Зустріч Кіма та Муна: все, що потрібно знати про історичний саміт двох Корей (ФОТО)

Технічно обидві країн — КНДР та Південна Корея — перебувають у стані війни, оскільки після завершення військового конфлікту 1950−1953 років сторони офіційно не підписали жодної мирної угоди. Не виключено, що сьогоднішня зустріч лідерів Пхеньяна та Сеула закріпить формальне перемир’я. Також, не варто забувати, що візит Кім Чен Ина до Південної Кореї відбувається напередодні запланованої зустрічі з президентом США Дональдом Трампом, пише The Guardian.

Що відбувається?

Кім Чен Ин зустрівся з главою Південної Кореї у демілітаризованій зоні в прикордонному поселенні Пханмунджом. Зустріч відбулася за посиленої охорони. Візит до Південної Кореї для лідера КНДР став першим з 1953 року після закінчення війни. Раніше два попередніх саміти відбулися у Пхеньяні у 2000 та 2007 роках. Сьогодні політики потиснули один одному руки, що за словами лідера КНДР, започаткувало «нову історичну еру для світу». У США заявили, що ця подія дозволить припинити напруженість між двома країнами та домогтися миру. Також Кім та Мун анонсували підписання мирної угоди до кінця року.

Варто зауважити, що саміт 27 квітня проходить під протести південнокорейців проти візиту диктатора до їхньої держави.

Чому саміт двох Корей важливий?

Це вдруге Кім Чен Ин зустрічається з лідером іншої країни після нещодавнього візиту до Китаю. Це також вперше за декаду влада у Південній Кореї перебуває у руках ліберального уряду, який намагається активізувати співпрацю з Пхеньяном. Багато у чому чинний президент Мун Чже Ін впродовж усієї своєї політичної кар'єри готувався до такого розвитку подій.

«Міжкорейський саміт нагадує партію у шахи. В залежності від того, який хід ви робите зараз, все це створює можливості для інших кроків у майбутньому», — заявив колишній американський дипломат Мінтар Оба, який вивчав політичну ситуацію на Корейському півострові.

«Таким чином, значення цього саміту полягає, перш за все, в тому, яку атмосферу він створює, і які сподівання підсилює для наступної партії — зустрічі Трампа та Кіма», — резюмував дипломат.

Що каже історія?

Північна та Південна Корея були розділені після закінчення Корейської війни, і за винятком близько десятиліття 1998−2008 років, відносини між двома державами залишалися вкрай прохолодними й напруженими. Час від часу траплялося загострення ситуації: останній такий випадок зафіксовано у 2010 році, коли затонув південнокорейський морський корвет. За однією з версій, його потопив підводний човен КНДР. Тоді загинуло близько 50 осіб — членів екіпажу корабля «Чхонан». Цей інцидент поблизу острова Пеннендо у Жовтому морі став причиною різкого загострення відносин двох країн.

Варто зауважити, що заяви КНДР про готовність відмовитися від ядерних амбіцій лунають не вперше. Попередня угода зі США, Японією та Південною Кореєю у 1990 роках мала на меті забезпечити КНДР цивільною ядерною енергетикою без можливості побудови зброї, проте будівництво реактора так і не було завершене.

Також Пхеньян зобов’язався відмовитися від своєї ядерної програми у 2007 році в обмін на пом’якшення санкцій, надання допомоги та палива, але згодом відмовився від цього та вислав інспекторів у 2009 році.

Чому зараз?

Кім відчуває, що його ядерна програма досягла достатньої стримувальної геополітичної мети. Наявність ядерної зброї у КНДР є сильним фактором, тому для Кім Чен Ина зараз вдалий час цим скористатися.

«Лідер Північної Кореї намагається відновити відносини, які останніми роками значно погіршилися, коли Пхеньян активно працював над ядерною програмою», — зауважує представник Школи передових міжнародних досліджень ім. Джона Хопкінса Дженні Таун.

У своєму новорічному посланні Кім анонсував участь спортсменів КНДР у зимовій Олімпіаді, яка відбулася в Південній Кореї у лютому. Ця подія започаткувала серію міжнародних зустрічей, результатом яких став сьогоднішній саміт, а також майбутня травнева зустріч з Трампом.

Водночас, як інформують ЗМІ, Кім Чен Ін міг погодитися заморозити свої ракетні випробування через аварію на його підземному ядерному випробувальному майданчику. Минулими вихідними північнокорейський диктатор заявив про припинення ядерних випробувань та міжконтинентальних ракетних пусків, а також пообіцяв розібрати атомний завод у місті Пунгей-ри на північному сході КНДР.

Але, як пише South China Morning Post, дві групи китайських експертів стверджують, що військовий об'єкт КНДР завалився внаслідок сильних землетрусів та зсувів ґрунту, які спостерігалися у цьому регіоні торік. ЗМІ не виключають, що руйнування військового об'єкта підштовхнуло Кіма припинити ракетні випробування та піти на контакт з міжнародною спільнотою.

Чого хочуть Пхеньян та Сеул?

Лідери обидвох Корей прагнуть продемонструвати успіх саміту, однак і Кім і Мун розуміють, що реальним успіхом може стати лише угода між КНДР та США. Сеул також пропонує укласти формальну угоду про перемир’я. Водночас це може відбутися лише після денуклеризації КНДР.

«Для Муна цей саміт є цінним, оскільки він ускладнює можливість США та КНДР загострювати ситуацію, а також додає йому важелів, щоб підштовхнути обидві країни до кінцевої мети: укладення угоди між Вашингтоном та Пхеньяном», — зауважив Оба.

«Для Кіма ця зустріч — спосіб переконати світ, що він може грати „добросовісно“, а також посилити тиск на США, вимагаючи „грати на його умовах“. Також він прагне закріпити думку, що у разі провалу переговорів, винними будуть США», — додає американський дипломат.

Окрім цього, Кім Чен Ин хоче домогтися полегшення санкцій, які діють проти КНДР та негативно впливають на економіку.

Що далі?

Поки Північна Корея вкотре заявляє про своє бажання позбутися ядерної зброї, ціна та умови, виконання яких вона вимагає в обмін на це, можуть виявитися непосильними для США та союзників.

«Найгірший сценарій розвитку подій, коли з’ясується, що міжнародна спільнота та КНДР по-різному розуміють термін „денуклеризація“ та його наслідки. Оскільки, коли Пхеньян каже про відмову від ядерної зброї — він говорить про десятиліття», — констатують дипломати.

Окрім цього, багато чого залежатиме від налагодження відносин з США, однак, після того, як Трамп у своїй зовнішній політиці не раз демонстрував односторонній вихід з різних міжнародних угод, Пхеньян «не довірятиме обіцянкам, а захоче будувати довіру з часом».

Більш позитивний сценарій розвитку подій включає зустріч, зосереджену на порозумінні між сторонами та позитивних можливостях у майбутньому, виключаючи питання, які можуть спричинити конфлікти.

Шанси на те, що на сьогоднішньому міжкорейському саміті Кім Чен Ин та Мун Чже Ін укладуть будь-яку конкретну угоду, а не лише задекларують добрі наміри, вкрай малі. Зустрічі представників КНДР та Південної Кореї, найімовірніше, триватимуть місяцями, якщо не роками, перш ніж дійсно важливу угоду вдасться підписати.