• Світові новини
  • Юридичні новини
  • Погода
  • Новини України
Ракурс

Віртуальні субсидії обіцяють замінити реальними грошима

16.04.2018 12:11 Коментарі

Тим громадянам нашої країни, хто отримує від держави допомогу на оплату комунальних послуг, уряд обіцяє незабаром виплачувати готівку. Але не факт, що це полегшить українцям життя

Кабінет міністрів, коли підвищував свого часу комунальні тарифи в рамках домовленостей з Міжнародним валютним фондом, щоби підсолодити людям цю гірку пілюлю, запустив механізм субсидій. В платіжках у тих, хто звернувся по їх надання та отримав допомогу, з'явилися знижки, які, тим не менш, ніяк не стимулювали одержувачів субсидій економити, — і грошова сума, необхідна на реалізацію програми, тепер просто захмарна. Збільшення фінансових потреб на виплату субсидій безпосередньо залежить також і від кількості тих, хто по цю допомогу звернувся.

Так, за даними Укрстату, якщо у 2016 році субсидії оформили трохи більш як 4 млн 398 тис. сімей, то вже у 2017-му таких сімей було понад 6 млн 920 тис. Якщо врахувати, що в Україні загалом зареєстровано 14 млн 980 тис. сімей, то це 46,2% від загальної їх кількості, або майже кожна друга сім'я. У 2018 році, за словами віце-прем'єра Геннадія Зубка, ця цифра зросла до 65%. Оскільки тарифи, насамперед на газ і електроенергію, не остаточні, це означає, що і кількість субсидіантів (попри хитрощі з переглядом формули надання субсидій в бік зменшення їхньої суми) ще може збільшуватися. Саме тому в уряді дійшли висновку, що ситуацію врятує монетизація субсидій, тобто перехід на допомогу живими грошима. Але чи так це насправді?

Опалювальний сезон завершився, а це значить, що багато хто з тих, хто в цей період отримував субсидію на оплату ЖКП, після весняного перерахунку її фактично позбудуться (в платіжках у графі «субсидія» буде стояти «0» в найкращому разі до початку наступного опалювального сезону). Але це ще не всі нововведення. Як тим, хто їх вже отримує, так і тим, хто тільки претендує, уряд приготував пакет змін. І якщо раніше обходилися модернізацією самої формули нарахування субсидії (через це, до речі, багато хто з одержувачів її втратив, оскільки для безробітних працездатного віку — в разі, якщо вони не перебувають на обліку в службі зайнятості, — тепер враховується дохід в розмірі двох прожиткових мінімумів), то зараз ідеться про нововведення для всіх.

 

Монетизація на низькому старті

Якщо досі механізм виплати субсидій передбачав, що з державної скарбниці гроші — транзитом через місцевий бюджет — перераховувалися на рахунки територіальних управлінь соціального захисту, а вже потім — на рахунки житлово-комунальних підприємств, то за новими правилами хочуть запровадити механізм монетизації субсидій. Тобто поки що сім'ї, які отримують субсидії, бачать їх тільки як знижки в квитанціях, але в результаті передбачених змін люди мають отримувати реальні гроші на руки. «За нормами нового закону про житлово-комунальні послуги, який 10 червня цього року тільки набуде чинності, з 1 січня наступного року пільги й субсидії мають виплачуватися уже в грошовому еквіваленті, — пояснює «Ракурсу» начальник управління розвитку житлово-комунального господарства Департаменту житлово-комунальної інфраструктури Київської міськдержадміністрації Віра Радченко. — Тобто час на вирішення цього питання ще є».

За словами міністра соціальної політики Андрія Реви, законодавці розуміли, наскільки складною є процедура переходу системи субсидій на монетарну форму, і тому дали органам виконавчої влади вдосталь часу, щоб розробити відповідну нормативну базу і провести необхідні організаційні заходи. Стартувала модернізація системи надання субсидій з січня цього року — після того, як Міністерством фінансів було розроблено план, що складається з трьох етапів.

