Новини
Ракурс
Петро Порошенко. Фото: facebook.com/pg/petroporoshenko

Бідний, бідний Петро Олексійович

Зізнаюся в сокровенному: я ніколи не відчував захоплення перед президентом Кучмою та його адміністрацією. Пам'ятаю багато... Але мушу бути справедливим. В ті, вже віддалені, часи становлення української державності мені та моїм співробітникам по правозахисній діяльності глава адміністрації Кучми допоміг врятувати кілька десятків безвинних українських громадян. Був і такий випадок: чиновник все тієї ж АП (чиновник, а не прибиральник, не буфетник) жорстко і нахабно відбирав майно у свого ж родича, бідної і зовсім не впливової людини. Отримавши листа від бідолахи й зустрівшись із ним, я письмово попросив главу Адміністрації президента втрутитися. Кілька днів по тому ланцюжок зловмисників, до якого входили зокрема нотаріус і психіатр, розсипався, а ще за кілька днів чиновника було жорстко звільнено з АП.


.

Так було. Сьогодні глава адміністрації Порошенка подібним чином не реагує. Ані моя колонка в «Ракурсі», ані публікації, що пішли слідом за нею, АП не зацікавили. На жаль, історія далеко не типових стосунків матері і дочки не закінчилася. Мати, колишній народний депутат, продовжує працювати клерком в Адміністрації президента (не прибиральницею, не буфетницею), вочевидь, продовжується тиск на суд, а мені ввічливо телефонували невідомі люди, намагаючись пояснити необхідність моєї особистої зустрічі з високопоставленою мамою.

Нагадую: йдеться про спробу позбавити дієздатності власну дочку. Мотиви мені нецікаві. Я психіатр, а не суддя і не прокурор. Хоча мушу зауважити, що ця ситуація явно буде цікавою для науки кримінології. Але — не в Україні.

 

Розумію, мама з Адміністрації президента не заспокоїться, не помириться з власною дочкою. Боятися їй нічого, не ті часи. Це з депутатів мають намір зняти недоторканність, а не зі співробітників Адміністрації президента. Ці — так і залишаться недоторканними.

Всі необхідні документи та публікації я віддав на переклад. Вони ляжуть на стіл президента Всесвітньої психіатричної асоціації. Він щільно співпрацює з нами, з Асоціацією психіатрів України, і часто буває в Києві. Попрошу його і його колег у найближчі тижні зустрітися з переслідуваною дочкою. З розумницею, красунею і успішним юристом.

Запевняю, радості від участі у всьому цьому я не відчуваю. Ба більше, існує небезпека, що зірки світової психіатрії, які працюють з нашою психіатричною та психологічною молоддю, можуть від нас, України, відвернутися. Багато хто з них пам'ятає радянські часи зловмисного використання психіатрії. В цьому конкретному випадку різниця несуттєва, замовником виступає не ЦК КПРС, а Адміністрація українського президента.

Бідний Петро Олексійович, ця брудна історія йому явно відгукнеться. Перед виборами.


Помітили помилку?
Виділіть і натисніть Ctrl / Cmd + Enter