• Світові новини
  • Юридичні новини
  • Погода
  • Новини України
Ракурс

Як захиститися від інфекцій, які можуть зіпсувати відпустку

Фото: qimono / pixabay.com

Про те, що можна привезти з відпочинку окрім яскравих вражень, і про вакцинацію мандрівників

Щоб довгоочікуваний відпочинок був гарним, варто не лише замислитися про купівлю нового купальника, аптечку та медичне страхування, а й запланувати вакцинацію (за місяць-два до поїздки, щоб імунітет встиг виробитися). Особливо це стосується тих, хто вирішив відвідати країни Африки, Азії, Південної Америки. Чим більше подорож відхиляється від звичних туристичних маршрутів, тим пильнішу увагу варто приділити питанню профілактики та захисту від можливих інфекцій.

Окрім захворювань, щеплення від яких внесені до національного календаря, на відпочинку на вас можуть чекати й більш екзотичні хвороби. При купівлі путівки в турагентстві вас, скоріш за все, повідомлять про обов'язкові щеплення (якщо такі є), сертифікат про які потрібен для в'їзду в країну. А ось про рекомендовані щеплення, покликані захистити здоров'я мандрівника в неблагополучній щодо певних захворювань країні, навряд чи згадають.

Плануючи відпустку, варто ознайомитися з епідемічною ситуацією в країні відпочинку, а також з рекомендаціями про щеплення для мандрівників. Зробити це можна на сайті Центру з контролю і профілактики захворювань США (cdc.gov/travel). Тут ви знайдете і поради для мандрівників з дітьми, вагітних жінок. Дуже зручною також є інтерактивна карта (vaccinehub.com.au/travel-vaccination-advice).

Отже, про ризики та особливості основних інфекцій, які можуть зіпсувати вашу відпустку.

Менінгококова інфекція — як уберегтися від смертельної бактерії

Менінгококова інфекція — гостре інфекційне захворювання, збудником якого є менінгокок (Neisseria meningitidis). Головний фактор агресії збудника — надзвичайно сильний ендотоксин. Менінгококова інфекція протікає з безліччю клінічних форм — від назофарингіту до менінгіту (запалення оболонок головного та спинного мозку), але найважча — менінгококцемія, тобто менінгококовий сепсис. Смертність від менінгококового менінгіту сягає близько 5%, від менінгококцемії — 40% і вище. Серед тих, хто вижив, у 10–15% спостерігаються залишкові явища (косметичні дефекти, втрата слуху, відставання в розумовому розвитку у дітей тощо).

Передається захворювання повітряно-крапельним шляхом. На щастя, збудник є вкрай нестійким у зовнішньому середовищі, тому інфікування і швидкість поширення менінгококової інфекції частіше відбувається при більш тісних контактах, ніж, наприклад, при грипі.

Менінгококова інфекція циркулює по всьому світу, але є ендемічні регіони, де це захворювання поширене більше, ніж в інших. Передусім ендемічним вважається так званий менінгітний пояс, який розташований в Африці, південніше Сахари. Вважається, що ендемія пов'язана з проляганням трансконтинентальної траси через 26 країн, якою мандрують багато людей. Епідемії тут стаються кожні 10–15 років.

Менінгококи поділяються на 13 серологічних груп. Більшість усіх випадків захворювань обумовлені серогрупами A, B, C, Y і W135. Специфічну профілактику проводять двовалентними вакцинами (серогрупи A і C), тривалентними (серогрупи A, C і W135), чотиривалентними (серогрупи A, C, Y, W135). Існує також полісахаридна вакцина проти серогрупи B (Bexsero). В Україні майже половина випадків менінгококової інфекції серед дітей викликана саме цим серотипом. Вакцинація проти менінгококової інфекції внесена до національних календарів щеплень у країнах Європи — на відміну від України, де вакцина Bexsero навіть не зареєстрована, а отже, її неможливо купити у приватному секторі. Хоча попит є, попри високу вартість (майже 100 євро).

Отже, перед поїздкою не зайвим буде подивитися, які саме серотипи менінгококу розповсюджені у країні вашої відпустки. В Україні є доступними такі вакцини: Menactra (Sanofi Pasteur), Menveo (GSK), Menomune (Sanofi Pasteur). До речі, подорожуючи Європою, ви можете не тільки відпочити, а й зробити щеплення своїй дитині недоступною в нашій країні вакциною Bexsero (що чимало батьків і роблять).

