• Світові новини
  • Юридичні новини
  • Погода
  • Новини України
Ракурс

Міністерство інфраструктури: як витратити мільярди

Прес-конференція міністра Омеляна стала черговим фарсом, та до того ж погано підготовленим. А бюджетні гроші будуть, як завжди, розподілені й пережовані

Інвестиції в інфраструктуру України нинішнього року становитимуть 86 млрд грн. Таку багатонадійну цифру озвучив на прес-конференції 6 лютого міністр інфраструктури Володимир Омелян. Разом з ним розділять гроші присутні на заході керівники «Укрзалізниці» Євген Кравцов, «Укравтодору» Олександр Харченко, «Укрпошти» Ігор Смілянський та Адміністрації морських портів України Райвіс Вецкаганс. Тобто приблизно 3 млрд дол. буде виділено людям, які просто виконують обов'язки на своїх високих посадах — за винятком Вецкаганса і власне міністра інфраструктури.

Із загальної суми близько 50 млрд грн планується витратити на ремонт автодоріг (4 тис. км), понад 18 млрд грн — на оновлення рухомого складу залізниці, 10 млрд грн — на оновлення залізничної інфраструктури, 4 млрд грн — на модернізацію і розвиток морських портів, ще майже стільки ж — на розвиток авіаційної сфери.

 

Портовий досвід

На морські порти виділяється найменш значна за загальними мірками сума, хоча саме ця державна структура працює з нормальним зворотним зв'язком і з логічними рішеннями. Глава Адміністрації морських портів каже, що приріст вантажообігу за січень 2018 року в порівнянні з січнем 2017-го становив 11%. Щодо власне інвестицій, то найбільший портовий оператор у світі Hutchison Ports вже подав заявку на оренду Чорноморського порту.

Наприкінці минулого року Кабінет міністрів схвалив законопроект «Про концесії», ухвалення якого дозволить якісно залучати стратегічних інвесторів за механізмом державно-приватного партнерства. Цей документ ще не голосувався у Верховній Раді, але після його ухвалення першими пілотними проектами в Україні можуть стати концесії трьох портів: Ольвії, Херсонського морського торгового порту та залізнично-поромного комплексу порту Чорноморськ.

У країнах ЄС 2016 року було укладено 69 угод про державно-приватне партнерство на суму близько 12 млрд євро. За таким принципом, зокрема, будується новий величезний аеропорт у Стамбулі, який стане прямим конкурентом українським аеропортам. Непогано б нашим гілкам влади домовитися і проштовхнути законопроект про концесії, який може принести країні великі неукраїнські гроші.

Державна Адміністрація морських портів активно готується до приватизації підприємства. В рамках підготовки цього року буде створено дві філії — «Днопоглиблювальний флот» і «Служба капітанів морських портів». Це явно не схоже на загальний стан справ у Міністерстві інфраструктури, де завжди заведено тільки просити у держави гроші, не розраховуючи на власні можливості.

Омелян і дороги

Понад половину бюджетних коштів — 50 млрд грн — планують спрямувати на фінансування дорожньої галузі. З них до Державного дорожнього фонду — 32,6 млрд грн (зокрема понад 19 млрд грн — на дороги державного значення, 15 млрд грн — на безпеку дорожнього руху, понад 6 млрд грн — на окремі дороги).

«Цього року ми передаємо понад 11,5 млрд грн на місця. І ці кошти мають бути ефективно використані на відновлення доріг. Я ініціюватиму перед урядом і парламентом прийняття рішення про те, що в разі невикористання ці кошти повинні бути повернуті до Державного дорожнього фонду», — заявив Омелян.

Але поки що все це — райдужні плани міністра. Україні для модернізації своєї застарілої інфраструктури потрібно щонайменше 35 млрд дол. Таку цифру називав минулого року під час презентації законопроекту «Про концесії» перший віце-прем'єр, міністр економічного розвитку і торгівлі Степан Кубів. Але в Україні сьогодні грошей немає. Міжнародні фінансові інститути ще кілька років тому планували виділяти кошти нашій країні під найрізноманітніші проекти — від розвитку транспорту в українських містах до модернізації залізниці. Однак зараз усі розмови про виділення грошей Україні зведено нанівець. Залишається розраховувати тільки на себе.

Які будуть результати після початку функціювання 1 січня нинішнього року Дорожнього фонду — структури, в якій акумулюються гроші, призначені на будівництво та утримання доріг, — поки неясно. Тепер дорогами регіонального й місцевого значення повинні опікуватися органи місцевого самоврядування. «Укравтодор» відповідає за стан тільки 47 тис. км доріг, серед яких більшість — державного значення. Решта — понад 123 тис. км — підпорядковані органам місцевого самоврядування. Між ними і буде розподілено близько 50 млрд грн, передбачених цього року на ремонтні роботи. Що вийде від такого розподілу — теж не зовсім зрозуміло. Тим більше міністр прозоро натякнув, що вилучатиме вчасно не реалізовані гроші.

