Новини
Ракурс
Фото: прес-служба КС

Пишномовний голова Конституційного суду перевершив себе, порівнявши суд із вівтарем

9 сер 2018, 09:50

Голова Конституційного суду Станіслав Шевчук у інтерв’ю Lb.ua розповів, як у КС відбувається обговорення спірних питань, зокрема, відповідності Конституції скандального мовного закону.


.

На запитання журналіста щодо того, чи справді КС не визначився стосовно суті мовного закону, оскільки не хотів підтверджувати його конституційність, Шевчук зазначив, що, серед суддів КС дійсно були різні дискусії з цього приводу.

«Ми зійшлися на тому, що оскільки закон був прийнятий за 45 сек., з фізичним насильством, з порушенням конституційної процедури, немає сенсу аналізувати його суть. Хоча якщо в професійному середовищі існують такі думки, думаю, варто їх врахувати на майбутнє", — наголосив він.

Відповідаючи на запитання, чи можна вважати таке рішення щодо мовного закону компромісом між призначеними попередньою владою суддями КС та так званими «постмайданними» суддями, Шевчук повідомив, що судді КС спершу узгоджують між собою доктринальне бачення щодо вирішення того чи іншого питання.

«Існує складна процедура підготовки проекту рішення, його обговорення. Суддя-доповідач фактично повинен переконати колег у правильності своєї позиції. Натомість можуть звучати інші думки суддів з цього приводу. Трапляються випадки, коли суддя-доповідач має одну позицію, а більшість суддів іншу. Тобто він опиняється у меншості, проте прагне, щоб його ідеї були враховані. Не лише під час обговорення, але й були зафіксовані у тексті рішення. Це не означає, що ми міняємо одну позицію на іншу. Ми ж не політики. Це може відбуватися в процесі напрацювання тексту рішення», — додав Шевчук.

Він відмітив, що все це — закрита процедура обговорення рішення.

«Як за вівтар у церкві не пускають прихожан, так само я не можу розповідати про процеси, котрі відбуваються під час закритої частини засідання», — резюмував Шевчук.

Нагадаємо, нещодавно Миколаївський окружний адмінсуд позбавив російську мову статусу регіональної в області.

Статус регіональної російській мові обласна рада надала у вересні 2012 року своїм рішенням «Про реалізацію вимог закону України «Про засади державної мовної політики» у Миколаївській області», також відомого як мовний закон Ківалова-Колесніченка.

Цей закон дозволяв офіційне використання регіональних мов у роботі місцевих органів держвлади при проживанні на території щонайменше 10% носіїв цих мов. Таким чином, у низці регіонів України російська мова, рішенням місцевої влади, отримала статус регіональної, який майже прирівнював її до державної.

У лютому цього року Конституційний суд визнав, що цей закон суперечить Конституції.

Джерело: Ракурс


Помітили помилку?
Виділіть і натисніть Ctrl / Cmd + Enter






Загрузка...