• Світові новини
  • Юридичні новини
  • Погода
  • Новини України
Ракурс

Колізія правонаступництва: «УкрІнКом» проти ПрАТ «Оболонь»

11.04.2018 12:50 Коментарі

Залишається сподіватися, що науковцям не доведеться отримувати «оновлену» юридичну освіту з урахуванням сучасного досвіду діяльності Верховного суду — 2018

Суди у справі про повернення боргів ПрАТ «Оболонь» перед ПАТ «УкрІнКом» виносять суперечливі рішення, тим самим створюючи правові колізії і різночитання вже наявних положень законодавства. Зокрема, йдеться про невизнання судом права «УкрІнКому» стягувати борг з «Оболоні» лише на підставі того, що «УкрІнКом» — це нова назва банку «УкрІнБанк».

Як випливає з фабули справи, «УкрІнБанк» у 2012 році видав «Оболоні» кредит на 50 млн грн. У 2016 році «УкрІнБанк» перейменувався на «УкрІнКом» і виключив із переліку видів діяльності діяльність банків. За рішенням Господарського суду м. Києва в липні 2017 року з «Оболоні» стягнуто близько 55 млн грн загальної заборгованості.

Проте Київський апеляційний господарський суд в листопаді 2017 року скасував це рішення, аргументуючи тим, що «УкрІнКом» не має банківської ліцензії і не довів свій статус правонаступника «УкрІнБанку», а відтак не може претендувати на повернення виданих фінустановою кредитів. Верховний суд у складі колегії судів Касаційного господарського суду з цими доводами погодився.

 

Фактично, згідно із рішенням ВС:

— по-перше, втрата кредитодавцем за кредитним договором статусу банку або іншої фінансової установи позбавляє його права вимагати належного виконання умов укладеного договору від позичальника, а

— по-друге, зміна назви юридичної особи та зміна видів її діяльності є формою правонаступництва, яке підлягає належному доказу під час розгляду справи судом.

Доктор юридичних наук, професор кафедри цивільного права Навчально-наукового юридичного інституту ДВНЗ «Прикарпатський національний університет ім. Василя Стефаника», начальник відділу зв’язків з державними органами і міжнародними організаціями управління планування і координації правових досліджень в Україні апарату президії НАПНУ Анатолій Коструба аргументує спірність такого підходу у своїй публікації в «Юридичному віснику України».

На думку Анатолія Коструби, вищенаведені висновки є спірними з низки причин.

По-перше, повернення кредиту не обумовлює необхідність збереження кредитодавцем відповідного правового статусу. Відповідно до законодавства про банки та банківську діяльність, а також відповідно до норм Господарського та Цивільного кодексів, обов’язковою є наявність банківської ліцензії лише для видачі банківських кредитів. Повернення вже виданих коштів не ліцензується. Відтак «УкрІнКому» не потрібна банківська ліцензія, щоби повертати вже позичені раніше кошти «Оболоні».

По-друге, зміна назви не є ознакою чи передумовою для правонаступництва з огляду на відсутність нового учасника правових відносин, який може виникнути лише в разі реорганізації шляхом злиття, приєднання, поділу, перетворення. Її наслідком є лише перереєстрація нової назви. Автор наводить приклади із судової практики, відповідно до яких сама лише зміна найменування юридичної особи не означає її реорганізації, якщо при цьому не змінюється організаційно-правова форма цієї особи.

Важливо, що відповідної правової позиції дотримується і сам Верховний суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду (постанова від 14 лютого 2018 року у справі №812/10224/13-а; постанова ВС від 7 березня 2018 року у справі №К/9901/10396/18).

Оскільки у випадку «УкрІнБанку» та «УкрІнКому» правонаступництва не відбулось, то немає потреби доводити його окремо задля збереження права вимоги за кредитом «Оболоні».

Показовою є постанова Київського апеляційного господарського суду від 19 грудня 2017 року в іншій справі з аналогічними учасниками, щодо іншого кредиту «Оболоні», виданого «УкрІнБанком». Судом встановлено, що чинне законодавство не передбачає такої підстави для припинення кредитного договору і втрати кредитором права вимоги за таким кредитним договором до боржника, як відкликання банківської ліцензії в банку. Крім того, зміна найменування юридичної особи не є його реорганізацією, а тому заміна кредитора в зобов’язанні не відбувалася.

При цьому апеляційний суд звертає увагу, що у випадку відступлення «УкрІнКомом» права вимоги за спірним договором іншій юридичній особі, яка не мала б статусу банківської установи, до останнього перейшли б усі права й обов’язки первісного кредитора у зобов’язанні й боржник не звільнявся від виконання своїх зобов’язань перед новим кредитором.

Тому колегія дійшла висновку, що «УкрІнКом» має право стягувати борг з «Оболоні».

На думку професора Коструби, «на сьогодні існує вже низка суперечливих судових рішень по аналогічних спорах із питань визначення кола осіб, які мають право стягнення за кредитним договором та природи транслятивного правонаступництва в цивільному праві України».

«Тепер крапку в цій справі має поставити Верховний суд. Якої позиції він притримується? Це питання часу. Залишається сподіватися, що науковцям не доведеться отримувати «оновлену» юридичну освіту з урахуванням сучасного досвіду діяльності Верховного суду — 2018», — підсумовує Анатолій Коструба.

Читайте також: Глухий кут імені Верховного суду

Помітили помилку? Виділіть текст, що її містить, та натисніть Ctrl+Enter
Версія для друку






    Загрузка...