Підтримує можливу плутанину і глава «Укравтодору» Олександр Харченко, який головною сьогоднішньою проблемою вважає відсутність підрядників, здатних реалізувати заявлені програми. «Укравтодор» ставить завдання за п'ять років з'єднати якісними дорогами всі регіональні центри країни. Подивимося, як це буде виконано.

Залізничні мільярди

На залізницю влада має намір витратити рекордну кількість грошей. За 18 млрд грн планується якісне оновлення рухомого складу, а саме: купівля 30 локомотивів виробництва General Electric, 30 нових пасажирських і 3600 вантажних вагонів, модернізація 226 пасажирських і 10 тис. вантажних вагонів. У планах також кілька великих інфраструктурних проектів на суму понад 10 млрд грн — зокрема, електрифікація низки ділянок, близьких до кордонів. Також планується завершення реформи управління «Укрзалізницею» і перехід на ринковий принцип формування ціни на оренду вантажних вагонів.

Оренда вантажних вагонів — роками не вирішена проблема. До безсоромного міністра Омеляна його начальник Володимир Гройсман наприкінці минулого року звертався на засіданні уряду, запитуючи про дерегуляцію вагонної складової: «У мене запитання: хто заважав півтора року підписати цей наказ міністру? Конкретно, назвіть мені прізвища! Мені ніхто не заважає приймати постанови, якщо це потрібно. Хто заважає міністру підписати наказ і знищити корупцію в «Укрзалізниці»? Скажіть конкретно, хто?». Зараз же міністр інфраструктури випросив на врегулювання власної проблеми чергові мільярди.

Поштові амбіції

Останній проект, про який говорили чиновники з журналістами, — «Укрпошта». Держструктура, яка, на відміну від перерахованих вище, має конкурентів. Корпорацію вдалося вивести зі стану технічного дефолту. Плани у неї трохи скромніші: встановити комп'ютери у відділеннях, створити веб-сайт і мобільний додаток, ну і відкрити два нових термінали — у Львові та Полтаві.

«Зараз у «Укрпошти» інвестицій на суму 500 млн грн, а готових до реалізації проектів — понад мільярд. Їх виконання залежить ще і від законодавчих змін, а саме — питання приватизації. Зараз ми не можемо продати нічого з того, що нам не потрібно. А продати ті ж відомчі санаторії й бази відпочинку варто було б, адже ці гроші можна вкласти в сучасні технології», — пояснює глава відомства Ігор Смілянський.

«Укрпошта» також мріє надавати банківські послуги, але фінансове українське лобі поки успішно протистоїть поштовим прагненням.

Самостійна та успішна авіація

Представників авіаційної галузі на прес-конференції не було, але міністр постійно інтригує слухачів, заявляючи, що чергова компанія намагається прорватися на привабливий український авіаринок. Раніше це був Ryanair, тепер — Катарські авіалінії.

Авіаперевезення в Україні зростають стабільно. Авіатори з інвестиціями в свою галузь розбираються самостійно та успішно. Країна завершила рік, отримавши відразу чотири аеропорти-мільйонери — Бориспіль, Одесу, Жуляни та Львів, а Харківський впритул наблизився до цього показника. При цьому Бориспіль обслужив за рік понад 10 млн пасажирів, а, за прогнозами аналітиків, до 2030 року кількість пасажирів перевищить позначку в 30 млн. Львівський аеропорт вперше обслужив понад 1 млн пасажирів з моменту проголошення Україною незалежності.

* * *

Судячи з усього, більше пріоритетів у міністерства немає. Хоча залишилися ще автобуси й річки.

Звідки з'являться гроші, про які розповідають представники влади? Як усі ці проекти будуть реалізовуватися і з якими проблемами всім нам доведеться зіткнутися? Поки незрозуміло. Чиновники на зустрічі з журналістами обіцяли розповісти про кожну витрачену ними копійку. Така можливість є просто зараз — навіщо чекати ще рік? Прес-конференція стала черговим фарсом, та до того ж погано підготовленим. А бюджетні гроші будуть, як завжди, розподілені й пережовані.

Читайте також: Фінансові ілюзії українських чиновників загрожують дефолтом

Помітили помилку? Виділіть текст, що її містить, та натисніть Ctrl+Enter
Версія для друку



Загрузка...



    Загрузка...