• Світові новини
  • Юридичні новини
  • Погода
  • Новини України
Ракурс

11 друзів Нацслужби здоров’я: медреформа навчить українців жити за коштами

Олег Петренко. Фото: facebook.com/pg/1991.center

Саме Національна служба здоров’я України покликана контролювати «гроші, які йдуть за пацієнтом»

У МОЗ її називають «медичним НАБУ», більш схильні до зради охрестили цей орган виконавчої влади ще до його народження корупційним монстром. Можливо, ви ще не знаєте про Національну службу здоров'я України (НСЗУ), але хоч краєм вуха чули про медреформу та «гроші, які йдуть за пацієнтом». Саме Національна служба здоров'я покликана контролювати цей шлейф коштів, які підуть за вами, щоб він не загубився десь по дорозі.

Національна служба здоров'я створюється у рамках медичної реформи. Фактично ця структура контролюватиме всі виплати у сфері охорони здоров'я, обиратиме лікарні, які отримуватимуть гроші від держави, та наглядатиме за розподілом понад 100 млрд грн, що виділятимуться державою щороку на оплату послуг пацієнтів. На НСЗУ покладено також розрахунок тарифів, за якими держава платитиме за хворих, укладання договорів про медичне обслуговування населення тощо. Тобто Національна служба здоров'я стає певною мірою наступницею МОЗ: міністерство відійде на другий план, адже займатиметься більш стратегічними речами та розробкою політики.

Наприкінці лютого міністерська конкурсна комісія затвердила голову НСЗУ. З 14 претендентів (серед яких були головні лікарі, професійні держслужбовці, власники фармацевтичного бізнесу, керівники приватних клінік і навіть колишні народні депутати) обрали Олега Петренка, представника приватного медичного бізнесу, який раніше працював у клініках «Ісіда» та «Оберіг». Переможець конкурсу встиг побувати радником міністра охорони здоров'я (2005–2006), а також входив до групи експертів, які розробляли концепцію реформування системи охорони здоров'я, що лягла в основу ухваленого Верховною Радою закону про медреформу.

 

Цікавість до нової служби з боку суспільства величезна. Напевно, тому зал київського хаба 1991 Civic Tech Center, де проходила зустріч з Олегом Петренком, не міг вмістити всіх охочих. Попри озвучену тему «Національна служба здоров'я. Досягнення, плани, можливості», говорити про якісь результати роботи поки зарано. Хоча б тому, що на момент проведення заходу (кінець квітня) НСЗУ налічувала лише чотирьох співробітників, загалом же передбачено 1060 (250 з яких — центральний апарат, 810 — територіальні підрозділи). Багато запитань так і залишилися без відповідей. «Ракурс» записав основні тези, що прозвучали на зустрічі з главою «медичного НАБУ».

Непростий вибір: гроші чи політична воля

Перед зустріччю Павло Ковтонюк, заступник міністра охорони здоров'я, попередив, що на нас чекають непрості часи: «Треба бути свідомими, адже ми починаємо медреформу не на тлі динамічного зростання ВВП. Лише цього року прогнозують 3% зростання ВВП. Це означає, що ми вже не падаємо, але це не динамічний ріст. Туреччина починала свою реформу у 2003 році, коли ріст ВВП був близько 7–8%».

За словами заступника міністра, опитування показали: 92% наших громадян бояться хворіти через брак коштів на лікування. «Це рівень довіри до держави. Це дуже сильний аргумент, який ми використали, коли презентували реформу прем'єру, — пояснює Павло Ковтонюк. — Ми здобули політичну волю на проведення системної медичної реформи (вперше за 25 років). Незалежно від того, яка у нас стартова позиція, треба було її робити, поки є політична воля. Якщо перші особи держави не хочуть робити реформу, жодний міністр її не зробить».

На думку Олега Петренка, основна реформа для українців — навчитися жити за коштами.

Зустріч з Олегом Петренком. Фото: facebook.com/pg/1991.center

«Україна взяла модель, яка розповсюджена у країнах британської співдружності (Канада, Австралія), — пояснює голова НСЗУ. — Наші люди, приїжджаючи до Британії, можливо, плюються, що не можуть потрапити до дерматолога раніше ніж через шість місяців. Але британці в цілому добре оцінюють її стабільність, а також у випадках, коли треба дуже багато платити. Ми пішли дещо іншим шляхом. Вони брали більш затратні речі, починали зі стаціонару. У нас початок менш болісний (реформа починається з первинної ланки медичної допомоги. — Ред.)».

Як пояснюють експерти, в Україні первинка майже відсутня. У тому сенсі, що лише 25% хворих звертаються до сімейного лікаря або терапевта. Більшість відразу йдуть до спеціалістів, або в аптеку. Мовляв, чого я піду до сімейного лікаря, вибачте, зі своїм гемороєм, якщо можна відразу звернутися до проктолога? Але управляти цим маршрутом має саме лікар первинної ланки. Згідно з реформою змінюється концептуалізація, яким чином лікар буде це робити. Вводиться поняття практики — це зовсім інший рівень взаємовідносин між нами й нашим лікарем первинної ланки.

«Саме Національна служба реалізуватиме закон про державні фінансові гарантії надання медичних послуг. Основне завдання — контрактувати надавачів послуг і оплачувати ці послуги, — зазначає керівник НСЗУ. — Визначитися, які послуги контрактувати, як це робити, що входитиме в програму медгарантій, як створюється тариф — це також функції НСЗУ. Відповідно до закону, служба буде здійснювати контроль за тим, що робить надавач послуг, не тільки укладати, а й змінювати та припиняти договори з провайдерами».