Вакцинація проти менінгококової інфекції не є вимогою для відвідування жодної країни. Виняток — Саудівська Аравія. Мандрівники, які відвідують цю країну для щорічного хаджу і паломництва Умра, повинні мати сертифікат про вакцинацію проти менінгококової інфекції, виданий не більш як три роки тому і не менш як за 10 днів до прибуття.

Гепатит А: 85% українців перенесли хворобу

Вірус гепатиту А зазвичай потрапляє до людини через воду, брудні руки. «Майже всі, хто живе в Україні, зустрічаються з вірусом гепатиту А (згадайте пляжі без туалетів, ковбаси, що продаються на асфальті, тощо), — розповідає дитячий імунолог Федір Лапій. — Є залежність: чим раніше ви стикнулися з цим вірусом, тим легше перебігає хвороба. Згідно з дослідженнями, майже 85% українців перенесли хворобу Боткіна (друга назва цього захворювання) безсимптомно. У Європі, США ситуація інша: там в дитинстві на гепатит А не хворіють, отже, дорослі не мають імунітету. Якщо ви зустрічаєтесь із цією інфекцією у дорослому віці, є багато шансів на те, що перебіг хвороби буде тяжкий — з жовтяницею, нудотою, блювотою. Тому вакцинація проти цієї інфекції актуальна, наприклад, для американців, які приїжджають в Україну».

Вакцинація проти гепатиту А актуальна також для тих, хто не перехворів на цю хворобу та виїжджає до країн, де ще більше шансів її підхопити — Індії, Африки. Йдеться про Гоа — це скоріше подорож сільськими куточками Індії. Подумати про вакцинацію потрібно також людям з хронічними захворюваннями печінки на кшталт хронічного гепатитуC чи B. Вакцинація проводиться двома дозами, цього імунітету достатньо на все життя. В Україні доступні інактивовані вакцини Havrix (GlaxoSmithKline), Vaqta (Merck & Co., Inc.) та комбінована вакцина проти гепатиту А та В Twinrix (GlaxoSmithKline).

Фото: qimono / pixabay.com

Гепатит В вбиває непомітно

Найчастіше зустріч із вірусом гепатиту В відбувається під час будь-яких медичних маніпуляцій, стоматологічних процедур, а також через статеві зв'язки. Треба пам'ятати, що цей вірус є дуже стійким у зовнішньому середовищі: при кімнатній температурі зберігає свою життєздатність протягом місяця. Для інфікування достатньо мікроскопічної краплини крові. Вірус гепатиту В є в усіх біологічних рідинах нашого організму, тобто це не тільки кров, а й слина, сльози, грудне молоко...

«Коли доросла людина інфікується вірусом гепатиту В, у більшості випадків (75%) хвороба протікає з жовтяничними формами та найчастіше закінчується одужанням, — зазначає Федір Лапій. — Але у 5% вірус стає причиною хронічного гепатиту В, що з плином часу може призвести до фіброзу, цирозу і раку печінки. У дітей ситуація інша: в більшості випадків вони хворіють безсимптомно. У дітей першого року життя при інфікуванні вірус майже стовідсотково переходить у хронічну форму. У дітей п'яти років ризик хронізації вже значно менший — близько 30%».

Щоб мати імунітет від гепатиту В, потрібно отримати щонайменше дві дози вакцини. Імунітет виробляється у 98% дітей, з-поміж дорослих — у 85%. У більшості країн Європи вакцинація проти гепатиту В є рутинною. В Україні зареєстровані такі вакцини: Engerix-B (GlaxoSmithKline), Recombivax HB (Merck & Co., Inc.).

«От холера!»

Холера — гостре діарейне захворювання, яке за відсутності лікування може призвести до смерті через кілька годин. «У XIX ст. холера поширилася по всьому світу зі свого первісного резервуара в дельті річки Ганг в Індії, — розповідає педіатр Степан Бегларян у статті «Вакцинація подорожуючих») . — Надалі відбулося шість пандемій, які забрали життя мільйонів людей на всіх континентах. Сьома пандемія почалася в 1961 році у Південній Азії, в 1971 році поширилася на Африку, а в 1991-му — на Америку. Зараз холера є ендемічною хворобою в багатьох країнах. Азія і Центральна Америка є найбільш ендемінчними. Щороку у світі реєструється 1,3–4 млн випадків захворювання, 21–143 тис. смертей. У більшості інфікованих симптоми відсутні або легкі, достатньо лікування розчинами оральної регідратації. Важкі випадки потребують внутрішньовенних вливань та антибіотикотерапії. Як захиститися? Щеплення рекомендується як додатковий захист при холері. Основна ставка робиться на дотримання гігієни, доступ до чистої води. Треба розуміти, що економічно в деяких країнах інфраструктура забезпечення водопостачання чистої води не може бути реалізована настільки, щоб захистити від цієї інфекції. Тому варто купляти бутильовану воду, намагатися частіше мити руки з милом».

