема, сімейні лікарі, яких в Україні сьогодні налічується 25 тис.

Безумовно, положення законопроекту потребують спеціальних розрахунків щодо сил, засобів і ресурсів, необхідних для його виконання, а також фінансово-економічного обґрунтування, якого поки не було зроблено.

Навряд чи хтось не погодиться, що люди, які щодня рятують наші життя та здоров'я, мають право на захист і власну безпеку. Водночас не варто забувати, що ефективність кримінально-правової охорони залежить не лише від суворості покарання, а й від його ефективності та невідворотності кримінальної відповідальності за вчинений злочин.

Читайте також: Риби-лоцмани в каламутній воді МОЗ, або Що чекає на громадське здоров’я в Україні

Помітили помилку? Виділіть текст, що її містить, та натисніть Ctrl+Enter
Версія для друку






    Загрузка...