• Світові новини
  • Юридичні новини
  • Погода
  • Новини України
Ракурс

Саміт «Великої сімки» та декоративне місце України Репліка

Павло Клімкін (ліворуч) на саміті G7 в Торонто. Фото: twitter.com/pavloklimkin

Світ не збирається воювати і готовий обговорювати запобігання конфліктам і підтримку зусиль у проведенні реформ. Це стосується як непередбачуваної феодальної Росії, так і України, яка ігнорує розумні пропозиції

У Торонто завершилася зустріч міністрів закордонних справ країн «Великої сімки». Канадська сторона, яка приймала зустріч, запросила на неї і українського главу зовнішньополітичного відомства Павла Клімкіна. Міністр закордонних справ Канади Христя Фріланд, яка пам'ятає про своє коріння, влаштувала в останній день саміту посиденьки в українському стилі для своїх колег. Елементом антуражу на ній і виступив наш міністр, який був від цього в захваті.

«Було відчуття, що Україна є частиною цієї спільноти і ті виклики, які стоять перед нами сьогодні, є викликами нашим спільним цінностям. Говорили про все: від окупованих Криму і Донбасу до українських заручників, яких незаконно утримує РФ. Христя влаштувала справжнє українське свято у своїй світлиці. Особливо зворушило, що її діти приготували все», — написав український дипломат на своїй станиці в Facebook.

До цього глава нашого зовнішньополітичного відомства спілкувався з активом української громади в Торонто і був скоріше засмучений, ніж втішений. «Три мільйони українців живуть в Росії. Тобто майже кожен дванадцятий українець зараз — в Росії. І серед них є багато тих, хто не любить і Путіна, і Росію, але вважає, що не має іншого вибору, — сказав Клімкін. — Постійно так тривати не може. Зараз є певні ідеї, і ми їх обробляємо таким чином, щоб у Росії постійно три мільйони українців не знаходилися, тому що для мене це дуже сумна ситуація».

 

Ще 2016 року кількість українців у Росії наше МЗС оцінювало в 4 млн осіб, сьогодні ця цифра скоротилася на чверть. Україна, через обрану її керівництвом стагнаційну модель, не відчуває дефіциту кадрів. Кваліфіковані кадри з нашої країни приймає в будь-якій кількості Польща, зростає попит на них у Словаччині, Литві та Хорватії. Напевно, чиновники мріють, щоб українці поїхали саме з Росії і транзитом рушили до європейських країн. На території нашої держави немає оплачуваної роботи навіть для людей, які тут живуть, не кажучи про якихось співвітчизників, що приїхали зі сходу. Повернулися з Москви, витратили зароблені там гроші — і можете їхати на подальші заробітки, але краще цього разу на захід.

За 2017 рік Державна служба статистики України нарахувала 10 млн виїздів українців до Польщі, 4,3 млн — в Росію, 3,1 млн — в Угорщину. Люди переміщаються у зрозумілих для них напрямках, будуючи своє життя, керуючись новими реаліями. Це не просто цифри — це долі мільйонів. Павло Клімкін може будувати будь-які плани щодо вилучення співвітчизників з Росії, але для того щоб вони повернулися, необхідно намалювати хоч якісь перспективи в нашій країні. Міністр інфраструктури Володимир Омелян гордо заявляє про повне припинення залізничного сполучення з країною-агресором, але 75% пасажирів — це наші співвітчизники, і будь-яке транспортне ускладнення торкнеться насамперед їх. Як торкнулося скасування всіх авіарейсів між Україною і Росією, а їх до конфлікту було понад 100 на день. Українські чиновники, які живуть у власному світі, давно є зрозумілими нашим громадянам, і найголовніше — їхня поведінка є цілковито передбачуваною для всіх політиків у світі.

Павло Клімкін грав абсолютно декоративну роль у Торонто, що видно з тексту випущеного сьогодні вночі підсумкового спільного комюніке. Розвинені країни обмінювалися думками й координували свої дії в сучасному світі. У підсумковій заяві цієї зустрічі Україну згадали лише в контексті можливого посилення санкцій проти Росії через невиконання Москвою мінських угод і «втручання в демократичні системи» інших країн.

Українські проблеми залишаються передусім нашим внутрішнім питанням, яке необхідно вирішувати самостійно. Світова спільнота неодноразово озвучувала рецепти виходу зі скрутного економічного становища, в якому опинилася наша держава, але українська влада послідовно їх ігнорує. Світ не збирається воювати і готовий обговорювати запобігання конфліктам і підтримку зусиль у проведенні реформ. Це стосується як непередбачуваної феодальної Росії, так України, яка ігнорує розумні пропозиції, — країни з закритою економікою, готової жертвувати своїми людськими ресурсами.

Читайте також: Відхід на захід: чому українці їдуть до Польщі

Помітили помилку? Виділіть текст, що її містить, та натисніть Ctrl+Enter
Версія для друку








    Загрузка...