• Світові новини
  • Юридичні новини
  • Погода
  • Новини України
Ракурс

Укушені: не піддаємося міфам і правильно діємо в разі укусу кліща

Фото: Catkin / pixabay.com

МОЗ, яке регулярно розвінчує міфи «радянської медицини», саме керується поширеною помилкою і радить віддати кліща на дослідження

На травневі свята ми традиційно більше часу проводимо на природі, влаштовуємо пікніки й частіше буваємо на дачі. На тепло зачекалися і кліщі, які активізуються з настанням весни. У зоні ризику — не лише любителі погуляти лісом і дачники, а й мешканці кам'яних джунглів. Якщо в європейських країнах кліщів варто побоюватися в лісах, то в Україні ризик бути укушеним цим членистоногим з потеплінням значно зростає практично всюди: недоглянуті парки та сквери, запущені двори сприяють їх розмноженню.

До укусів кліщів у нашій країні найчастіше ставляться вельми легковажно не лише пацієнти, але, на жаль, і медики: витягли, протерли місце укусу антисептиком і забули. Тим часом подібна безвідповідальність може закінчитися небезпечним захворюванням — кліщовим енцефалітом або кліщовим бореліозом (хвороба Лайма).

Кліщового енцефаліту в Україні практично немає, проте фахівці радять не забувати про можливе інфікування, якщо кліщ вкусив під час подорожі в ендемічному регіоні — там, де це захворювання зустрічається (наприклад, в далекосхідній частині Росії, Монголії, північних провінціях Китаю). Під час планування поїздки в ендемічні країни інфекціоністи радять подбати про вакцинацію.

 

Хвороба Лайма, що викликається бактерією Borrelia burgdorferi й передається людині через укус інфікованих кліщів, зустрічається в нашій країні доволі часто. Тільки у Львівській області цього року вже зафіксовано 16 випадків Лайм-бореліозу (серед них один важкий). Ми також пам'ятаємо, що статистика в Україні давно не відбиває реальної картини.

Вас вкусив кліщ — що робити

На жаль, в цьому питанні навіть фахівці нерідко оперують застарілою інформацією. Що тут казати, якщо МОЗ, яке регулярно розвінчує міфи «радянської медицини», саме керується поширеною помилкою і радить віддати кліща на дослідження.

Річ у тім, що є наказ МОЗ, виданий ще в далекому 2005 році, який рекомендував (але не наполягав) діяти подібним чином. У той час хвороба Лайма була ще погано вивчена. Відтоді минуло багато років, однак нового документа, на жаль, не з'явилося.

Водночас у цивілізованих країнах вважається, що для постановки діагнозу обстеження кліща не має значення. Згідно з авторитетними рекомендаціями CDC (Центру з контролю і профілактики захворювань США), результати дослідження кліща не є підставою для ухвалення рішення про лікування.

Не втрачайте дорогоцінний час: кліщ навряд чи відповість, заразив вас чи ні. Навіть якщо досліджуваний екземпляр був інфікований, ризик передачі борелій є достатньо низьким. І навпаки, отримавши негативний результат, радіти зарано: кліщ просто встиг впорснути всі наявні бактерії. Краще подбайте про своє здоров'я — проконсультуйтеся з інфекціоністом, здайте рекомендовані аналізи й за необхідності швидше почніть терапію. Хвороба Лайма добре піддається лікуванню на ранніх стадіях.

У питанні видалення кліща, що вже присмоктався, також існує чимало суперечливої інформації. Чого тільки не вигадали фантазери з очманілими ручками! Не використовуйте марні народні засоби — наприклад, покриття кліща лаком для нігтів, нанесення масла або його нагрівання, щоб кровопивця задихнувся і відпав самостійно. Пам'ятайте, що неправильне видалення підвищує ризик зараження і наражає на небезпеку того, хто надає допомогу. Якщо ви розчавите інфікованого кліща, борелії, що живуть у нього в шлунку, отримають більше шансів потрапити в рану.

Кліщі підступні: їхній укус практично безболісний завдяки анестезійним речовинам, що він виділяє. Тому помітити кровопивцю вдається пізніше (за кілька годин або наступного дня), коли виникає біль, припухлість, почервоніння або дискомфорт у місці укусу.

Отже, ви виявили на шкірі кліща. Видалення краще довірте професіоналам — зверніться до найближчого травмпункту. Якщо з якихось причин це не видається можливим, CDC радить скористатися пінцетом з тонкими кінцями для того, щоб захопити кліща настільки близько до поверхні шкіри, наскільки це можливо. Потягніть кліща плавно вгору з достатнім зусиллям. Не прокручуйте його і різко не смикайте — так ви можете його розірвати і фрагменти залишаться в ранці. Після видалення ретельно обробіть місце укусу і руки дезінфекційним засобом. Не використовуйте для цього різноманітні барвники — йод, діамантовий зелений. На йод дуже часто буває алергія, на місці укусу з'являється пляма, що може потім ускладнити постановку діагнозу. Необхідно знищити живого кліща — загорніть у папірець або просто змийте в унітаз. Ніколи не розчавлюйте кліща пальцями! На шкірі можуть бути мікротріщини, через які збудник потрапить у кров.

