Новости
Ракурс
Юрий Ландау – известный не только в Украине, но и за ее пределами специалист в области строительства гидроэлектростанций и речных сооружений, доктор технических наук.

Каховская ГЭС: Чтобы нанести такие разрушения, нужен доступ и подготовка, это делали военные профессионалы — Юрий Ландау, АО «Укргидропроект»

 


.

Про подробиці і наслідки підриву Каховської ГЕС, надійність Київської ГЕС та багато інших актуальних питань розповів «Ракурсу» Юрій Ландау – відомий не лише в Україні, а і поза її межами фахівець у галузі будівництва гідроелектростанцій та річкових споруд, доктор технічних наук. Юрій Ландау керував проектуванням гідроенергетичних об’єктів в Україні, В’єтнамі, Лаосі, Ефіопії, Китаї та інших країнах. Пройшов шлях від інженера до головного радника голови правління ПрАТ «Укргідропрект». ПрАТ «Укргідропрект» – найбільша в Україні інжинірингова компанія у сфері гідроенергетичного і водогосподарського будівництва, є однією із провідних у світі фірм в сфері гідроенергетичного будівництва. Через 4 роки «Укргідропроект» відсвяткує100-річчя від дня свого заснування,  Юрій Ландау працює там понад 60 років.

Юрію Олександровичу, все своє життя ви присвятили будівництву гідроенергетичних об’єктів. Якими були перші відчуття, коли ви дізналися про підрив Каховської ГЕС?

Я не міг сприйняти цю новину, вона видалася нереальною, здавалося, що неможливо людині зробити таке. Це був жах для мене. Я знаю цю будівлю, її значення для енергетики, економіки країни. Адже все своє життя я займаюся гідроенергетикою і гідротехнікою, проектував об'єкти в Україні і закордоном.

Коли ви працювали над створенням гідроелектростанцій, чи закладалися у проект такі ризики, чи не спадало на думку, що подібне може статися?

Каховська ГЕС була спроектована і збудована в 50-х роках минулого століття, а в експлуатацію введена в 1956 році, у розпал холодної війни між СРСР і Заходом. Тож будувалася вона з урахуванням можливої війни, зокрема, падіння авіаційних бомб. Тільки при зведенні Каховської і Кременчуцької ГЕС враховувались можливі атаки різного роду, зокрема бомбардування. Що стосується об’єктів, які зводилося пізніше, з таких ризиків уже не виходили.  

Наскільки міцна Київська ГЕС? Є чимало переживань, побоювань і ще більше некоректної інформації.

Моя думка така, що Київську ГЕС зруйнувати бомбами, ракетами дуже складно.

Але можливо?

Найголовніше, що Київ дуже добре захищений від ракетних атак, тому вважаю, що Київській ГЕС нічого не загрожує.

Якщо припустити, що одна ракета може вцілити у споруди ГЕС, то таке попадання не призведе до якогось значного руйнування.

А ті залишки збитих російських ракет і БПЛА, що падають нам на голови, не становлять загрози для ГЕС?

Вони абсолютно точно не становлять загрози для споруди ГЕС.

В разі, якщо на Київській ГЕС все-таки станеться найгірше, якою може бути площа розливу води і чи справді ймовірна височенна, мало не 10-метрова хвиля?

Хвиля таких розмірів неможлива, а підйом рівня нижче греблі залежатиме від того, яким за розміром буде проран та від об’єму водосховища. Коли ми говоримо про Каховську ГЕС, там внаслідок руйнування утворився величезний проран – лівобережна водозливна гребля близько 230 метрів, будівлі ГЕС, ґрунтова гребля між будівлею ГЕС і шлюзом. Крім того, об'єм Київського водосховища незрівнянно менший – практично в 5 разів порівняно з Каховським, так що сьогодні я не хвилювався би з цього приводу.

Що відбулося у Каховці? Каховська ГЕС була розрахована на бомбову атаку. Так ґрунтова гребля мала витримати падіння трьох авіаційних бомб зарядом півтони вибухівки в одному створі. І за таких умов не зруйнувалася би. Будівля ГЕС була виконана масивною і розрахованою на падіння авіабомби у півтони вибухівки. Тому росіяни змогли зруйнувати її, лише заклавши величезний об'єм вибухівки у внутрішню галерею в тілі масивної бетонної водозливної греблі, а також всередині машинної зали ГЕС. Вони зруйнували лівобережну частину, практично половину всієї бетонної водозливної греблі – 14 прольотів на довжині близько 230 метрів. Це масивна бетонна споруда висотою 34 м, масив бетону – приблизно 200 тисяч кубів.

Для того, щоб зруйнувати це, для забезпечення таких величезних руйнувань потрібний повний доступ до споруд і тривала підготовка, щоб закласти десятки тонн вибухівки на довжину 230 метрів у внутрішню галерею водозливної греблі і в будівлю ГЕС. Це дало змогу завдати такої великої шкоди, зруйнувавши гідровузол.

