• Світові новини
  • Юридичні новини
  • Погода
  • Новини України
Ракурс

Судові історії: удаваний шлюб і розподіл майна

У разі визнання шлюбу фіктивним не може бути й мови про жодні майнові чи особистісні права

У казках щасливий фінал часто прикрашає весілля героїв, тому маленькі діти вірять, що люди одружуються виключно по любові. Але старші діти вже починають розуміти, що причини для шлюбу можуть бути найрізноманітнішими, часом не мають жодного стосунку до любові: користь, бажання підвищити свій статус, отримати хорошу роботу або можливість виїхати з країни... та що завгодно! І часто-густо такі історії закінчуються розлученням.

Але в двох абсолютно анекдотичних «шлюбних» справах, які нещодавно дійшли аж до вищих судів, не йдеться навіть про розлучення. Можна сказати, що ці історії протилежні: у першому випадку позивач доводив, що його шлюб — фіктивний, у другому позивачка, навпаки, заявляла, що вийшла заміж по-справжньому. Але обидва залишилися ні з чим.

Втім, давайте по черзі.

 

Справа про весільні подарунки

Ця юна парочка знайшла один одного на сайті знайомств. Слово за слово, і виявилося, що дівчина, столична мешканка, ніде до пуття не працює, тому не проти... вийти заміж і навіть переїхати до майбутнього чоловіка. Парубок родом із Західної України теж був... скажімо, не готовий надто сумлінно працювати для того, щоб нормально заробляти. Тим більше що в нього були вельми заможні батьки. Щоправда, вони не хотіли давати йому гроші «просто так». І тоді в нього виник план.

Молодий чоловік запропонував дівчині приїхати до нього й розписатися «жартома», навіть обіцяв орендувати для неї квартиру на той час, поки вона житиме в місті. А житиме вона там недовго. Насправді одружуватися він не збирався, а хотів лише зняти з родичів багаті дари «на весілля». Церемонію парочка не влаштовувала начебто з економії, але щасливі наречений і наречена домовилися, що час від часу їздитимуть один до одного й удаватимуть перед батьками закохане подружжя.

Звичайно, навіть ці інфантильні створіння зрозуміли, що довго дурити голови татусям і матусям не вийде, і домовилися, що їх недошлюб триватиме рік. Але, за словами молодого чоловіка, вже за півроку вони зовсім припинили спілкуватися. А рік і місяць по весіллі чоловік звернувся до суду. Можливо, він все-таки занадто добре пізнав свою «половинку», а може, просто побоювався, що панночка, яка легко пішла на обман близьких заради порівняно невеликих, а головне — разових грошей, здатна влаштувати при розлученні розділ майна. Так чи інакше, але молодий чоловік захотів не розлучення, а визнання шлюбу недійсним. Півроку по тому суд першої інстанції справді визнав цей шлюб фіктивним, анулював актовий запис РАЦСу, мотивуючи таке рішення тим, що подружжя не мало наміру створювати сім'ю.

Але не все так сталося, як гадалося. Не встиг герой-коханець порадіти здобутій свободі, як кмітлива дружина подала апеляцію на рішення суду першої інстанції. Мовляв, її обдурили, і насправді вона сподівалася на те, що шлюб з фіктивного перетвориться на справжній. Апеляційний суд повірив їй і скасував попереднє рішення, а судові витрати вирішив розділити навпіл. І тоді молодий чоловік звернувся до Вищого спеціалізованого суду України з проханням про те, щоб залишити в силі рішення суду першої інстанції. І... зазнав поразки.

З погляду загальнолюдського, суддя, який виносив перше рішення, в чомусь має рацію: це був не шлюб, а якийсь ходячий анекдот. Але... обидва йшли розписуватися добровільно, при здоровому розумі. Те, що панночка й справді не збиралася створювати сім'ю і народжувати дитину, чоловікові-невдасі довести не вдалося. А сварки, розбіжності, розрив — це приводи для розірвання шлюбу, але аж ніяк не для того, щоб визнати його фіктивним.

Від себе можу тільки додати: обидва молодці. «Який їхав, такого здибав». Але якщо ви думаєте, що на ідіотські шлюбні афери здатні тільки молоді дурники, то помиляєтеся.

Справа про небіжчика-двоєженця

Починається ця справа, на жаль, сумно: не з весілля, а з похорону. Літній чоловік кілька років важко хворів і помер. Трапилося все в селі (важлива деталь). Після закінчення визначеного строку вдова звернулася до нотаріуса для оформлення спадщини. І тут раптом з'ясувалося, що у покійного є... ще одна вдова! І вона настійно вимагає (навіть через суд!) визнати суперницю «несправжньою дружиною».

