Новини
Ракурс

Остеопатія: пошук здоров’я, а не хвороб

Про те, що таке остеопатія, вік якої налічує близько 140 років, «Ракурсу» розповіли Михайло Васильєв, доктор остеопатії РФ, основоположник школи остеопатії ШАНО (Школа академічних напрямків остеопатії), і Оксана Ігнатьєва, директор ШАНО в Україні, співавтор проекту.


.

— Відразу питання по суті: що таке остеопатія?

М. Васильєв: Типове питання прикордонників. Я часто з ними стикаюся, коли перетинаю кордони двох країн, тому навчився коротко і конкретно пояснювати, «хто я» і «чим займаюся». Так, це медицина. Все стає ясніше, якщо уточнюю, що це напрямок нетрадиційної медицини. Для прикордонників цього достатньо. Ну а якщо серйозно, то це зовсім інша медицина, вона не ставить діагнозів, а інакше оцінює здоров'я людини. По суті, остеопат шукає це здоров'я. Треба розуміти, що здоров'я — це не тільки відсутність болю, це і свобода руху. На цих поняттях будується опис проблем, а не підганяються ці стани під діагнози, які описуються в підручниках медичних вишів. Це ширше.

Як це працює? Все просто, ніякої магії. Остеопати детально вивчають анатомію людини, фізіологію процесів, біомеханіку тіла. Все це дає можливість цілісно бачити картину здоров'я і розуміти, де є пошкодження: у м'яких тканинах, судинах, кістках, суглобах або нервах. Особлива роль відводиться усіма забутій, такій мудрій тканині, як фасція. Вона присутня скрізь.

О. Ігнатьєва: Це як всесвітня мережа інтернет, глобальна й оперативна інформація з усіх куточків. Остеопат, як системний адміністратор, бачить всю мережу і коригує проблемні ділянки. Буде електрика, рух, буде зв'язок, буде робота, в нашому випадку — здоров'я. Розуміння суті роботи організму дає змогу остеопату підштовхнути його до процесу саморегуляції.

М. Васильєв: Крім того, враховується психоемоційний стан пацієнта, його душа, це тонкий процес. Досвідчений остеопат ще до контакту з тілом пацієнта збирає первинну інформацію. Фаза усного знайомства з проблемою — опитування — також дуже інформативна. Далі — загальна діагностика положення тіла в просторі, в русі, що дозволяє виявити чітку локалізацію проблеми. Дуже важливий пальпаторний навик остеопата. Навички формуються в процесі навчання, а удосконалюються протягом усієї практики. Питання, що слухати і що оцінювати, — все зводиться до практичних знань, це дозволяє довіряти тому, що остеопат відчуває під пальцями, диференціювати поліфонію ритмів організму. Цьому вчаться довго і дуже довго.

О. Ігнатьєва: Що робить остеопат? Дивиться, слухає, думає, тестує, пальпує, аналізує, коригує, перевіряє, дає рекомендації пацієнтові. Остеопатія — немедикаментозний метод терапії, це робота безпосередньо руками і, найголовніше, мислення.

— Можна пояснити принцип дії остеопатії на конкретному прикладі?

М. Васильєв: Із простіших прикладів. Візьмімо грудочеревну діафрагму. Це найпотужніший за участю в житті кожного з нас м'яз. Це наш вдих і видих, це благополуччя черевної порожнини, розташованих там внутрішніх органів і навіть великих судин тулуба, це наша психоемоційна відповідь. Її «мертвий» стан стає причиною багатьох захворювань. Праворуч, під нею, міститься дивовижний орган — печінка. Зсув печінки зі свого місця, як правило, створює додатковий тиск на праву нирку, кишечник, а подумайте ще й про інші органи! Як наслідок — страждання всіх цих органів. Може бути і стабільно підвищенний тиск через вплив печінки на праву нирку. Поверніть на місце печінку, опрацюйте діафрагму, і оживе весь організм. Разом з діафрагмою і нирка «задихає», решта органів, і, звичайно ж, нормалізується тиск.

 — А як же препарати, які ми п'ємо?

М. Васильєв: Остеопатія націлена на розкриття власних ресурсів організму. Якщо немає гострої потреби, навіщо навантажувати організм препаратами?

— У яких випадках слід звертатися до послуг остеопатів?

М. Васильєв: Показання до лікування в остеопатів — це довгий список, простіше перерахувати протипоказання або випадки, коли така допомога малоефективна. Це гострі інфекційні захворювання та психіатричні розлади. А так, будь ласка, в кожному конкретному випадку.

— Як щодо маленьких дітей і людей похилого віку, чи можна їм звертатися до остеопата?

М. Васильєв: Не можна, а потрібно. Остеопатія — дуже коректний і безболісний спосіб впливу на організм. Все, що налякало людей в мануальній медицині, в остеопатії не вітається. Окремі схожі техніки застосовуються вкрай рідко, до того ж з величезною делікатністю і повагою до тканин. Остеопатичні техніки не працюють за принципом «через коліно». Тому мануальна терапія не рекомендується дітям до 12 років і пацієнтам похилого віку, тоді як остеопатія показує прекрасні результати, працюючи навіть у періоди загострень.