Перший етап включає монетизацію розрахунків по субсидіях на рівні підприємств — надавачів житлово-комунальних послуг (щоправда, там відразу ж почалися проблеми в ОСББ, яких примудрилися прирівняти до підприємств — надавачів послуг і спробували зобов'язати мати спеціальні рахунки в казначействі, що спричинило тимчасовий колапс і необхідність переглянути деякі урядові рішення). Другий етап, за твердженням чиновників, — це створення інфраструктури, єдиного реєстру та бази даних громадян — отримувачів субсидій. Він є проміжним, оскільки це, по суті, підготовка системи монетизації субсидій на рівні домогосподарств. І нарешті третій етап, або, власне, запровадження грошових розрахунків на рівні сімей — одержувачів субсидій.

«Чому це є важливим і необхідним? Тому що всі ми прекрасно знаємо, що кількість субсидіантів збільшується, особливо в опалювальний період, — продовжує Віра Радченко. — І грошей, які передбачаються в бюджеті на ці цілі, бракує. Наприклад, минулого року заборгованості з пільг та субсидій становили від трьох до шести місяців. Йдеться про частково невиплачені гроші за вже надані послуги. Візьмемо, приміром, утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території, тобто фактично нашу квартплату. За субсидіанта частково має заплатити держава, а вона вчасно не заплатила. У підсумку ця заборгованість накопичується протягом півроку. І виходить, що в цей період треба або двірнику не платити зарплату, тому що грошей на це не вистачить, або не оплачувати електроенергію для ліфтів, тобто зупинити їх. Або ж не оплачувати електроенергію, яка працює на освітлення під'їздів. Або не платити за вивезення сміття. Адже ані ЖЕКи, ані ОСББ, ані приватні керуючі компанії гроші самі не друкують».

За словами Віри Радченко, якщо з будинку, наприклад, на місяць має бути зібрано 50 тис. грн, то ці гроші всі розраховані: якась їх частина — на вивезення сміття, якась — на електроенергію, на оплату двірникам, сантехнікам, інші витрати. А враховуючи, що в будинках зараз щонайменше половина субсидіантів, з цих умовних 50 тис. гарантовано надходить тільки 25 тис., і керуючій компанії/ОСББ/ЖЕКу треба вирішувати, за що не заплатити.

«Це насправді дуже велика проблема, — каже чиновник, — особливо коли такі заборгованості стосуються оплати за тепло, тому що гроші за теплову енергію йдуть відразу на спеціальні рахунки «Нафтогазу» і в підприємства взагалі не залишається оборотних коштів. Тому і не виконуються інвестпрограми, не ремонтуються труби, не проводяться інші необхідні роботи. Тож субсидії мають виплачуватися людям грошима — в такому разі їм будуть нараховувати повну вартість послуг, вони повинні будуть все це оплатити, а держава повертатиме їм ту частину, яку люди отримують у вигляді субсидії».

Щоб не було спокуси витратити «не туди»

Щоправда, в такому разі виникає логічне запитання: якщо держава затримує виплати субсидії підприємствам, які постачають людям послуги, де гарантія, що вона вчасно розраховуватиметься зі споживачами цих послуг? Міністр фінансів Олександр Данилюк впевнений, що після переходу системи субсидій на монетарну форму на рівні домогосподарств насамперед буде зроблено важливий крок у боротьбі з корупцією в цій сфері. Досі, мовляв, люди не економили, оскільки для них від цього нічого не залежало. А підприємства, навпаки, були зацікавлені надати більше послуг — в цьому разі вони через механізм субсидій отримували більше грошей. Тепер же, коли сім'ї отримуватимуть гроші на руки, запевняє міністр, люди не лише зможуть оплачувати фактично спожиті послуги, але й навіть заощаджувати частину грошей завдяки економії електроенергії.