Потім в ідеалі варто піти до інфекціоніста. Якщо такої можливості немає, спостерігайте за місцем укусу протягом трьох тижнів (дату виявлення кліща краще записати). У разі появи кільцеподібної еритеми (почервоніння шкіри навколо місця укусу, яке поширюється від нього у вигляді кола, що збільшується, діаметром щонайменше 4–5 см) — слід одразу ж звернутися до лікаря. Кільцеподібна еритема — типовий первинний прояв бореліозної інфекції. Мають насторожити також симптоми, схожі з ГРВІ — температура, нездужання, біль у м'язах і суглобах.

Приблизно в третині випадків зустрічаються безеритемні форми хвороби Лайма (без появи типової червоної плями-кільця). Якщо протягом трьох тижнів після укусу кільцеподібна еритема не з'явилася, інфекціоністи радять здати аналіз крові на антитіла до Borrelia burgdorferi — IgM і IgG — методом імуноферментного аналізу (ІФА). Якщо вам не вдалося потрапити до інфекціоніста, можна відразу звернутися в лабораторію — зазвичай є пакети аналізів в разі укусу кліща. Якщо аналіз на імуноглобуліни виявиться позитивним, для остаточного підтвердження діагнозу лікар призначить ще один — методом імунного блоту.

Профілактичне лікування. Ставити діагноз і ухвалювати рішення про лікування має тільки лікар. Профілактичне лікування при бореліозі — питання спірне, проводиться доволі рідко, особливо якщо це стосується дітей. Дітям до 12 років антибіотики з профілактичною метою не призначаються. Дорослим і дітям, старшим за 12 років, може призначатися антибіотик (зазвичай доксициклін) за таких умов: якщо кліщ сидів понад 36 годин, але після укусу не минуло більш як три доби.

Якщо час було згаяно, пацієнт не відразу помітив укус кліща, діагноз поставити набагато складніше. Хвороба Лайма може перейти у вторинну, а потім і в третинну стадію. Такі ситуації зустрічаються доволі рідко, проте бувають. На наступних стадіях борелії з первинного вогнища потрапляють до інших органів, вражаючи нервову систему, серце і суглоби. Симптоматика дуже нагадує поширені хронічні захворювання (з'являється швидка стомлюваність і дратівливість, великі суглоби болять, як під час артритів, спостерігається порушення серцевого ритму), тому діагностика Лайм-бореліозу на більш пізніх стадіях викликає труднощі.

Кліщі атакують — як захиститися

Забудьте про популярний міф, що кліщі чекають на своїх жертв на деревах. Найчастіше їх можна зустріти у високій траві або кущах. Ба більше, зазвичай вони живуть біля стоптаних стежок, тому використовуйте засоби захисту навіть під час прогулянки в парку чи вздовж алеї, а не тільки збираючись до лісу на пікнік.

«Піймати» кліща можна запросто і вдома, якщо у вас є домашні тварини. Улюбленець може принести кровопивцю на шерсті. Кліщі можуть потрапляти в житло з квітами, дровами і присмоктатися до людини за кілька днів після перебування в лісі або парку. До речі, опинившись на тілі, кліщ впивається не відразу — доволі довго може подорожувати в пошуках найзручнішого для укусу місця, вибираючи ніжні ділянки шкіри. Згідно з дослідженнями, найчастіше укуси кліщів фіксують на ногах — вище за коліно, в паху, а також на шиї, животі, у жінок — на грудях. Дитячу шкіру прокусити легше, тому малюки часто стають жертвами кліщів.

Вирушаючи на природу, дотримуйтеся кількох правил

Подбайте про відповідну екіпіровку. На світлому одязі з довгими рукавами помітити кліща легше. Одяг, який щільно прилягає до тіла, зменшить ризик укусів. Обов'язково вдягніть щось на голову.

На відкриті ділянки тіла нанесіть репелент, що відлякує кліщів. Для дітей використовуйте тільки спеціальні дитячі препарати. За словами наукового співробітника Інституту епідеміології та інфекційних хвороб ім. Л. Громашевського Павла Дяченка, найефективніші з усього асортименту — спреї або краплі з діетілтолуамідом, альфаметріном або перметріном (24–30% у складі).

Під час прогулянки (кожні дві-три години) і після повернення додому оглядайте себе і дітей. Особливо ділянки, покриті волоссям. Якщо у вас є домашні улюбленці — також влаштуйте їм огляд.

Місце для привалів на природі звільніть від сухої трави, гілок, хмизу.

Перевірте одяг і речі, які принесли з прогулянки (підстилки, сумки тощо).

Після травня також не варто розслаблятися: кліщі продовжують свій сезон полювання аж до настання холодів.

Читайте також: Розвінчання міфів про укуси кліщів

Помітили помилку? Виділіть текст, що її містить, та натисніть Ctrl+Enter
Версія для друку



Загрузка...



    Загрузка...