• Світові новини
  • Юридичні новини
  • Погода
  • Новини України
Ракурс

Стабільна нестабільність банківського сектора України

Фото: pxhere.com

Звіт НБУ про фінансову стабільність української банківської системи називатися має все ж таки якось інакше, наприклад — звіт про причини банківського занепаду

У вівторок, 12 червня, НБУ представив черговий звіт про фінансову стабільність. Стан справ у національному банківському секторі сформульовано на самому початку релізу, підготовленого Нацбанком: прибутковість зростає, кредитний ризик зменшується, але юридичні ризики стримують відновлення кредитування. Після перекладу з банкірської мови на людську фраза звучатиме приблизно так: банки не змогли організувати свою роботу під час проведення структурних реформ, їм заважає темне минуле і невизначене майбутнє. Одне з основних завдань банківської системи — кредитування бізнесу та населення, і саме це не вдається зробити сьогодні в нашій державі.

Банки постійно піддаються юридичним ризикам, які виникають через недотримання банкірами вимог законів, нормативно-правових актів, угод, заведеної практики та етичних норм. Наприклад, широкого поширення набула практика видачі кредитів особам, пов'язаним з банком. Після проведеної НБУ у 2017 році діагностики активних операцій з пов'язаними особами сума таких кредитів становила 31,9 млрд грн на кінець 2016 року. Банкіри кредитували самі себе на 1 млрд євро. Щоправда, на кінець 2017 року ця цифра скоротилася до 25,9 млрд грн, а на кінець першого кварталу 2018-го — до 23,4 млрд грн, причому понад половину цієї заборгованості становлять валютні кредити — на 12,4 млрд грн. Банки зазвичай коректно відображають кредити пов'язаним фізичним особам (менеджерам і працівникам), але завжди намагаються приховати зобов'язання комерційних структур, пов'язаних з акціонерами банків.

«Діагностика виявила, що 44 банки мали наднормативне значення нормативу Н9, тобто обсяг кредитів, виданих ними пов'язаним особам, перевищував 25% регулятивного капіталу. В окремих випадках це стало наслідком різкого падіння рівня капіталу під час кризи. Однак у багатьох банках значення Н9 перевищувало дозволений норматив у кілька разів», — повідомили в НБУ.

 

Ще одним типовим порушенням в сучасній банківській практиці є жахливе обслуговування своїх кредитів найбільшими українськими бізнес-групами. «Без урахування групи «Приват» у нас частка проблемної заборгованості ТОП-5 бізнес-груп — це 82%. З «Приватом» — це 93%», — заявив заступник директора департаменту НБУ Євген Дубогриз на презентації звіту про фінансову стабільність.

Сумарний обсяг валових кредитів п'ятірці найбільших бізнес-груп становить близько 125 млрд грн, або 14% всіх кредитів корпоративному сектору. На десятку найбільших бізнес-груп припадає 21% всіх кредитів, на двадцятку — 27%, тоді як частка «поганих» кредитів у них відповідно 79% і 76%.

Керуючись приказкою з 90-х, що тільки слабаки віддають борги, великі недобросовісні позичальники затягують реструктуризацію кредитів і вимагають від банків різноманітних пільгових умов, наприклад, нульові відсотки або списання частини заборгованості.

З початку року в Україні було запроваджено Міжнародний стандарт фінансової звітності (МСФЗ 9), при переході на який у банків раптом виявилися великі збитки. Особливість МСФЗ 9 полягає в тому, що банки повинні формувати резерви по кредитах за принципом очікуваних збитків, а раніше вони формувалися відповідно до збитків, яких банк уже зазнав. Сьогодні банки мають змінити класифікацію активів щодо їхньої якості та оцінити очікувані втрати в майбутньому. Така переоцінка впливає на фінансовий результат і капітал банку. Негативний ефект від введення цього стандарту — втрата 10 млрд грн: на таку суму зросли збитки минулих років українських банків. На «Укрексімбанк» припадає 48,9% цього збитку, тобто 4,9 млрд грн, на «ПриватБанк» — близько 1,68 млрд грн, на російський «Сбербанк» — 1,19 млрд грн. Хоча НБУ стверджує, що цей збиток практично компенсований прибутком банків у 8,7 млрд грн станом на 1 червня.

Проведення структурних реформ і відновлення співпраці з міжнародними фінансовими організаціями — ключові завдання для України, зазначається у звіті. Під реформами розуміється ефективна робота уряду і парламенту. За майже чотири роки роботи Верховної Ради тільки 12% депутатських законопроектів стали законами. На диво низька продуктивність. Відновлення співпраці з МВФ — другий напрям, без якого Україна не зможе рефінансувати величезні державні борги. У нашій країні немає грошей. Розмови про те, що 80% коштів клієнтів формують загальні зобов'язання банківського сектора, розбиваються об абсолютно не порівнянні суми зовнішніх державних боргів. Як і 40-відсоткове зростання роздрібного кредитування, яке забезпечує тільки 1,6% всіх споживчих витрат.

Цей, уже п'ятий, звіт про фінансову стабільність української банківської системи називатися має все ж таки якось інакше, наприклад — звіт про причини банківського занепаду. Судячи з представлених матеріалів, без зовнішньої підтримки ні про яку стабільність казати не доводиться.

Читайте також: Українські банкіри і недограбований народ

Помітили помилку? Виділіть текст, що її містить, та натисніть Ctrl+Enter
Версія для друку



Загрузка...



    Загрузка...