Новини
Ракурс

У політично чутливих справах суди застосовують окремі ухвали як наказ чиновникам вчинити певні дії

1 лют 2013, 16:43

Можливості суду використовуються владою для вирішення власних інтересів, вважає експерт.

Стаття 211 чинного Цивільного процесуального кодексу України містить доволі широкі повноваження суду щодо реагування на виявлені порушення. Передбачається, що суд, виявивши під час розгляду справи порушення закону і встановивши причини та умови, що сприяли вчиненню порушення, може постановити окрему ухвалу і направити її відповідним особам чи органам для вжиття заходів з усунення цих причин та умов.

Аналіз застосування цієї норми доводить, що останнім часом суди дедалі ширше застосовують статтю 211 ЦПК, особливо у випадках, коли у справі присутні інтереси влади. Про це йдеться у статті «Ракурсу» «Окрема ухвала суду — для окремих справ»?. Так, 21 травня 2012 року Красноармійським міськрайонним судом Донецької області у справі за позовом фізичної особи до кредитної спілки про стягнення заборгованості за кредитним договором суд постановив окрему ухвалу, зобов`язавши прокурора загально вжити заходів задля дотримання кредитною спілкою фінансової дисципліни, у той час, як контроль за діяльністю кредитних спілок належить до виключної компетенції Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг. Широко висвітлена у засобах масової інформації окрема ухвала Печерського районного суду м. Києва щодо голови Вищої ради юстиції В. Колесниченка містила навіть вказівки судді на неналежну якість підготовки позову, дослівно, що, на думку судді, його переписано зі студентського реферату (тільки не зрозуміло, чи й це забороняється законом?).

Інститут окремої ухвали було застосовано щодо «врегулювання подій» навколо екс-голови ВККА при Кабінеті міністрів України В. Висоцького. Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури України 18 січня цього року взагалі звернулася до Вищої кваліфікаційної комісії суддів з вимогою звільнити з посади суддю, що окремою ухвалою оцінив якість здійснюваного адвокатом захисту підсудного.

Поява окремих ухвал, які поширюються на політичну сферу чи незручних учасників процесу, насторожує, вказує автор, оскільки суд може реагувати, а може й ігнорувати виявлені порушення закону. За таких обставин внутрішнє переконання судді стає заручником інших чинників, що не мають відношення до незалежного правосуддя.

Процесуальний інститут окремих ухвал існував ще за радянських часів, вказується у статті, і був передбачений як у цивільному процесуальному законодавстві, так і в господарському та кримінальному процесах. Аналогічними функціями наділялися також слідчі і прокурори.

Зазначений правовий інститут не відображає, власне, основного завдання судочинства — здійснювати правосуддя, а є за своєю суттю функцією з підвищення правопорядку та правосвідомості, що не властива судам.

У той же час, законодавчі межі застосування інституту окремої ухвали не визначено.

Джерело: Ракурс


Помітили помилку?
Виділіть і натисніть Ctrl / Cmd + Enter