З'ясувалося, що друга вдова — вона ж і перша дружина покійного, з якою він прожив мало не 30 років і розлучився у 2005 році. Але шість років по розлученні нібито знову розписався зі своїм старим коханням, про що й було зроблено відповідні актові записи в сільраді. Так, вони не жили разом, казала ця жінка, ну то й що! Стосунки однаково підтримували й навіть часом вели спільне господарство. А про те, що коханий небіжчик за рік до смерті розписався з іншою, вона знати не знає й вимагає визнати цей шлюб недійсним.

Отже, вдова №1 і вдова №2 подали зустрічні позови, почався розгляд. І тут (сміх і гріх, чесне слово) вдова №2 — ну, та, яка одночасно і перша дружина, — вмирає. Думаєте, справа закінчилася? Куди там! В боротьбу вступають спадкоємці покійної. Однак вони залишаються з носом. Уже суд першої інстанції встановив, по-перше, що підпис від імені покійного чоловіка в актовому записі про шлюб, зробленому в сільраді, є підробленим. По-друге, в той час, коли нібито відбувалася шлюбна церемонія, потенційний чоловік почувався вже дуже погано, явно не міг з'явитися до сільради, чому є свідки. До того ж свідки підтверджують, що покійний насправді свою першу дружину, м'яко кажучи, недолюблював.

Ну а щодо посадових осіб із сільради, які зробили фальшивий запис про шлюб, можу сказати, що це окрема історія, яка тільки починається.

Головна умова — добровільність

Визнання шлюбу недійсним і розлучення докорінно відрізняються один від одного, пояснює юрист Тарас Уманець: «У разі визнання шлюбу фіктивним не може бути й мови про жодні майнові (право на частину власності, на аліменти) або особистісні права (такі, наприклад, як право на прізвище)».

Взагалі основною умовою законності шлюбу є його добровільність. Порушення цього принципу може відбуватися з кількох причин. Примушення до шлюбу — якщо згоду отримано шляхом насильства, фізичного або психічного, причому примушувати може не тільки майбутній чоловік, але й треті особи. Недобросовісний громадянин може обдурити свою половинку, приховавши, наприклад, той факт, що вже перебуває у шлюбі. До речі, вдівець або вдова, перш ніж вступити в новий шлюб, повинні анулювати попередній запис про реєстрацію шлюбу. Ще один випадок — помилка одного з подружжя. Припустимо, він не знає, що його обраниця насправді є його сестрою, з якою його розлучили в ранньому дитинстві. Ясна річ, така ситуація злегка змахує на мексиканський серіал, але чого тільки не трапляється в житті.

«Загалом шлюби, визнані недійсними, можна умовно розділити на три категорії, — продовжує Тарас Уманець. — Перша — однозначно недійсні шлюби. Такі союзи порушують три основні принципи шлюбу: одношлюбність, дієздатність подружжя і відсутність між ними близької спорідненості. Їх необов'язково припиняти в судовому порядку. За наявності вичерпних доказів РАЦС може й навіть зобов'язаний анулювати актовий запис про реєстрацію на підставі заяви однієї зі сторін. Друга категорія — шлюби, фіктивність яких може визнати суд на підставі того, що один з подружжя насправді не збирався створювати сім'ю або шлюб був зареєстрований проти волі. (До таких випадків відноситься не тільки примус. Наприклад, один з наречених може бути недієздатним або перебувати в неадекватному стані, простіше кажучи, п'яним або під дією наркотиків.) Для цього суду необхідно подати відповідні докази. Третя категорія шлюбів, яка теж може бути визнана недійсною за рішенням суду, — шлюби з родичами. До них відносяться не лише союзи між батьками та дітьми чи братом і сестрою, а й між двоюрідними братами й сестрами, тітками/дядьками й племінниками/племінницями. Крім того, це шлюби, укладені у випадках, якщо один з подружжя приховав небезпечну хворобу від іншого, або з особами, які не досягли шлюбного віку й не отримали права на шлюб».

Окремий випадок — шлюб між усиновлювачем та усиновленою. Для нього необхідно отримати попереднє рішення суду, без якого союз теж може бути визнаний недійсним.

Нарешті, існують і так звані не укладені шлюби — ті, які були зареєстровані за відсутності одного з подружжя або за підробленими документами (як у справі про небіжчика-двоєженця). Для анулювання такого шлюбу необхідне рішення суду або заява з прокуратури.

Ще одна важлива деталь: на позови про визнання шлюбу недійсним не поширюється строк позовної давності. Простіше кажучи, ви можете півжиття прожити разом, потім, припустимо, розійтися, і якщо навіть після цього один з подружжя виявить обставини, за якими шлюб можна визнати недійсним, він цілком має право подати позов.

Р. S. Деякі деталі змінено з етичних міркувань.

Читайте також: Як правильно звільнити і як домогтися компенсації, якщо звільнили незаконно

Помітили помилку? Виділіть текст, що її містить, та натисніть Ctrl+Enter
Версія для друку



Загрузка...



    Загрузка...