• Світові новини
  • Юридичні новини
  • Погода
  • Новини України
Ракурс

Про що розповість «Електронне здоров’я», або Чому не варто поспішати підписувати декларацію з лікарем

Немає жодного документа, який регламентував би діяльність системи eHealth, окрім роз’яснень і заяв з боку Міністерства охорони здоров’я

День сміху 1 квітня (фактично понеділок 2-го) можна було б вважати історичним для українців — саме цього дня почалася кампанія «Лікар для кожної сім'ї» щодо підписання декларацій із сімейними лікарями, терапевтами та педіатрами — старт багатостраждальної медреформи. На жаль, побігли не всі передбачувані учасники забігу. Тому якщо ви визначилися з вибором і хочете підписати з цим лікарем декларацію, спочатку дізнайтеся, чи під’єднався він до системи «Електронне здоров'я».

МОЗ спрацювало креативно. Відповідь на це запитання знають двері медичних установ: вам доведеться пройти квест «знайди синю наклейку з написом «Тут можна обрати свого лікаря».

Ну а ті, хто бігати не любить і за збігом обставин дружить з інтернетом, можуть зробити це не виходячи з дому — на сайті електронної системи охорони здоров'я ehealth.gov.ua. Щоправда, тут ви знайдете лише електронну брошуру «Як обрати свого лікаря», а при пошуку подальшої інформації вас з незрозумілих причин перекинуть на сайт з іншим доменом (portal.ehealth-ukraine.org).

 

Непрості електронні відносини

Медичні установи наразі не поспішають потрапити в «електронну павутину». Не будемо лукавити: є ті, кому простіше й вигідніше залишити все так, як є. Десь не закупили комп'ютери, не під’єдналися до загальної системи, у когось система постійно висне... Однак звучать і вельми вагомі причини. Так, влада Львова заявила привселюдно, що відкладає початок підписання декларацій через юридичну невизначеність процесу.

«На сьогодні немає жодного документа, який регламентував би діяльність системи eHealth, окрім роз'яснень і заяв з боку Міністерства охорони здоров'я. Тому зараз ми проводимо юридичні консультації, щоб не помилитися і дотриматися законодавства», — пояснює начальник управління охорони здоров'я Львівської міської ради Володимир Зуб. Йдеться насамперед про захист персональних даних пацієнтів. За словами чиновника, зараз «немає юридичного документа, який дає головному лікареві гарантію, що всі дані пацієнтів будуть надійно захищені».

Зазначимо, що постанова КМУ «Про затвердження порядку функціонування електронної системи охорони здоров’я» поки що не пройшла всі процедури й не затверджена.

Що не так з «електронною головою» медреформи

«Електронне здоров'я» — система, яка буде поступово впроваджуватися протягом кількох років. Як пояснюють у МОЗ, спочатку вона охопить первинну ланку медицини (сімейних лікарів, терапевтів і педіатрів). Пацієнти укладатимуть декларації з лікарями, а ті — реєструватимуть цей документ у системі. Потім держава зможе платити лікарю за кожного пацієнта (читай — підписану декларацію). Таким чином, «Електронне здоров'я» допоможе реалізувати принцип «гроші йдуть за пацієнтом». Тут МОЗ трохи лукавить, адже гроші перераховуватимуться на медустанову, в якій лікар працює, — а це дві великі різниці, як сказали б в Одесі. Це означає, що зарплата лікаря первинки залежатиме від доброї волі розпорядника коштів — головного лікаря, а також що створюється величезне поле для зловживань. Зарплати лікарів відрізнятимуться не лише по регіонах України, а й поміж установами. Обіцянки про гідну зарплату медикам можуть стати черговою профанацією.

Кінцева мета електронної реформи медицини полягає в тому, щоб усі відносини в українській системі охороні здоров'я відбувалися без паперів. Це спростить звітність, а час, який лікарі витрачали на заповнення різних бланків від руки, звільниться для того, щоби приділити більше уваги пацієнтам. Останнім, як обіцяють в Міністерстві охорони здоров'я, в недалекому майбутньому можна сподіватися на додаткові сервіси: вибір лікаря через інтернет, доступ до своєї електронної медкартки, аналізів і обстежень...

Як пояснюють розробники, в Україні система складатиметься з центрального компонента, що відповідає за централізоване зберігання та обробку інформації, а також медичних інформаційних систем (МІС). МІС — система документообігу для медичних установ. На українському ринку їх пропонують чимало компаній — як з багаторічним досвідом (які давно працюють, наприклад, у приватних клініках), так і ті, чия дата появи збіглася з впровадженням електронної системи eHealth.

На сьогодні спеціальна комісія при Координаційній раді МОЗ відібрала вісім медичних інформаційних систем, які пройшли перевірку і вже під’єдналися до центрального компоненту системи «Електронне здоров'я». Саме з цього списку і доведеться обирати медустановам (з повним переліком можна ознайомитися тут: portal.ehealth-ukraine.org/providers.html).

