• Світові новини
  • Юридичні новини
  • Погода
  • Новини України
Ракурс

На українських лікарів чекає ліцензування. Рекрутингові агентства потирають руки

Фото: jennycepeda / pixabay.com

Чи зможе український лікар, не маючи арсеналу необхідних ліків, належного обладнання, а часто й найпримітивнішого оснащення робочого кабінету, нести індивідуальну відповідальність за загальний бардак у медицині?

Одна з останніх ініціатив МОЗ щодо трансформації української медицини — запровадження ліцензування лікарів замість існуючої атестації. Проект концепції цієї новації, яку МОЗ обіцяє затвердити до кінця року, опубліковано на сайті міністерства для громадського обговорення. Перехідний період розраховано на п'ять років — з 2020 по 2024 рік. За цей час всі практикуючі українські лікарі повинні отримати ліцензію — скласти спеціальний іспит. Після 2024 року лікар без індивідуальної ліцензії за своєю спеціальністю працювати не зможе.

Як вважають у профільному міністерстві, чинна сьогодні система атестації лікарів підтверджує лише їхній стаж, але не професіоналізм або якість роботи. «Ліцензію потрібно підтверджувати кожні три роки (наразі атестацію необхідно проходити раз на п'ять років. — Ред.). При підтвердженні ліцензії враховуватиметься особисте освітнє портфоліо та історія медичної практики. У випадку недбалості чи суттєвих помилок лікаря ліцензію може бути призупинено або анульовано», — скупо вносять роз'яснення в МОЗ.

Індивідуальне ліцензування лікарів — це світова практика. Прогресивному кроку МОЗ важко не зрадіти, якщо ви дивилися іноземні медичні серіали. Скоріш за все, чарівне слово «ліцензія» у вас асоціюється з якісною медичною допомогою, порятунком від лікарських помилок і малює в уяві супервідповідального кваліфікованого професіонала.

 

Тут варто спуститися на грішну українську землю. Не слід забувати, що в розвинених країнах створено умови для надання медичної допомоги на найвищому рівні. Чи зможе український лікар, не маючи арсеналу необхідних ліків, належного обладнання, а часто й найпримітивнішого оснащення робочого кабінету, нести індивідуальну відповідальність за загальний бардак у медицині? Чи справедливо, що лікар відповідатиме за те, чого не зробили наші високопоставлені державні мужі, чиновники з МОЗ, продовжуючи розвалювати руїни медицини Семашка?

Хто програє, а хто може виграти

В Україні колосальна трудова міграція медичного персоналу за кордон. Сьогодні в нашій країні трохи більше лікарів, ніж, наприклад, у сусідній Польщі, але вже менше, ніж у Франції. На думку багатьох експертів, впровадження на цьому етапі професійного ліцензування підстьобне тих, хто вагається, і ще більше прискорить відтік кадрів.

«З цього зиск отримають рекрутингові агентства. Наприклад, на Миколаївщині словенці просто скупили всіх інтернів, і жоден молодий спеціаліст цьогоріч не прийде на роботу в Миколаївській області», — розповідає Костянтин Надутий, член правління Всеукраїнського лікарського товариства.

Ліцензування відсіє чималу категорію лікарів пенсійного віку (особливо це стосується первинної ланки — педіатри, терапевти, сімейні лікарі). Вони, скоріш за все, підуть на заслужений відпочинок. Молодь поїде шукати кращого життя за межами України. Хто програє? Пацієнти. Лікар стане золотим у всіх сенсах цього слова. Про яку конкуренцію, декларовану в МОЗ, може йтися? Для більшості населення медична допомога стане недоступною.

Хто виграє? «Виграють ті лікарі, які залишаться, — вважає Костянтин Надутий. — Саме для них вистачить фінансів, щоби збільшити їхню зарплатню у декілька разів. Таким чином уряд виконає свою обіцянку про збільшення зарплатні лікарям».

30 обраних

«В усьому світі функцію видачі ліцензій покладено на професійні спілки, — пояснює в коментарі «Ракурсу» Наталія Літвінова, декан медичного факультету №2, доцент кафедри хірургії №4 НМУ ім. Богомольця. — Якщо трапилася лікарська помилка, дивляться, хто саме видав ліцензію. Тобто хто видає ліцензію, той і несе відповідальність. Наприклад, є професійна спілка судинних хірургів. Члени комісії, які обираються, ставлять особисті підписи під документом, затверджуючи, що я, наприклад, можу прооперувати аневризму аорти. Якщо раптом щось пішло не так, хто винен? Той, хто видав ліцензію. Ті, хто підписалися. Має бути персональна відповідальність».

В Україні Міністерство охорони здоров'я вирішило піти своїм шляхом, цитую: «Органом, що видає ліцензії, стане Ліцензійна рада з 30 обраних лікарів. Можливе залучення до складу Ліцензійної ради іноземних експертів».

Тобто 30 лікарів з ідеальною репутацією займатимуться перевірками історій медичної практики та репутації українських лікарів. Хто визначатиме репутацію 30 обраних і яким чином? Як одна рада впорається з усіма українськими лікарями? Запитань багато.

У світовій практиці допуск до професії лікаря — це членський квиток професійної асоціації, яка має реєстр усіх працівників галузі, а також стежить, чи підвищують вони свою кваліфікацію, вирішує, кого позбавляти ліцензії, кому тимчасово призупинити допуск до роботи. Крім цього асоціація розглядає ще й морально-етичні питання. Чи здужає це все МОЗ? Як показала історія із заступником міністра охорони здоров'я Олександром Лінчевським, навряд чи. Швидше, ліцензійна рада може стати інструментом селекції лікарів на відданість команді МОЗ.

Існує також ризик, що отримання ліцензії обернеться для лікарів черговим викачуванням грошей, одночасно ставши великим джерелом доходу дуже вузького кола людей.

«Наші спеціалісти з професійної асоціації порівняли сьогоднішні витрати лікаря на те, щоби підтвердити атестацію, та майбутні. Йдеться не лише про ліцензування, а й про зміни системи безперервного професійного розвитку. Приблизно у 10 разів збільшуються особисті витрати лікаря на підтримання кваліфікації. Джерела фінансування на сьогодні невідомі», — каже Костянтин Надутий.

На жаль, МОЗ, яке наполегливо дотримується лінії «хто не з нами, той проти нас», навряд чи прислухається до зауважень професійної спільноти. Невідомо, які завдання ставить перед собою малоефективна структура з роздутим піар-відділом. Адже якщо працюєш на результат, то шукаєш сподвижників і об'єднуєш професіоналів, а якщо зовсім навпаки — то ворогів.

Читайте також: Зарплати лікарів: чому «гроші, які ходять за пацієнтом», отримають не всі

Помітили помилку? Виділіть текст, що її містить, та натисніть Ctrl+Enter
Версія для друку



Загрузка...



    Загрузка...