— А що ви діткам лікуєте?

М. Васильєв: Не лікуємо, а поправляємо, шукаємо і знаходимо здоров'я, стимулюємо нормальний ріст, причому бажано — з перших годин життя. До речі, першими народними остеопатами були бабки-повитухи, вони ж перші акушерки. Купаючи малюка, вони правили їм черепочки, ліпили голівоньки, тим самим виправляли наслідки пологових травм. У сучасному світі, враховуючи, що більшість наших мам народжували нас тазом догори, всім нам доводилося здійснювати не зовсім фізіологічний рух. Тому в 90% випадків ми всі маємо ту чи іншу дисфункцію верхнього шийного відділу. Чим це підтверджується? Як мінімум, неправильним прикусом, можлива явно виражена асиметрія обличчя або навіть всього черепа. Чого чекати? Головні болі, набряки обличчя, втрата слуху, зору, сточуваність зубів, психоемоційні проблеми, іноді — проблеми у всьому тілі.

Усе це біомеханіка. Остеопати відновлюють мікрорух кісток черепа, кісток тіла, встановлюють взаємозв'язок між ними, що дає змогу малятам дихати, рости і розвиватися.

— Як обрати лікаря? Як зрозуміти, кому довірити своє здоров'я?

О. Ігнатьєва: На жаль, в Україні в цьому плані з остеопатією справа йде досить складно. Критеріїв кваліфікації як таких немає і найближчим часом не передбачається. Є документ про освіту, є надія на якість послуги. Тут примітивним орієнтиром може слугувати хоча б кількість годин і формат навчання. З 2007 року працюють міжнародні стандарти ВООЗ. Там прописана програма і оптимальна кількість навчальних годин. Мова йде як мінімум про 4000 годин. Зрозуміло, що поодинокі, розрізнені семінари, майстер-класи доречні як доповнення, а не основна форма навчання.

У будь-якому разі, спостерігайте за практикою остеопата, за результатами терапії, читайте відгуки, прислухайтеся до себе. Так чи інакше, ми самі відповідаємо за свої рішення, і до їх прийняття слід ставитися усвідомлено.

— Розкажіть докладніше про підготовку фахівців у цій галузі, як стають остеопатами?

М. Васильєв: Я, наприклад, продовжую вчитися донині. До остеопатії я долучився «випадково». Мій пацієнт, з яким я займався лікувальним масажем, і якому я, несподівано для себе самого, суттєво допоміг, познайомив мене з моїм першим учителем Лолою Юсупівною Ходжаєвою. Пізніше я навчався в інституті остеопатії в Санкт-Петербурзі. Зараз проходжу післядипломне навчання в школах Росії, Швейцарії, США.

— Чому відкрили свою школу в Україні?

О. Ігнатьєва: Запит був на повноцінне, системне навчання. Про остеопатію народ вже щось чув, десь щось пробував, намагався освоювати, але акценту на індивідуальну роботу, цілісність у навчанні не було.

М. Васильєв: У цьому мені допомогли люди, що мене оточують, колеги. Почав зростати інтерес українських лікарів до навчання остеопатії. Вирішили спробувати.

О. Ігнатьєва: Колективним рішенням викладачів була ухвалена концепція базової, класичної програми навчання остеопатії. Так, ми вже згадували стандарти ВООЗ, що враховують три напрямки: структуральної, краніосакральної і вісцеральної остеопатії. Додатково вивчається постурологія, остеопатія в педіатрії, елементи кінезіології. Біодинаміка винесена як післядипломне навчання. Також внесено і вже начитуються курси біохімії та фізіології. На останньому курсі будуть додатково введені ще деякі загальномедичні дисципліни з метою прикладної інтеграції до загальномедичного ряду професій. Програма та обсяг годин ще обговорюється. Нині курс навчання в нашій школі триває чотири роки.

Якщо охарактеризувати предметно вищевказані напрямки, то об'єктом уваги структуральної остеопатії є кістки, суглоби, хребет — це наш тілесний каркас. Краніосакральна остеопатія вивчає те, чого не вивчає жодна галузь сучасної медицини, крім остеопатії: це неврологічні зв'язки всього спинного мозку від голови до куприка, в тому числі і нюанси «внутрішньочерепного життя». Вісцелярна остеопатія коригує роботу внутрішніх органів.

Хотілося б додати одну важливу, на мій погляд, деталь. Основоположник остеопатії, Ендрю Тейлор Стілл, систематизував величезну кількість інформації, знань про організм людини, доступних за станом на початок XIX століття. Підсумувавши вивчене, він сформував чіткі принципи життєдіяльності всього живого. Вони прості, як усе геніальне. А тепер, панове, імпровізуйте або варіюйте, як заманеться, — тема задана. І що хочу підкреслити особливо: його нечисленні праці не містять описи технік — він закликав думати, а не наслідувати, виховувати мислення, а це праця і час.


Помітили помилку?
Виділіть і натисніть Ctrl / Cmd + Enter