Річниця Чорнобильської катастрофи: який радіаційний стан в Україні зараз (КАРТА, ВІДЕО)

У цей день 32 роки тому — 26 квітня 1986 року — сталася аварія на Чорнобильській атомній електростанції, яка розташована за 3 км від Прип’яті та за 18 км від Чорнобиля. Роботу Чорнобильської АЕС повністю зупинили тільки наприкінці 2000 року. В листопаді 2016 року над зруйнованим четвертим енергоблоком ЧАЕС було встановлено захисну арку. Також в Україні почали здійснювати постійний моніторинг радіаційного стану.

Моніторинг радіаційного забруднення навколишнього природного середовища на всій території країни здійснює Гідрометеорологічна служба, використовуючи стаціонарну мережу спостережень. Фахівці у сімох різних областях України проводять відбір проб повітряних аерозолів для визначення радіоактивного забруднення приземного шару атмосфери.

Представлені карти демонструють радіаційну ситуацію на території України, яка склалася внаслідок техногенної катастрофи на Чорнобильській АЕС. Карти також характеризують стан поверхневого забруднення території України радіонуклідами — цезієм-137 (137Cs), стронцієм-90 (90Sr) та америцієм-241 (241Am) станом на 1986 рік та 2006 рік, а також прогноз на 2055 рік сумарних доз опромінення радіоізотопами Cs, Sr і трансурановими елементами.

Результати перевірки радіоактивного стану у 2018 році

Як зазначають у Гідрометеорологічній службі, цьогоріч у березні погодні умови сприяли утриманню концентрації радіоактивних аерозолів на низькому рівні, загалом характерному для зимового періоду. Сумарна бета-активність аерозолів (ізотопів урану, торію та продуктами їх розпаду) в середньому по країні знаходилася в межах 10,6×10−5 Бк/м3.

Концентрація техногенного цезію-137 на більшості пунктів контролю, за винятком зони відчуження, становила 0,21×10−5 Бк/м3. На пункті контролю Чорнобиль у зоні відчуження вміст цезію-137 знаходився на рівні 1,17×10−5 Бк/м3.

Водночас у лютому максимальний вміст бета-випромінювачів (11,1 Бк/м2) спостерігався у пробі, відібраній 12−13 лютого на станції у Вінниці.

Перевищень допустимих концентрацій радіонуклідів у атмосферному повітрі протягом березня 2018 року на території України не зареєстровано.

Вміст радіонуклідів у водоймах України

Цієї зими, завдяки утриманню переважно прохолодного режиму погоди, вміст стронцію-90 у воді Верхнього Дніпра в районі села Неданчичі у лютому був на 10% меншим порівняно з січнем і дорівнював 5,8 Бк/м3. Вміст цезію-137 — зменшився удвічі і становив 2,2 Бк/м у розчині.

Концентрація стронцію-90 у Київському водосховищі в середньому за лютий порівняно з попереднім місяцем знизилася на 20%, а цезію-137 навпаки, збільшилася на 60%.

Вміст радіонуклідів у воді Дніпро-Бузького лиману в районі міста Очаків у лютому був на звичайному для зимового періоду року рівні.

На території басейну Південного Бугу у лютому вміст стронцію-90 в районі Миколаєва порівняно з січнем зменшився на 10%, а вміст цезію-137 — удвічі. Водночас вміст радіонуклідів у дунайській воді в районі міста Ізмаїл збільшився на 10−20%.

Загалом у лютому вміст радіонуклідів у контрольованих водних об'єктах України був значно нижчим за допустимі концентрації.

Радіаційний стан в районах розташування українських АЕС

Радіаційний стан у районах розташування атомних електростанцій станом на лютий 2018 року був стабільним. Потужність експозиційної дози гамма-випромінення на пунктах спостереження, розташованих в зонах впливу АЕС, знаходилась в межах:

Запорізька АЕС 6−16 мкР/год,
Южно-Українська АЕС 8−16 мкР/год,
Рівненська АЕС 8−13 мкР/год,
Хмельницька АЕС 7−14 мкР/год
Чорнобильська АЕС 8−20 мкР/год.

Поява рутенію-106 в атмосфері над Україною восени 2017 року

Як інформує Центральна геофізична обсерваторія, у зразках, відібраних в період 28−30 вересня, було зафіксовано різке зростання вмісту бета-випромінюючих радіонуклідів практично на всіх пунктах відбору аерозолів — до значень, що у 170−220 разів перевищували фонові рівні сумарної бета-активності за попередній місяць.

Окрім цього, фахівці виявили у пробах радіонуклід техногенного походження рутеній-106. Присутність рутенію-106 в атмосфері над Україною реєструвалась до 6 жовтня. Концентрації цього елементу знаходились у діапазоні 0,1−45 мБк/м3, що не перевищували допустимі рівні.

Рутеній-106 утворюється переважно в ядерно-енергетичній галузі. В той же час, науковці стверджують, що поява рутенію-106 в Україні не пов’язана із аварією на українських реакторах АЕС. Окрім України, наявність радіоізотопу рутеній-106 у вигляді аерозолю тоді зафіксували спецпідрозділи радіаційного моніторингу у Швейцарії, Польщі, Італії, Німеччині, Австрії, Чехії та Франції. Згодом у Росії підтвердили причетність підприємства «Росатома» до радіоактивної хмари над Європою.

Нагадаємо, торік в Україні запрацював онлайн-архів спогадів ліквідаторів аварії на ЧАЕС. До 30-х роковин катастрофи на ЧАЕС архів СБУ опублікував документи датовані 1973−1991 роками, в яких мова йде про проблеми, пов’язані з будівництвом станції, поганим відбором працівників і діями при ліквідації аварії.