Це робили фахівці, які добре розуміли, скільки чого і куди саме слід закладати, так?

Безперечно, це робили професіонали, військові професіонали.

Наприклад, під час Другої світової війни німецькі окупанти, відходячи, також зруйнували вибухом машинну залу ГЕС і частину водозливної греблі «Дніпрогесу», заклавши вибухівку у галерею в тілі греблі і в машинному залі. Росіяни зробили те саме. Руйнування греблі «Дніпрогесу» було меншим, ніж руйнування Каховської ГЕС. Там наслідки були значно меншими, ніж від дій російських окупантів, бо проран був меншим, а водосховище «Дніпрогесу» за об’ємом в 5,5 разів менше, ніж Каховської ГЕС, яке становить 18,2 кубокілометрів води – 18,2 мільярдів кубів води.

Якими є найтяжчі наслідки підриву Каховської ГЕС?

Це наймасштабніша катастрофа з відповідними наслідками. Терористичний акт з підриву Каховського гідровузла, що скоїли російські окупанти з одним із найбільших водосховищ у Європі, призвів до наймасштабнішої техногенної та екологічної катастрофи у XXI столітті не лише в Україні, а і в Європі.

Глобальною проблемою нинішнього століття є забезпечення людства водою з урахуванням змін клімату. В Україні водні ресурси дуже обмежені, особливо на півдні. При сумарному середньому річному стоку всіх річок України близько 87 кілометрів кубічних лише 52 кілометри кубічні формуються на території України.  А в маловодні роки об'єм річного стоку зменшується до 30.

При цьому об'єм річного стоку, що припадає на одну людину, є одним із найнижчих серед країн Європи. Тому значення водосховищ дніпровського каскаду, зокрема, Каховської ГЕС, величезне, бо корисний обсяг її водосховища становить 37 процентів від корисного об'єму усіх водосховищ дніпровського каскаду.

В історичних документах згадується про страшні посухи –1652-го і 1680-го року: стояла страшна суша і спека сонячна, повисихали води і трави в зоні Дніпра. Та і в останні  десятиліття 2015-й, 18-й 19-й роки були посушливими і маловодними. І тільки завдяки водосховищам у повному обсязі забезпечувалося водопостачання і санітарно-екологічні потреби. Корисний об'єм водосховищ дніпровського каскаду – це стратегічний запас прісної води.

Руйнацією Каховської ГЕС завдано великої шкоди економіці України.  Це призведе до значного зниження вироблення електроенергії та інших тяжких наслідків для промисловості, сільського господарства, забезпечення водою людей.

З Каховського водосховища здійснювався водозабір до Марганцю, Нікополя, багатьох інших міст, каналу «Дніпро-Кривий Ріг», Запорізької АЕС тощо.

Всі ці водозабори сьогодні не працюють, бо рівень води став нижчим за позначку, на якій вони можуть функціонувати –12,7 метра.  Нині рівень води нижчий 10 метрів і це проблема, яку слід вирішувати негайно. Втім, до правобережних водозаборів ми доступ маємо, до лівобережних, в тому числі водозабору Запорізької АЕС, – ні.

Екологічні проблеми матимуть довготривалі тяжкі наслідки. Площа водосховища становила близько 2 тис. квадратних кілометрів, на значній площі дна водосховища накопичилась величезна кількість наносів, відкладів шкідливих речовин і все це тепер опинилося на поверхні. Величезна кількість загиблої риби, спека обумовлюють вельми складну ситуацію, в тому числі – епідеміологічну, на дуже великій площі.

Затоплення території на 90 км від Каховської греблі до Херсона з підйомом води близько 5 м також може спричинити складну епідеміологічну ситуацію.

Тяжких наслідків зазнало сільське господарство на території, де водою з Каховського водосховища забезпечувалось зрошення на півдні близько 580 тис. га земель.

Яким є план першочергових дій по відновленню роботи Каховської ГЕС?

Відновлення Каховської ГЕС відбуватиметься поетапно. Перший важливий етап – зробити перемички, відгородивши ними зруйновані споруди, аби відновити рівень водосховища на позначці 12,7 м, що дасть змогу працювати водозаборам. На це потрібно не так уже і багато часу, але виконати таку роботу можна буде лише після війни. Вже потім можна буде зводити нову, більш потужну ГЕС та інші споруди.

Якщо говорити тезово, якими би ви бачили найперші кроки відновлення гідроенергетичної галузі?

Це відновлення пошкоджених та зруйнованих ГЕС та прискорення вводу ГАЕС, які будуються.

В післявоєнній відбудові і розвитку енергетичної галузі слід враховувати суттєві зміни, пов’язані з війною.

Гідроенергетика – ГЕС і ГАЕС – має величезне значення для об’єднаної енергосистеми України, регулюючи її, покриваючи вечірній та вранішній піки споживання електроенергії, зменшуючи нічний провал.

