Новини
Ракурс
«І правосуддя для всіх». Фото: Steven Depolo / flickr.com

Суддя Яновська: Я вбачаю певний ризик у практиці Верховного суду

23 лип 2018, 10:13

Взагалі-то назва мого виступу — «Оскарження рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів як ефективний засіб юридичного захисту» — це оксюморон. Бо на сьогодні це неефективний засіб юридичного захисту.


.

Якщо не заглиблюватися в теорію, скажу так: право на оскарження — це конституційне природне право. Недарма Конституція у ст. 55 без жодних обмежень визначає, що особа може оскаржити дії, бездіяльність, рішення органів, які, на думку цієї конкретної людини, були неправильними, незаконними, нечесними, несправедливими.

І от виникає така ситуація: особа скаржиться до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів (КДКП) на дії прокурора. Це орган дисциплінарної відповідальності, і, як всі дисциплінарні органи, на думку Європейського суду з прав людини, повинен мати ознаки квазісуду. Щоб забезпечити всім учасникам процедури дисциплінарного провадження, права, схожі з тими, що їх має людина, яка потрапляє до суду, які визнаються ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Отже, скаржник звертається до КДКП. Є перша стадія, коли член  КДКП розглядає скаргу й ухвалює рішення — відкрити дисциплінарне провадження чи відмовити. На цьому етапі особі відмовляють у відкритті дисциплінарного провадження на підставі документів, хоча у представника КДКП дуже обмежені можливості перевірити саме на цьому етапі наявність чи відсутність факту дисциплінарного проступку. Але так передбачено законом.

 

Якщо скаржникові відмовляють у відкритті дисциплінарного провадження, то він абсолютно логічно, як на мене, думає: а куди ж іти далі? Це рішення органу, який має певні владні функції, тож людина йде до адміністративного суду. Це юрисдикція касаційного адміністративного суду як першої інстанції, Велика палата Верховного суду виступає апеляційною інстанцією по цій категорії справ.

Тож тепер людина потрапляє до Касаційного адміністративного суду і їй кажуть, що це рішення оскаржити не можна. Вона йде до Великої палати ВС, і там теж кажуть: ні, оскаржити не можна. На сьогодні це вже стало практикою Верховного суду, і я вбачаю в ній певний ризик.

Річ у тім, що якщо людина, яка звертається до суду, скаржиться на дії владного органу чи особи, то в адміністративному процесі завжди постає питання, чи порушені права та інтереси цієї людини. Тільки тоді можна вирішувати, чи є у неї підстави звертатися. І ось у цій ситуації скаржник нібито не має жодних інтересів чи прав, які було порушено таким рішенням. На мій погляд, це не зовсім так. Тому що людина звертається до КДКП, бо вважає, що прокурор здійснив дисциплінарний проступок, вона певна, що прокурор діє або незаконно, або неетично, або непрофесійно. Чи має людина право на законну, професійну, етичну діяльність органыв прокуратури? Я думаю, що має.

Ми кажемо не про окремі випадки. Це тенденція, усталена практика, в тому числі й КДКП.

Олександра Яновська. Фото: facebook.com/yanovskaya.a

Європейському суду абсолютно однаково, чи це людина скаржилася, маючи статус підозрюваного, чи в неї було п'ять адвокатів, а чи у вас не було технічних та часових ресурсів на те, щоб розглянути та підготувати відповіді на її скаргу. ЄСПЛ неодноразово казав, що організація судової і правоохоронної системи має бути побудована таким чином, щоб не було порушено право на справедливий суд.

Я кажу не про право КДКП відмовляти чи не відмовляти. Питання в тому, чи має право людина звернутися до суду, оскарживши рішення КДКП. Я вважаю, що особа має таке право, жодної заборони на це не існує. Є Конституція, не може бути обмежено право на звернення до суду. Тому аргументи прокуратури для Європейського суду — це не аргументи, не виправдання щодо права на звернення до органу, який має належним чином захистити права людини. В цій ситуації — чи це підозрюваний, чи потерпілий, чи просто стороння людина, яка справді безпідставно скаржиться на дії прокурора, — але скаржник вважає, що прокурор діє непрофесійно. Навіть якщо КДКП відмовить, але нехай людина прийде до суду, суд усе з'ясує і скаже їй, так це чи ні. Але говорити про те, що така людина не має права на професійну прокуратуру, яка діє законно, на етичну поведінку працівників прокуратури, — я думаю, це трошки забагато.

З виступу судді Олександри Яновської на I Міжнародній науково-практичній конференції «Практика Європейського суду з прав людини в діяльності органів прокуратури і суду: виклики та перспективи».


Помітили помилку?
Виділіть і натисніть Ctrl / Cmd + Enter