В Україні доступні як дводозова (вводиться з інтервалом у два тижні), так і однодозова вакцина (Vaxchora). Це живі вакцини, вводяться орально. Згідно з дослідженнями CDC, ефективність однодозової вакцини становила 90% через 10 днів після вакцинації. Про актуальність хвороби свідчить також той факт, що у ВООЗ є цільовий запас вакцин близько 2 млн доз, які за потреби можуть запобігти епідемії.

Обережно: черевний тиф

Захворювання з фекально-оральним шляхом передачі, збудником якого є бактерія Salmonella enterica. Щорічно стається від 16 до 33 млн випадків захворювання на черевний тиф, що призводять до 500 тис. смертей.

«У розвинутих країнах хвороба спостерігається здебільшого серед подорожуючих, які повернулися з ендемічних країн. Найвища захворюваність — на Індійському півострові. Фактори ризику: відвідування Індійського півострова, Мексики, неякісні санітарні умови, недотримання гігієни, — застерігає Степан Бегларян. — Прояви хвороби: висока температура (іноді з щоденним наростанням протягом 5–7 днів), тупий біль в лобній ділянці (80% хворих), біль у животі (не є головним симптомом, всупереч загальноприйнятій думці), втрата апетиту, діарея, можливі й закрепи, нудота, апатичний стан; рідше можливі пневмонія, збільшення печінки, селезінки. Підозру має викликати тривале підвищення температури тіла без змін лейкоцитів крові в осіб, які повернулися з ендемічних регіонів. Діагноз підтверджується бактеріологічним дослідженням крові».

За словами лікаря, сьогодні існує три типи тифоїдної вакцини: жива атенуйована оральна вакцина (Vivotif), кон’югована капсульна вакцина та вакцина з капсульним Vi-полісахаридом (Typhim Vi від Sanofi Pasteur). Треба зазначити, що тифоїдна вакцина не захищає від паратифу.

Енцефаліт з японським акцентом

Японський енцефаліт викликається флавівірусом (група вірусів жовтої лихоманки, лихоманки денге, лихоманки Західного Нілу), поширюється комарами Culex. Після зараження кількість вірусів у крові людини недостатня для передачі наступним комарам, отже, вірус циркулює серед комарів, свиней, водоплавних птахів. Захворювання зустрічається переважно в сільській місцевості, де багато цих домашніх тварин та птахів.

Перший випадок був зареєстрований у Японії в 1871 році. Японський енцефаліт є основною причиною вірусних енцефалітів у Азії, викликаючи близько 68 тис. випадків захворювання та близько 15–20 тис. смертей щорічно. Великі спалахи виникають кожні 2–15 років. У сезон дощів разом зі зростанням популяції комарів посилюється і передача вірусу японського енцефаліту.

Найчастіше японський енцефаліт виражений у легкій формі, але в одному з 250 випадків хвороба проходить важко і має показник летальності 30%. Клінічні прояви: підвищення температури тіла, головний біль, ригідність м’язів потилиці, дезорієнтація, конвульсії, спастичний параліч з можливим фатальним наслідком. У 20–30% постраждалих залишаються когнітивні, поведінкові, неврологічні проблеми — наприклад, параліч, періодичні конвульсії, втрата мови.

У 24 країнах Південно-Східної Азії та Західної частини Тихоокеанського регіону існує передача японського енцефаліту та потенційна загроза для 3 млрд осіб.

Якщо ви збираєтеся в ендемічні щодо японського енцефаліту регіони, варто дотримуватися заходів обмеження контакту з комарами, рекомендується вакцинація. В Україні доступна інактивована вакцина Ixiaro (Valneva).

Фото: 41330 / pixabay.com

Жовта лихоманка — особливо небезпечна

Викликається флавівірусом, що передається комарами видів Aedes та Haemogogus. Хвороба часто проходить безсимптомно, дехто може скаржитися на лихоманку, головний біль, блювання, м’язовий біль спини.

За словами Степана Бегларяна, в деяких випадках протягом 24 годин після зникнення перших симптомів виникає друга фаза: ураження печінки та нирок — жовтяниця, потемніння сечі, біль у животі, блювання, а також кровотечі з носа, рота, шлунку. 50% пацієнтів з другою фазою хвороби помирає через 7–10 днів.