Комунікувати з населенням — також завдання НСЗУ. Лікбез щодо програми медичних гарантій — всі повинні розуміти, які послуги є безкоштовними, а за що доведеться платити. Як приклад спікери наводять сайт аналогічної служби у Великій Британії — це величезний портал, де ви знайдете відповіді на будь-які запитання.

Не зовсім зрозуміло, яким є механізм контролю якості наданих медпослуг. Поки що обіцяють створити контакт-центр, де можна поскаржитися на незадовільні випадки.

Гарантований пакет меддопомоги — це складніше за меню в ресторані

Більшість із нас — потенційних пацієнтів — цікавлять приземлені та конкретні питання, наприклад, які медичні послуги будуть безкоштовними, а за що доведеться платити з власної кишені. Що увійде до гарантованого державою пакета безкоштовних медичних послуг — наразі невідомо.

«Робота триває, — відповідає Павло Ковтонюк. — Щоб ви розуміли, це не просто список послуг, а система документів, які регламентують принцип формування, етапи, критерії. Для різних видів допомоги по-різному. Це виглядатиме складніше, ніж меню у ресторані. Іноді це буде позитивний список (перелік), часом негативний (тобто входить все, крім зазначеного у списку). Наприклад, для первинної допомоги у наказі №504 просто описується, які саме послуги надає сімейний лікар. Ми розробили перший документ — порядок формування пакета, де визначили критерії, які будемо враховувати, потім затвердимо порядок формування тарифів і десь у першій половині наступного року зберемо аналітику й визначимо послуги. З приводу співоплат. Погано, що їх не буде. Фактично депутати, які хотіли сподобатися людям, зробили гірше, бо обмежили кількість послуг. Тепер у пакет можна занести лише ті, що на 100% покриває держава. Завдання складне. Хочеться багато людям пообіцяти, а коштів небагато. Не чекайте, що більшість послуг будуть платними. Більшість увійде в пакет, але буде так, як у Британії, коли треба місяць почекати».

Зустріч з Олегом Петренком. Фото: facebook.com/pg/1991.center

Встигнути не можна запізнитися

Відповідно до закону, медреформа відбуватиметься в три етапи: у 2018 році зміни торкнуться первинки, у 2019-му перезавантаження планується на вторинній і третинній ланках медичної допомоги (за словами Ковтонюка, реформа цих ланок складніша, тому спочатку відпрацьовуватиметься в пілотних проектах). Заплановано, що субвенція на фінансування установ охорони здоров'я на місцях існуватиме до кінця 2019 року (для тих, хто не встигне увійти в реформу), з 2020 року передбачена тільки програма медичної гарантії. Інших механізмів фінансування не буде. Це означає, що всі медустанови повинні долучитися до змін у медицині.

Чи є ризики не вкластися в терміни? Безумовно. Напевно, багато хто помітив, що анонсовані етапи медреформи часто переносилися. Медзаклади первинного рівня, які почали підписувати декларації, мають бути готові відповідати вимогам НСЗУ, щоби приймати виплати за новим механізмом з 1 липня 2018 року.

Медреформу первинки називають реформою під вибори. Тому до 1 липня зроблять все можливе, щоб номінувати переможців — провести перші виплати для тих, хто виконав вимоги Нацслужби (таких лідерів очікується небагато, адже вступити в реформу можна лише «всім містом»). За словами Павла Ковтонюка, такої прудкості від українців реформатори не чекали — щодня близько 150 тис. осіб підписують декларації з лікарями первинної ланки. Згідно з інформацією на сайті «Електронного здоров'я» (portal.ehealth-ukraine.org), на сьогодні понад 3 млн наших громадян зробили свій вибір. Уважні українці помітили, що статистика тих, хто підписав декларації, дивним чином зростає навіть уночі. З таким напором ми залишимо далеко позаду сусідню Польщу, де за перший рік декларації підписало 10% населення.

У Національної служби здоров'я залишається лише два місяці, а справ сила-силенна. Насамперед потрібно зібрати команду. Як з'ясувалося, завдання це непросте. За словами Олега Петренка, найближчі кілька років будуть схожі на один суцільний конкурс, адже відповідно до вимог закону «Про державну службу» конкурси тривають від 30 до 45 днів. Для оперативного вирішення питання ведуться переговори з фахівцями, які могли б бути прийняті в штат НСЗУ шляхом переведення з інших держорганів.

Поки ж у «медичному НАБУ» — лише 11 співробітників. Для більш-менш нормальної роботи відомства в найближчі місяці ця цифра має зрости хоча б у десять разів. Конкурси обіцяють проводити прозоро. Чи можливо це в подібному поспіху? У Нацслужбі кажуть, що резюме приходить дуже мало. Не дивно, адже інформації в обріз — як про саме відомство, так і про вакансії. Апологети змін знайдуть причину в тому, що українська медреформа біжить дуже швидко, зрадофіли — у злому намірі й цілеспрямованому затягуванні організації роботи служби.

Читайте також: Як працює цивілізована модель виклику лікаря додому, або Поганому лікарю погода заважає

Помітили помилку? Виділіть текст, що її містить, та натисніть Ctrl+Enter
Версія для друку



Загрузка...



    Загрузка...