Вбивство Шеремета: що відомо про розслідування (ФОТО, ВІДЕО)

Павло Шеремет був білоруським, російським та українським журналістом телебачення, радіо і періодичних видань, у 1990-2000 роках він керував відділом спеціальних інформаційних проектів російського телеканалу ОРТ, згодом — «Першого каналу». Останні п’ять років жив у Києві, працював в «Українській правді», а також на проросійському радіо «Вести», інформує «ВВС Україна».

День вбивства

Близько 07.45 середи 20 липня минулого року в центрі Києва на перетині вулиць Франка і Хмельницького пролунав вибух — вибухнув червоний Subaru, в салоні якого знаходився журналіст. Шеремет помер у кареті швидкої допомоги від отриманих тяжких травм.

Версії вбивства

Прокуратура кваліфікувала це як умисне вбивство, вчинене способом, небезпечним для життя багатьох осіб. Генпрокурор Юрій Луценко назвав дві основні версії слідства: професійна діяльність журналіста та дестабілізація ситуації в центрі України.

СБУ спочатку оприлюднило чотири версії вбивства: професійна діяльність, неприязнь у відносинах або особисті мотиви, російський слід (дестабілізація ситуації), замах на керівника «Української правди» Олену Притулу. Саме їй належав автомобіль, що вибухнув. Річ у тім, що Шеремет і Притула наприкінці 2015 року зверталися до правоохоронних органів щодо стеження, яке нібито велося за ними.

До розслідування були залучені іноземні слідчі — зокрема, представники ФБР.

Згодом, генеральний прокурор Юрій Луценко заявив, що слідство визначилося з ключовою версією вбивства журналіста.

«Слідство розглядає всі версії, але ключовою вважається помста за професійну діяльність Павла», — сказав він.

Ті, що заклали вибухівку

Через кілька днів після вибуху інтернет-видання «Обозреватель» опублікувало відеонарізку записів камер спостереження поблизу будинку, в якому жив Павло Шеремет. На нечіткому відео фігурували чоловік і жінка.

Ці записи дозволяють припускати, що вибухівку під місце водія близько 02.40 ночі напередодні вибуху закладала жінка, яка діяла спільно з чоловіком.

Фотороботи підозрюваних у вбивстві Шеремета досі не оприлюднені.

Звітуючи про стан розслідування на початку цього року, глава МВС Арсен Аваков розповів, що незадовго до смерті Павло Шеремет відвідував Москву, де спілкувався з колишнім міністром доходів і зборів України Олександром Клименком, а також з російським опозиціонером Володимиром Кара-Мурзою.

За словами Авакова, слідство не виключало, що Шеремет став жертвою «замовного політичного вбивства, замовлення на яке надійшло саме з РФ».

Розслідування без прогресу

В рамках розслідування справи слідчі допитали понад 1800 осіб, отримали більше 400 дозволів на доступ до інформації мобільних операторів за майже 19 тис. абонентських номерів.

Крім того, в розпорядженні слідства було понад 150 терабайтів інформації з камер спостереження.

Водночас, журналісти, що проводили своє власне розслідування справи, заявляють, що слідство «буксує» і дає результатів.

Вшанування пам’яті

Тим часом, ім’я Павла Шеремета викарбували на стіні пам’яті у Музеї новин Newseum у Вашингтоні. Всього на стіні пам’яті у Newseum внесено понад 2 300 імен. 9 з них — імена українських журналістів.

В свою чергу, сьогодні на місці загибелі журналіста на перетині вулиць Хмельницького і Франка у Києві відбувається вшанування його пам’яті. Після завершення жалобних заходів учасники акції ходою пройшли до будівлі СБУ, Адміністрації президента і Міністерства внутрішніх справ і вимагали розслідувати вбивство Шеремета.