Однак експертна спільнота вказує на те, що українські МІС мають низку недоліків, головний з яких — відсутність стандартизації, що може призвести до хаосу в нашій медицині. Серйозну проблему також бачать у тому, що пропоновані медико-інформаційні системи по суті не є такими. Скоріше це системи реєстрації пацієнтів, яких на етапі реформування первинної нерухомості може бути вдосталь, проте чи зможуть вони впоратися з подальшими завданнями, коли медреформа торкнеться вторинної і третинної ланок медичної допомоги, — тут є великі сумніви.

«Адміністратором eHealth системи є створене з цією метою державне підприємство «Електронне здоров’я». Адміністратор вимагатиме від розробників МІС строго дотримуватися вимог до надійності, безпеки та конфіденційності даних, якими їхні системи обмінюватимуться з центральним компонентом. Система також пройде сертифікацію Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України», — йдеться на сайті «Електронного здоров’я».

Однак «надійність і безпека» можуть опинитися під великим питанням. Підписуючи декларацію з лікарем, довірливий пацієнт не здогадується, що медзаклад уклав договір з розробником МІС, наприклад, на подібних умовах: «8.12. Сторони усвідомлюють, що в результаті збою в роботі сайту, вірусної або хакерської атаки, технічних несправностей, несанкціонованого втручання третіх сторін та інших форс-мажорних обставин персональні дані користувача можуть стати доступними й іншим особам. Користувач розуміє і погоджується з тим, що не буде висувати претензії до виконавця у зв'язку з цим» (це умови надання інформаційних послуг однієї з восьми МІС). З таким підходом медичні картки українських пацієнтів скоро з'являться на прилавках ринку «Петрівка».

МОЗ запевняє, що персональні дані надійно захищені в електронній системі охорони здоров’я. Центральна база даних електронної системи охорони здоров'я розміщується на території України, у захищеному дата-центрі в місті Києві. Цей дата-центр має комплексну систему захисту інформації (КСЗІ).

Експерти у сфері інформаційної безпеки звертають увагу ще на один момент. Розробник може спроектувати й побудувати ідеальну КСЗІ, фахівці — якісно перевірити її адекватність, однак надалі за експлуатацію відповідає замовник. Не секрет, що кваліфікованих технічних фахівців у держструктурах знайти непросто: зарплати невисокі. В умовах некваліфікованої експлуатації навіть найкраща система захисту з часом втрачає свою актуальність.

Ідея або життя

З підслуханого в поліклініці:

— Чув, що потрібно визначитися з лікарем. Що треба для цього зробити? — запитує чоловік середніх років у реєстратурі поліклініки.

— Ось вам бланк — заповнюйте.

— А конкретно, як лікаря обирати?

— Ви що, не знаєте, хто ваш лікар?

— Я знаю, але ж ідея, щоб обрати заново.

— Так то ж ідея, а у нас життя.

Поки підписати декларації вдається небагатьом. Для того щоб лікарі могли укладати декларації з пацієнтами, Центр первинної медико-санітарної допомоги (ЦПМСД) або амбулаторія мають автономізуватися — тобто стати комунальним некомерційним підприємством, яке зможе відкрити свій розрахунковий рахунок у банку. А також потурбуватися про закупівлю комп'ютерів, під’єднати їх до електронної системи охорони здоров'я через одну з медичних інформаційних систем, яка пройшла сертифікацію. Тому багато що залежить від того, як спрацювали місцева влада і головні лікарі.

Серед частих скарг — на охочих підписати декларацію тиснуть і рекомендують зробити це з лікарем за місцем прописки. Якщо виникають подібні непорозуміння, як апелювати?

«Апелювати можна добрим словом та пістолетом, як казав Аль Капоне, — відповідає заступник міністра охорони здоров'я Павло Ковтонюк. — Не хочу одягати всім українцям рожеві окуляри і казати, що все буде добре. Казуси будуть. Є нормативно-правові документи. Цитуєте наказ МОЗ №503 про порядок вибору лікаря, який надає первинну медичну допомогу. Йдете до головного лікаря. Якщо не допомогло, звертаєтеся у міське або обласне управління охорони здоров'я».

«Поспішати не треба. Кінцевого терміну підписання декларації немає, і швидкість не головне в цьому процесі. Головне — це якість і свідомість вибору», — радить в. о. міністра охорони здоров'я Уляна Супрун. І рекомендує в разі непорозумінь з підписанням декларацій скаржитися на гарячу лінію за номером 1545. Можна не бігти попереду паровоза ще й тому, що наказ МОЗ №504 «Про затвердження Порядку надання первинної медичної допомоги» набуває чинності 1 липня 2018 року. За цей час має встати на ноги Національна служба здоров'я України (НСЗУ), щоб з цієї дати обіцяні (хоч і мізерні) гроші пішли за пацієнтом.

Читайте також: МОЗ та Кабміну поставили двійку

Помітили помилку? Виділіть текст, що її містить, та натисніть Ctrl+Enter
Версія для друку



Загрузка...



    Загрузка...