«Дискримінація була раніше»: МЗС пояснило, як новий освітній закон розширить права нацменшин

Детальні роз’яснення щодо мовної статті (ст. 7) нового закону про освіту надало Міністерство закордонних справ України. Про це повідомляє прес-служба відомства.

У МЗС пояснили, що розширення викладання українською мовою жодним чином не звужуватиме рівень володіння і сферу використання мов нацменшин, а навпаки, сприятиме забезпеченню рівних можливостей для здобуття вищої освіти, доступу до держслужби і професійного розвитку.

«Новий закон не тільки не звужує права нацменшин і відповідає ст. 22 Конституції України, адже гарантує вивчення національних мов, а навпаки — розширює можливості громадян України через володіння державною мовою», — наголосили у МЗС.

Більше того, дискримінація у цьому випадку спостерігалася раніше, коли нацменшини фактично були позбавлені можливостей вивчати українську мову.

Новий закон також передбачає підвищення рівня володіння англійською мовою — мови міжнародного спілкування та міжнародної вищої освіти і науки.

У міністерстві також зазначили, що освітня реформа не призведе до ліквідації садочків, шкіл, університетів і факультетів нацменшин, і, тим більше, до звільнення вчителів. Не передбачається закриття угорського факультету в Ужгородському національному університеті чи будь-яких приватних ВНЗ.

«Навпаки, за рахунок України буде проведено додаткові навчання та підвищення кваліфікації тих вчителів, які вже викладають відповідні предмети мовою нацменшини, щоб вони мали змогу викладати цей предмет державною мовою», — пояснили у відомстві.

Навчання у середній школі відбуватиметься не лише українською мовою, а й мовою нацменшин. Зокрема, це включає: мову та літературу національної меншини (пп. 6, п.1 ст. 7 закону), один або декілька предметів мовою ЄС (п. 4 ст. 7 закону). У математико-природничому циклі для паралельного вивчення термінів двома мовами будуть додані словники мовою меншини.

Нагадаємо, Брюссель просить Київ врахувати думкуВенеційської комісії при імплементації закону про освіту.

Новий закон вводить плавне збільшення кількості предметів, які викладаються українською мовою, із середньої школи. Передбачається, що спочатку діти нацменшин вивчатимуть предмети рідною мовою, а з 5-9 класів буде вводитися кілька предметів українською мовою викладання, в старшій школі це можуть бути майже всі предмети.

В цілому ж передбачається введення 12-річного навчання в школі з 2027 року, а також поступове підвищення заробітних плат вчителям.

25 вересня Порошенко підписав ухвалений Верховною Радою законопроект «Про освіту», покликаний підвищити якість освіти в країні.

Документ викликав невдоволення зовнішньополітичних відомств Румунії, Росії, Польщі та Угорщини, оскільки він нібито порушує права національних меншин.

Угорщина взагалі заявила, що блокуватиме всі рішення Євросоюзу про зближення з Україною.