Ендемічними регіонами є 34 країни Африки, 13 країн Південної Америки. Жовта лихоманка може потрапляти в інші країни. У квітні 2018 року у зв'язку зі спалахом епідемії жовтої лихоманки у Бразилії Міністерство закордонних справ України рекомендувало громадянам, які подорожують до цієї країни, щепитися від захворювання.

Специфічного лікування жовтої лихоманки не існує, лише симптоматичне. Вакцинація — одна доза на все життя. В Україні є вакцина Stamaril, YF-Vax (Sanofi Pasteur), доступна з 9-місячного віку (6–9 міс. при високих ризиках зараження).

Згідно з Міжнародними медико-санітарними правилами (ММСП), країни мають право вимагати свідоцтво про вакцинацію проти жовтої лихоманки осіб, які відвідують ендемічні території.

Реальна захворюваність за різними оцінками перевищує статистику в 10–250 разів. Жовту лихоманку нерідко плутають з малярією, лептоспірозом, вірусними гепатитами, іншими геморагічними лихоманками.

Малярія — можна захворіти через два роки після подорожі

На жаль, поки що неможливо захиститися за допомогою щеплення від такого серйозного і широко поширеного в жарких країнах захворювання, як малярія. Нещодавно з'явилася обнадійлива новина: ВООЗ оголосила про початок практичних випробувань першої в світі офіційно схваленої вакцини проти малярії. Пілотний проект стартував з 2018 року в трьох країнах — Гані, Кенії та Малаві.

Попри значний прогрес у лікуванні й профілактиці цього захворювання, щорічно в світі діагностується 212 млн нових випадків малярії, з них 429 тис. призводять до летального результату. Ризик зараження малярією найбільш високий у Західній, Екваторіальній і Південній Африці, а також в Океанії. Менш небезпечні подорожі на Гаїті та в Індію. За останнє десятиліття в Кенії ризик підхопити малярію збільшився у п'ять разів.

І хоча ця стаття присвячена вакцинокерованим інфекціям, не згадати про малярію неможливо. Статистика щодо захворювання в Україні гнітюча: від малярії помирає кожен десятий із зареєстрованих хворих. Ситуація ускладнюється слабкою поінформованістю лікарів усіх рівнів про цю патологію, неадекватним обстеженням у разі розвитку перших клінічних симптомів (які є абсолютно неспецифічними). Якщо врахувати, що в нашій країні немає препаратів для лікування важкої (церебральної) форми малярії, стає ясно, чому смертність від цього захворювання в Україні настільки висока.

Прості, але такі, що рятують життя, правила для мандрівників від доктора медичних наук, завідувача кафедри інфекційних хвороб Національного медичного університету імені О. Богомольця Ольги Голубовської:

1. Відвідуючи країни, де поширена малярія, необхідно пройти профілактичний курс спеціальних препаратів, які призначаються індивідуально залежно від регіону (профілактику потрібно починати за кілька тижнів до поїздки, продовжувати весь період перебування у вогнищі та щонайменше тиждень після повернення).

2. На місці перебування необхідно користуватися протимоскітними сітками та репелентами.

3. Корисно обмежити походи на вулицю після заходу сонця (коли москіти активні) або закривати відкриті частини тіла.

4. Бажано після повернення додому здати кров на малярію. При будь-якому підвищенні температури необхідно негайно здавати кров на малярію протягом щонайменше двох років після відвідування небезпечного регіону (можливі пізні рецидиви). Пам'ятайте, що результати аналізу мають бути вже за дві години, навіть якщо свята! У нашому відділенні був випадок: пацієнт помер, оскільки чекав на аналіз шість днів.

5. Якщо ви повернулися з вогнища малярії й у вас підвищилася температура тіла, але ви не можете звернутися до лікаря, потрібно обов'язково прийняти протималярійний препарат! Кілька років тому в Україні від малярії помер боєць миротворчих військ ООН, який захворів на Великдень і через це вчасно не отримав консультацію лікаря. Протималярійний препарат лежав у нього в кишені.

6. Якщо ви відвідуєте маляріогенний регіон, везіть із собою в Україну препарати для лікування важких форм малярії (артеметер, артесунат або просто хінін) в таблетках, запасайтеся рецептами. В Україні гострий дефіцит протималярійних препаратів.

Читайте також: Примус до вакцинації, або Країна з ідеальними умовами для епідемій

Помітили помилку? Виділіть текст, що її містить, та натисніть Ctrl+Enter
Версія для друку






    Загрузка...