• Світові новини
  • Юридичні новини
  • Погода
  • Новини України
Ракурс

Бюджет-2019 на медицину: безкоштовна діагностика і реформа на тлі економії

Фото: Juliya Sachko / facebook.com/juliya.sachko.3

1 млрд грн планують витратити не на всю екстрену медичну допомогу, а лише на пілотні області. Водночас в інших областях, які не отримають ні копійки, на виклик до пацієнта машина може взагалі не приїхати

21 вересня Кабмін представить проект державного бюджету у Верховній Раді. Що обіцяє українцям документ під гучною назвою «Бюджет розбудови країни»? У пріоритеті безпека і оборона — на цю галузь у 2019 році уряд збирається виділити 209,5 млрд грн (у 2018-му видатки становили 165,3 млрд грн); дороги — на їх будівництво і ремонт запланували 56 млрд грн (майже на 10 млрд грн більше, ніж минулого року); на освіту, ймовірно, буде виділено 242,1 млрд грн (поточного року — 217,5 млрд грн).

Охорона здоров'я в нашій країні завжди відносилося до числа пріоритетів державної політики. Ви не помічали? Дивно, адже про це неодноразово заявляли і президент, і прем'єр-міністр. У проекті бюджету-2019 на медицину закладено більше коштів, ніж нинішнього року. Чи це не доказ турботи держави про здоров'я своїх громадян? На охорону здоров'я планують виділити 92,3 млрд грн, що на 9,5 млрд грн (або майже на 10%) більше за торішні.

То що ж це — досягнення чи піар? По-перше, збільшення є дуже сумнівним. Рівень інфляції в Україні у 2019 році становитиме, за словами прем'єр-міністра, трохи менш як 8%. По-друге, за рекомендацією Всесвітньої організації охорони здоров'я, держави повинні виділяти на охорону здоров'я щонайменше 5% ВВП. Будь-яка економія на здоров'ї призводить в найкращому разі до дисбалансу, в найгіршому — до руйнування системи охорони здоров'я: медична допомога стає дедалі недоступнішою для більшості хворих.

В Україні медичний бюджет ніколи не дотягував до рекомендованої ВООЗ цифри: за всю історію наша країна на здоров'я своїх громадян найбільше коштів виділяла у 2010 році — цілих 4,2%! Кардинально ситуація не змінилася і після ухвалення восени 2017 року закону №6327 «Про державні фінансові гарантії надання медичних послуг та лікарських засобів». Оптимісти вважали прописану в ньому норму про бюджет на охорону здоров'я щонайменше 5% ВВП великим плюсом. Схоже, мали рацію реалісти, які називали цю новелу юридично нікчемною і чистим популізмом. Адже заявлена ​​норма суперечить ст. 95 Конституції, де написано, що «виключно законом про державний бюджет України визначаються будь-які видатки держави на загальносуспільні потреби, розмір і цільове спрямування цих видатків». Так ось, виділений на охорону здоров'я бюджет-2019 не дотягує навіть до 3% ВВП.

Погані новини чекають також на пацієнтів, яким на батьківщині допомогти не зможуть: на лікування за кордоном на наступний рік запланована така ж сама сума, як і в попередньому — 389 млн грн. Нинішнього року ці гроші закінчилися ще в травні. Під МОЗ уже майже місяць у наметах живуть ті, кому грошей не вистачило. Порівняйте: у 2017 році на лікування 208 українців за кордоном було виділено 628 млн грн, у 2018 році для 226 пацієнтів — 389 млн грн. Не дочекавшись допомоги, у 2017-му померли 19 пацієнтів, з початку цього року пішли з життя семеро людей, троє з яких діти. І річ тут не тільки в дефіциті коштів. МОЗ вперто не дотримується встановлених строків розгляду питання постановлення пацієнта в чергу: замість 20 днів процес часто займає від трьох до шести місяців.

Схоже, гучна заява МОЗ про революцію в українській трансплантології виявилася міфом. 112 млн грн, виділені з держбюджету у 2018 році на пілотний проект з трансплантології, так і не було освоєно. Мабуть, «революції» дали спробу №2: «зекономлені» цьому року 112 млн грн перекочували в рік наступний.

