У подозреваемого путина в Гааге скоро появятся последователи — The Guardian о досье на 600 россиян

Міжнародний кримінальний суд розглядає дві справи через війну в Україні.

Перша — про викрадення дітей, і саме по цій справі Гаага видала ордер на арешт путіна. Друга — про обстріли цивільної інфраструктури. І тут теж будуть арешти, пише The Guardian.

Видання поспілкувалося з українськими слідчими, які збирають докази проти російських воєнних злочинців. Журналістам показали гігантську дошку, на якій фіксують ієрархію путінської армії.

Схема має 4 м завширшки та 1,5 м заввишки. На ній є і «маріупольський різник», і «бучанський різник», і командири авіації, і сам путін, розповідає видання «Грунт», яке переклало матеріал британців.

В Україні вже зібрали досьє на 600 росіян, зокрема, політичних і військових чиновників. У списку підозрюваних є високопосадовці, включаючи самого міністра оборони шойгу, і менш відомого громадськості полковника, відповідального за щонайбільш жорстокі повітряні атаки.

Міжнародний кримінальний суд у Гаазі відкрив дві справи про воєнні злочини, пов’язані з вторгненням Росії. Журналісти The Guardian поспілкувалися з посадовцями зі сфери оборони та колишніми військовослужбовцями, аби описати деяких командирів і генералів, яких звинувачує Україна.

Ми почали складати мапу російських командирів та генералів минулого року. І продовжуємо її оновлювати тиждень за тижнем", — каже Олександр Фільчаков, головний прокурор Харківської області, який разом із колегами з інших регіонів працює над схемою від початку повномасштабного вторгнення.

«Маріупольський різник»

Якщо виділити епізод, який найвиразніше описує жорстокість російської війни, то це, безсумнівно, тримісячна облога Маріуполя. Згідно з офіційними даними української влади, тоді було вбито 22 тис. людей. Руйнування міста порівнювали з атакою на Алеппо в Сирії. Своїми бомбардуваннями росіяни перетворили це місто на купу руїн після того, як приєдналися до війни у 2015 році на боці президента Башара Асада.

Обома російськими воєнними кампаніями керував генерал-полковник Міхаїл Мізінцев. Британський уряд через іще в березні 2022 року ввів санкції проти Мізінцева, вказавши на його роль у бомбардування Маріуполя та Алеппо.

Мізінцев був першим очільником Національного центру управління обороною Росії та опікувався створенням пафосного командного центру, розташованого у самому центрі Кремля.

Його знають як надзвичайно хорошого організатора, — каже колишній представник Міністерства оборони на засадах анонімності. Крім того, генерал мав тісні зв’язки з начальником генштабу РФ Валєрієм Герасимовим.

Зі слів військових експертів, у Маріуполі Мізінцев використав досвід, отриманий у Сирії, де він курував жорстокими бомбардуваннями. Як і в Алеппо, він спершу відрізав українські сили від ліній постачання, а потім почав стискати їх вулиця за вулицею. При тому росіяни використовували невибіркові бомбардування, через які цивільні не могли виїхати з міста. Після того генерал-полковник отримав прізвисько — «маріупольський різник».

Ще на початку вторгнення стало зрозуміло, що серед військових, які воюють в Україні, було багато тих, хто має досвід із Сирії. Наприклад, 61-річного Юрія Ставицького, начальника інженерних військ збройних сил росії, знали передовсім як очільника з розмінування Пальміри. У 2016 році ім’я Ставицького згадувалося у Panama Papers (це итік конфіденційної інформації юридичної компанії Mossack Fonsecа, яка спеціалізується на роботі з офшорами, коли було розкрито інформацію про активи політиків та інших публічних діячів із різних країн, — «Ракурс»). Документи показали, що Ставицький був власником фірми Asante Trade & Finance SA, зареєстрованої на Британських Віргінських островах.

Був великий скандал у міністерстві. Ставицький ледь не втратив роботу і був змушений вибачатися, — каже джерело.

Харків під касетними бомбардуваннями

Харківщина — один із найбільш пошкоджених російськими військами регіонів. Там застосовували, зокрема, незаконну зброю, вбиваючи сотні мирних жителів.

