З темою примусової праці ми працюємо не перший рік. Найскладніше — ідентифікувати людей. Бо там були тільки прізвища та ініціали імені, — розповів «Суспільному» очільник організації історик Андрій Усач.
Дізнатися про долю українок допомогли у сільському музеї.
Пошуки зрештою привели до шкільного музею села Мокра Калигірка Черкаської області — саме звідти походили остарбайтерки, що залишили свої прізвища на стіні бункера. Так вдалося дізнатися про долю п’ятьох із них.
Дали клич по всіх населених пунктах нашої громади. Зараз триває пошук. Деякі імена відкриті уже, досліджені, — говорить завідувачка музею Людмила Дідук.
Щоб допомогти у дослідженнях, вона підняла архіви місцевої сільради за 1944−46 роки. І виписала імена тих, кого, ймовірно, вивезли на примусові роботи нацисти.
Інформацію про остарбайтерок шукатимуть разом із дітьми
Допоміг дослідникам і черкаський архів — там вони знайшли фільтраційні справи трьох дівчат. Як пояснив Андрій Усач, усі вивезені робітниці проходили так звану фільтрацію.
Ці жінки працювали не в самому Грефенбройху, а в сусідніх містечках. Вони говорили, що перед наступом армії союзників їх почали возити по всій Німеччині. Очевидно, в якийсь із переїздів вони переховувалися у цьому бомбосховищі, — говорить історик.
Біографію інших жінок Людмила Дідук досліджуватиме вже разом з учнями. Для цього у школі, де навчаються діти з шести сіл, організували справжню експедицію. Школярі опитуватимуть старожилів, щоб врешті знайти інформацію про власниць прізвищ зі стіни німецького бункера.