• Світові новини
  • Юридичні новини
  • Погода
  • Новини України
Ракурс

Звільнення з роботи: справа про рятівний лікарняний

Ілюстрація: geralt / pixabay.com

Справа про звільнення майстра ЖЕКу розглядалася в судах першої та апеляційної інстанцій півтора року

Проект нового Трудового кодексу, розроблений ще 2015 року, вже внесено до порядку денного парламенту. Попри те, що популісти від політики доволі жорстко його критикують, загалом, на мій погляд, законодавство все одно залишиться на боці найманого працівника. (Про новації, які пропонуються в новому законопроекті, можна прочитати в статті «Трудовий кодекс: під оком камер і вухом диктофонів»).

Поки ж в Україні продовжує діяти старе, ще радянського зразка трудове право. І, чесне слово, іноді шкода буває адміністрацію деяких підприємств (головним чином, державних), яка, може, і хотіла би позбавитися «баласту», але зробити це їй вкрай непросто. Добре, якщо співробітник дозволяє собі прямі й грубі порушення трудової дисципліни — в такому разі вказати йому на двері важко, але можна. А якщо ні?

Ось, наприклад, історія, яка сталася в одному зі столичних комунальних підприємств, а простіше кажучи — в ЖЕКу. Отже, працювала в ЖЕКу одна дама, майстер технічної дільниці. Давно працювала, цілих 25 років. А потім почалися проблеми: три київських комунальних підприємства вирішили злити в одне і перепідпорядкувати районній держадміністрації. Таким чином, старий штат повністю ліквідовувався, готувався новий штатний розклад. Розпорядження про це вийшло в січні, а в лютому з'явився наказ, згідно з яким зі штатного розкладу виключалися всі посади. Тоді ж співробітників і попередили про можливе звільнення через два місяці — строк, встановлений законом. Причому попередили як годиться — з наказом вони ознайомилися під підпис.

 

Зрозуміло, реорганізація давала можливість адміністрації підчистити штат. І, звичайно ж, як часто буває в таких випадках, знайшлися незадоволені. У тому числі й вищезгадана майстер ділянки. Напевно, між нею та адміністрацією почалися конфлікти (але це вже, чесно кажучи, припущення). Як би там не було, на її ділянці провели перевірку, і виявилося, що документація ведеться абияк, двірники, які перебували під начальством майстра, розбовталися, дехто з них навіть відверто прогулював роботу. З робочим інвентарем, згідно з висновками комісії, теж коїлося казна-що, просто як в анекдоті про збори двірників: «Якщо ...., то ... .. ... .......!» — «Правильно, Петровичу, поки рукавиці не видадуть, працювати не будемо!»

Отже, написав начальник ЖЕКу щодо цього службову записку і виніс осуд майстру «за безвідповідальне ставлення до своїх службових обов'язків, недбале ставлення до заповнення службових документів». Майстер відмовилася ознайомитися з наказом, і адміністрація змушена була діяти за класичною схемою, передбаченою в подібних випадках, — склала про це акт. (Детально про те, як воювати з порушниками трудової дисципліни, читайте у статті «Прогульники та п'яниці — на вихід з речами!»).

Майстер була не дурна і звернулася до комісії з трудових спорів комунального підприємства, до якого входив ЖЕК. Комісія вирішила, що осуд є законним і обґрунтованим, і вимоги КЗпП було дотримано. А за тиждень по засіданні комісії наказом по комунальному підприємству майстра звільнили у зв'язку зі скороченням штатів на підставі п. 1 ч. 1 ст. 40 КЗпП. В принципі, це дуже хороша і зручна стаття, що дає скороченому співробітникові безліч преференцій, наприклад, можливість практично відразу звернутися до державного центру зайнятості та протягом року отримувати допомогу, підвищити кваліфікацію і реальну допомогу в працевлаштуванні. (Про тонкощі звільнення у зв'язку зі скороченням штатів читайте в статті «Як правильно звільнити і як домогтися компенсації, якщо звільнили незаконно»).

«Вас звільнено!» Ілюстрація: geralt / pixabay.com

Скандали між майстром і ЖЕКом почалися в березні, засідання комісії відбулося наприкінці травня, наказ про звільнення датований початком червня. Тобто всіх вимог щодо строків підприємство дотримувалося неухильно й навіть з деяким перебором.

Але повернімося до майстра. Отже, вийшов наказ про звільнення, майстра з ним ознайомили й склали акт про ознайомлення. Звільнили. Однак незабаром вона... звертається до суду з вимогою визнати своє звільнення (а заодно і службовий осуд) незаконними, відновити на посаді, виплатити зарплату за час вимушеного прогулу. І як основний документ надає суду... двотижневий лікарняний, дія якого якраз і припадає на час звільнення.

Суд першої інстанції, розглянувши справу, відмовив звільненій начальниці команди двірників у всіх вимогах. Але та не здалася і пішла далі — в апеляційний суд. У рішенні апеляційної інстанції сказано, що свої дисциплінарні покарання позивачка отримала справедливо. Ба більше — адміністрація обійшлася з нею ще порівняно гуманно, бо, в принципі, мала право і звільнити за подібні порушення, проте вирішила обмежитися осудженням, а звільнила за «хорошою» статтею, яка не псує трудову книжку.

Однак сплив лікарняний — і нічого не вдієш, наказ про звільнення доводиться визнати незаконним.

А тепер поговорімо про фінансовий бік спору — його суд вирішив з певною витонченістю. За підрахунками майстра, комунальне підприємство заборгувало їй трохи більш як 34 тис. грн.

В обчисленні такого боргу є свої тонкощі. «У Кодексі законів про працю є ст. 235, в якій прописано, зокрема, правила відновлення на роботі, — розповідає юрист Тарас Уманець. — Якщо суд виніс рішення про відновлення співробітника на роботі, то одночасно з ним приймається рішення про виплату середнього заробітку за час вимушеного прогулу або, якщо припустити, що звільнений працівник працював на більш низькооплачуваній роботі, то різницю в заробітній платі, але тільки за один рік. Але якщо заява розглядається в суді довше не з вини звільненого співробітника, то працівникові виплачується середня зарплата за весь час вимушеного прогулу».

Справа майстра ЖЕКу розглядалася в судах першої та апеляційної інстанцій загалом півтора року. Але в позові вона виставила суму меншу за ту, яку б могла вимагати. І суд вирішив, що (в перекладі з юридичної мови на людську), мовляв, так, мала право вимагати більше, але якщо вже сама попросила 34 тис., то, що ж, ми згодні. А ось щодо морального збитку, то тут майстер не посоромилася і заломила аж 125 тис. грн. Але суд оцінив моральну шкоду... в 500 грн!

Особисто я з цього роблю два висновки. Перший: у таких справах краще вже обрахувати до копійки свою зарплату, ніж покладатися на те, що тобі відкотять величезну суму за моральну шкоду. І другий: судді апеляційного суду — люди з почуттям гумору.

А загалом, так, майстер ЖЕКу справу виграла.

Читайте також: Конституційна скарга: як громадянину захистити свої права в Конституційному суді

Помітили помилку? Виділіть текст, що її містить, та натисніть Ctrl+Enter
Версія для друку






    Загрузка...