Доброю новиною можна вважати збільшення майже вдвічі бюджету на первинну ланку медичної допомоги (у 2019-му заплановано 15,3 млн грн, в той час як у 2018-му — 8 млн грн).

На діагностику за направленням сімейного лікаря, яка з 2019 року має стати безкоштовною, уряд планує виділити 2 млрд грн. Багато це чи мало? Давайте рахувати. Якщо все населення України підпише декларації з лікарями первинної ланки — сімейним, педіатром або терапевтом (згідно з даними Держслужби статистики, на 1 липня 2018 року в Україні мешкають трохи більш як 42 млн осіб), то на кожного потенційного пацієнта припаде менше як 50 грн. Можна виходити з більш реальних цифр і слів заступника міністра охорони здоров'я Павла Ковтонюка про те, що на день близько 200 тис. осіб вибирають свого лікаря первинної ланки. На сьогодні, згідно зі статистикою сайту eHealth, майже 18 млн українців вже підписали декларації. Тобто до кінця року цілком ймовірно, що таких буде 32 млн. На яку діагностику можна розраховувати за 50 або 60 грн на рік? Важко повірити, що вже наступного року почнеться, як запевняє прем'єр-міністр, «повноцінний процес оплати послуг вторинної медицини – УЗД, консультації, аналізи тощо». Схоже, реформатори не очікували, що українці так активно будуть підписувати декларації. «Ми розраховували на 2 млн осіб за перші півроку», — часто повторює Ковтонюк.

Великим плюсом можна вважати те, що уряд нарешті звернув увагу на екстрену медичну допомогу, на яку в проекті бюджету-2019 передбачено 1 млрд грн (для порівняння: в бюджетах 2017–2018 років виділяли... 0 грн).

Експерти підрахували, що це мізерно мало, адже потреба є набагато більшою. «При загальній потребі в 11 млрд грн — це майже «нічого», проте цей 1 млрд грн зможе хоч якось виправдати «політичний піар» уряду Гройсмана у вигляді рекламних бордів, які обіцяють «початок реформи швидкої допомоги» за кошти бюджету 2019 року. Про кількість витрачених коштів платників податків на рекламні борди «політичного піару» напишу пізніше», — зазначає Ірина Сисоєнко, заступник голови Комітету ВР з питань охорони здоров'я, на своїй сторінці у Facebook.

До мінусів можна віднести те, що 1 млрд грн планують витратити не на всю екстрену медичну допомогу, а лише на пілотні проекти, в чітко означені області — Вінницьку, Полтавську, Донецьку, Одеську, Тернопільську та місто Київ.

Водночас, наприклад, у Чернівецькій або Черкаській областях на виклик до пацієнта машина може не приїхати (або приїхати з великим запізненням). Тут немає єдиної диспетчерської, катастрофічна ситуація з автомобілями екстреної медичної допомоги, дефіцит медиків у складі бригад...

«Вважаю таку ініціативу прямою дискримінацією. Забезпечення доступності до екстреної медичної допомоги — це обов‘язок держави по відношенню до кожної людини, незалежно від території, де вона проживає, — каже Ірина Сисоєнко. — Не може бути привілеїв чи обмежень за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, за мовними або іншими ознаками (стаття 24 Конституції України). Ця сама норма стосується і несправедливості в оплаті праці медичним працівникам. Чому це в п’яти областях України медикам бригад ЕМД (екстреної медичної допомоги. — Ред.) зарплати збільшать, а в інших областях ні? Там що, люди гірше працюють?»

Профільні комітети оперативно обговорюють проект бюджету-2019 з експертами та громадськими організаціями, готують свої зауваження. Не виняток і Комітет з питань охорони здоров'я, позачергове засідання якого, заплановане на 20 вересня, буде повністю присвячене внесенню конкретних пропозицій до статей бюджету. Залишилося відкритим питання про присутність тих, хто презентуватиме бюджет на медицину — представників МОЗ. У всякому разі, останнє засідання комітету профільне міністерство не вшанувало своєю присутністю.

Читайте також: Війна в «Охматдиті»: чому онкохворі діти під загрозою

Помітили помилку? Виділіть текст, що її містить, та натисніть Ctrl+Enter
Версія для друку



Загрузка...



    Загрузка...