Питання затримок виплат на рівні держави чиновниками вищої ланки поки не піднімається. Водночас Олександр Данилюк вважає, що оновлений механізм не лише буде простим у реалізації, але й посприяє забезпеченню платіжної дисципліни. За його словами, монетизація субсидій на рівні домогосподарств остаточно унеможливить маніпуляції і завищення показників.

У КМДА, навпаки, вважають, що мотивувати наших людей, щоб вони відразу сплатили всю суму, та ще й в умовах, коли держава може затримувати виплати, — насправді завдання вельми складне. «Один з варіантів, який зараз розглядається, — реально перевіряти, куди людина витрачає гроші, передбачені як субсидія на сплату житлово-комунальних послуг, — пояснює начальник управління розвитку ЖКГ Департаменту житлово-комунальної інфраструктури КМДА, — і якщо вони йдуть на інші цілі, позбавляти її цієї субсидії».

Але якщо у владі вважають, що монетизація субсидій — мало не панацея від усіх проблем, що існують у сфері оплати за комуналку, то експерти дивляться на цей процес не надто оптимістично. «Насправді ініціатори монетизації давати людям гроші не поспішають і не сильно хочуть, — поділився з «Ракурсом» директор Аналітично-дослідницького центру «Інститут міста» Олександр Сергієнко. — А те, що сталося в січні (перший етап монетизації. — Ред.), є банальним спрощенням фінансових розрахунків між бюджетом і постачальниками послуг. І аж ніяк не монетизацією в тому сенсі, як це працює в цивілізованих країнах. Я знаю, як це відбувається за кордоном: там людина просто отримує на картку гроші (це може бути житлова субсидія або допомога на харчування) і або сплачує цією карткою рахунки за комунальні послуги, або йде в магазин і купує продукти. Головне — вона може витратити ці гроші тільки за цільовим призначенням: ані за спиртне, ані за сигарети вона такою карткою розрахуватися просто не зможе, це передбачено в системі обмежень».

Однак в уряді теж схиляються до цієї версії розвитку подій. Так, прем'єр Володимир Гройсман запевняє українців, що спочатку дійсно можуть ввести особисті рахунки — на них зараховуватимуться кошти, якими можна розрахуватися лише за відповідні види послуг. Але надалі це має бути чиста монетизація без жодних обмежень. Та експерт вважає, що в нашій країні монетизація матиме сенс тільки в разі чітко зафіксованої суми, коли субсидія не прив'язана до того, скільки людина споживає. Так субсидіант буде реально зацікавлений економити, адже в нього можуть залишатися «зайві» гроші, які можна витратити, наприклад, на енергоефективність. «Якщо говорити про сам механізм надання людям субсидій з державного бюджету, то це було і поки що залишається узаконеною схемою перекачування державних коштів у кишені олігархів», — підкреслює Олександр Сергієнко.

Не вірить в успіх урядового задуму як з системою субсидій загалом, так і з переходом на монетизацію зокрема і екс-міністр з питань житлово-комунального господарства, а нині голова Всеукраїнської громадської організації «Спілка власників житла України» Олексій Кучеренко. «Монетизувати субсидії в такому обсязі для такої кількості людей, як це потрібно в Україні, неможливо за замовчуванням, тому щось говорити про монетизацію — свідомо обманювати людей, — заявив він «Ракурсу». — Запитайте у будь-якого економіста, і він вам скаже, що грошей, які потрібні для цих цілей, в державному бюджеті просто немає. Зараз же є звичайні клірингові взаєморозрахунки обсягом до 31 млрд грн, тоді як загалом потрібно понад 70 млрд. А ось де взяти 40 млрд грн, яких бракує, — питання. І взагалі, настільки критична ситуація в цій сфері тільки у нас, оскільки Україна — єдина країна в світі з такою кількістю людей, які потребують субсидії на оплату комунальних послуг».