При цьому дуже велике значення мають саме гідроакумулюючі електростанції, які найкраще регулюють енергосистему. У нас є серйозні напрацювання на цьому напрямку. Будується найбільша в Європі Дністровська ГАЕС, на ній запущено 4 із 7 оборотних агрегатів, Ташлицька ГАЕС, де введені 3 з 6 агрегатів. Планується будівництво Канівської ГАЕС. У країні є майданчики великих та середніх за потужністю ГАЕС на заході в Карпатах, на сході і півдні країни. Також розглядаємо перспективу зведення  на півдні країни невеликих ГАЕС по 300 МВт, які можна будувати у відпрацьованих кар’єрах, що дає змогу мінімізувати вплив на довкілля.

В Україні, передусім у Карпатському регіоні, є значний потенціал для побудови малих ГЕС з невеликими водосховищами комплексного призначення.

Який зарубіжний досвід ви вважаєте зразковим для нас з огляду на розвиток гідроенергетики і енергетики в цілому?

Передусім – будівництво ГАЕС, малих ГЕС. В європейських країнах збудовано велику кількість малих ГЕС. Вони забезпечують місцеві потреби. І це дуже важливо, як, зокрема, продемонструвала нам війна. У нас малі ГЕС мають потужність до 10 МВт.

Ми говоримо про розвиток зеленої енергетики. Її треба регулювати, що є великою проблемою. І саме ГАЕС є найкращим інструментом для регулювання таких об’єктів відновлюваної енергетики. В денний час, коли виробляється надлишок електроенергії, ГАЕС працює в насосному режимі, забираючи цей надлишок, а в періоди піків, коли електроенергії не вистачає, ГАЕС працюють в генераторному режимі, регулюючи роботу сонячних та вітрових станцій. З урахуванням того, що базовими потужностями в об’єднаній енергосистемі України при подальшому розвитку, як і тепер, залишаються атомні електростанції з дуже малим діапазоном регулювання, ГАЕС будуть забезпечувати регулювання об’єднаної енергосистеми та надавати допоміжні послуги.

Дуже важливим напрямком у світі і в Україні стає перехід від централізованої до децентралізованої електроенергетики, більш гнучкої та стійкої до конфліктів на основі розподільчої генерації. Розподільча генерація, яка працює на місцевого споживача – громаду, місто, велике підприємство, за необхідності працює на енергосистему, забезпечуючи підвищення її стійкості і в цілому сприяючи енергетичній безпеці країни. В умовах розподільчої генерації створюються енерговузли, що об’єднують у собі в різному поєднанні сонячні, вітростанції, ГАЕС, промислові акумулятори та інше. Такий напрямок неодмінно отримає подальший розвиток.

Ви маєте чималий досвід зведення гідротехнічних споруд за кордоном. Чи різняться від наших підходи до побудови таких стратегічних споруд, приміром,  Китаю чи В'єтнаму?

Наприклад, у В'єтнамі, де ми працювали в 90-ті роки минулого століття, проектувалась та зводилася велика ГЕС «Шонла» з чималим водосховищем. Зважаючи на напружені відносини з Китаєм, в'єтнамці обмірковували,  які рівні водосховища є доцільнішими –великий чи середній. Було прийнято рішення зводити  ГЕС зменшеної потужності з середнім рівнем і об’ємом водосховища. В цей період з урахуванням ризиків для іншої ГЕС «Ялі» був прийнятий варіант побудови підземної, а не наземної ГЕС.

Це набагато здорожчує будівництво?

Думаю, що ні.

Очевидно, тепер це важливий приклад для нас, зважаючи, що наш північний сусід в осяжному майбутньому, на жаль, ніде не дінеться.

Коли ми відновимо зруйновані споруди на наших ГЕС і будемо зводити нові, врахуємо цей досвід та досвід інших країн, зокрема, маючи на увазі можливість ракетних ударів, якою би не була потужною і надійною протиповітряна оборона.

Наступні публікації будуть присвячені пропозиціям щодо питань відновлення водопостачання півдня України і проблемам розвитку розподільчої генерації. 
 

  • Юрій Ландау  народився у Києві, закінчив Український інститут інженерів водного господарства за спеціальністю «Гідротехнічне будівництво річкових споруджень та ГЕС» (м. Рівне).
  • Розроблені ним нові рішення зі значним економічним ефектом були запроваджені при будівництві Київської та Канівської ГЕС, Ташлицької ГАЕС та інших в Україні та інших країнах.

  • Наукові дослідження: способи управління  напружено-деформовованим станом гребель, комплексне використання водних ресурсів, бетонне греблебудування, ефективність і способи роботи енергокомплеклексів з технологічним об’єднанням гідроакумулюючих електростанцій, ГЕС та АЕС, вплив гідроенергетичних об’єктів на довкілля.


Заметили ошибку?
Выделите и нажмите Ctrl / Cmd + Enter