Соціальні інспектори в законі

Насправді, як запевняє Олексій Кучеренко, все впирається не в систему субсидій або їх монетизацію, а в неправильно розраховані тарифи, не прораховану економічну модель, абсолютно дилетантськи побудовану для отримання міжнародних кредитів, які не вирішили жодної з наявних в Україні проблем. «Щоб вивести країну з тупикової ситуації, — пояснює він, — передусім потрібно переглянути тарифи, виключивши з них те, що закладено у схеми крадіжки. Що таке втрати в мережах? Банальні крадіжки, які звикли перекладати на кінцевого споживача. І таких нюансів багато. Актуальним є і питання верифікації субсидій: у нас досі багато тих, хто не має права отримувати допомогу на оплату ЖКП, але отримує її. Тому якщо не змінити підхід до самої системи, найближчим часом криза неплатежів тільки посилиться».

До речі, щодо верифікації та необхідності запровадження інституту соціальних інспекторів (відповідний законопроект №6159 «Про забезпечення державного контролю під час надання соціальної підтримки», ініційований особисто прем'єром Володимиром Гройсманом, вже чекає на розгляд у Верховній Раді, ба більше — Світовий банк обіцяє виділити Україні для прискорення процесу створення цього інституту кілька десятків мільйонів доларів), які ходитимуть по квартирах і будинках, щоб оцінити, чи дійсно люди потребують субсидії, то тут думки кардинально протилежні. Причому як самих одержувачів субсидій, частина з яких стверджує, що їм приховувати нічого і вони готові хоч кожного дня спілкуватися з ревізорами, так і експертів, які нагадують, що вторгнення когось, зокрема і перевіряльників, у чуже житло, на територію приватної власності субсидіантів може проводитися тільки за рішенням суду.

«Я не зовсім розумію, як це відбуватиметься, — каже Олександр Сергієнко. — Що, інспектор буде в холодильники заглядати? У шафах ритися? Вивертати кишені членам сім'ї? Насправді це обшук, на який потрібна санкція суду! Або міністр Андрій Рева з віце-прем'єром Павлом Розенком змушуватимуть усіх субсидіантів «добровільно» дозволяти обшукувати свої квартири й будинки, тому що інакше не дадуть субсидію?»

І хоча спритників, які окрім офіційних мають і неофіційні доходи й водночас отримують субсидію, у нас в країні дійсно чимало, ідею з перевіряльниками наші люди сприймуть як чергове приниження — це цілком передбачувано. Як і те, що монетизація не вирішить головної проблеми — не зробить українців реально багатшими. Адже попри те, що понад половина українських сімей підсіли на субсидії, борг населення за споживання житлово-комунальних послуг однаково зростає. Так, станом на лютий цього року, як стверджують у Держстаті, він збільшився на 11,9% або на 3,9 млрд грн — до 36,8 млрд грн. Борг за квартирну плату станом на 1 березня цього року збільшився на 734,9 млн грн, до 3,8 млрд грн, за опалення та гарячу воду — на 1,4 млрд грн, до 14,4 млрд грн, за газ — на 1, 7 млрд грн, до 16,3 млрд грн.

Система субсидій руйнує економіку країни, а українців перетворює на жебраків, таких собі «комунальних рабів», які змушені просити милостиню у держави, вважає керівник громадської організації «Громадський аудит», ініціатор руху «Тарифна мобілізація», юрист Максим Гольдарб. На його думку, ключове завдання системи субсидій — всього лише створити видимість турботи держави про населення, розвинути психологічну залежність від цієї допомоги. З цим згодні й інші експерти, які впевнені, що в Україні потрібно не продовжувати підсаджувати народ на «голку субсидій», набиваючи кишені олігархів, а виводити країну на новий рівень розвитку економіки, щоб люди отримали можливість заробляти достатньо. Зокрема і на оплату комунальних послуг в повному обсязі.

Читайте також: Українців хочуть змусити накопичувати собі на пенсії

Помітили помилку? Виділіть текст, що її містить, та натисніть Ctrl+Enter
Версія для друку



Загрузка...



    Загрузка...