Фрагменти касетних боєприпасів РБК-500 і 300-міліметрових снарядів від РСЗВ «Смерч» знайшли у районах, де не було ані військових підрозділів, ані військової інфраструктури.

Центр інформаційної стійкості (CIR), який займається викриттям порушень прав людини, не лише визначив місця прильоту касетних боєприпасів на Харківщині та позиції, з яких вівся вогонь, а й відповідального за це командира. Його звати Алєксандр Журавльов — генерал-полковник, який допомагав Мізінцеву під час бомбардування Алеппо у 2016 році.

57-річний Журавльов став радянським офіцером ще в 1980-х роках, тричі бував у відрядженнях у Сирії й отримав одну з найвищих військових нагород Росії — героя рф.

Крім того, численні дані свідчать, що Журавльов був єдиним високопоставленим російським офіцером, який міг підписати наказ про обстріл Харкова «Смерчами» із Бєлгорода.

Коли Україна здійснила неочікуваний контрнаступ і відбила майже всю територію Харківської області, Кремль звільнив Журавльова і замінив його на генерал-лейтенанта Романа Берднікова.

Будинок у Дніпрі, ТРЦ у Кременчуці: хто керує авіанальотами

27 червня з російської авіабази Шайковка у Калузькій області піднявся російський стратегічний бомбардувальник Ту-22М3. Він ніс протикорабельну ракету великої дальності Х-22, яку запустив із території Курської області. О 15.52 ракета влучила у великий торговий центр «Амстор» у Кременчуці, спаливши його на руїни. Тоді загинуло щонайменше 20 людей.

За даними українських прокурорів, виконавцем удару був 52-ий важкий бомбардувальний авіаційний полк, яким командує 51-річний полковник Олег Тимошин.

Українські спецслужби також звинувачують Тимошина у причетності до ракетного удару по житловому будинку в Дніпрі, коли загинуло щонайменше 44 людини.

Про Тимошина насправді відомо не так багато. Він навчався у Тамбовському вищому військовому авіаційному училищі льотчиків і почав командувати полком після смерті свого попередника, полковника Вадима Бєлослюдцева, у 2019 році.

Безпосереднім начальником Тимошина є Сєргєй Дронов — головнокомандувач військово-повітряних сил росії.

Він служив пілотом під час російсько-чеченської війни 1994 року. А прославився через два десятиліття, керуючи російською авіацією під час інтервенції в Сирію. Москва надавала великої уваги повітряним атакам і здійснювала постійні авіанальоти.

Російська війна в Сирії розглядається як успіх, який підвищив статус ВПС РФ до рівня «найсильніших сил світу». Цей імідж посилився у 2021 році, коли Дронов оголосив, що російська авіація отримає понад 60 нових і 200 модернізованих літаків. Вважається, що на початку повномасштабного вторгнення РФ мала понад 700 винищувачів, тоді як Україна — орієнтовно 64. Втім неспроможність Москви встановити домінування в небі викликала сумніви у здібностях Дронова.

Дронов був надзвичайно корумпованим. Не дивно, що російська авіація зазнала невдачі, — коментує Глєб Ірісов, екс-лейтенант ВПС росії, який покинув військову службу у 2020 році.

«Бучанська різанина»

Коли росіяни минулого квітня відійшли із Київщини, то залишили по собі місце злочину просто гігантських масштабів. У Бучі виявили близько 458 тіл у десятках братських могил. Під завалами будівель у Бородянці та Гостомелі знайшли ще сотні трупів цивільних.

40-річного Азатбека Омурбекова назвали «різником Бучі» — саме він очолював війська, відповідальні за вбивства, зґвалтування та катування мирних жителів.

Омурбеков народився у радянські часи в Узбекистані. Наразі він є командиром 64-ої окремої мотострілецької бригади ЗС рф. У 2014 році «за відмінні заслуги» його нагородив тодішній заступник міністра оборони Дмітрій Булгаков.

Де зараз перебуває Омурбеков невідомо. Низка джерел стверджує, що після відступу з Київської області Омурбеков перекинув своїх солдатів до білорусі. За іншими даними, він дістався Бєлгорода, і там приєднався до інших полків в операціях у Харківській області.

Омурбеков, як і всі старші офіцери, що були розгорнуті в Україні, підпорядковувався наказам Олега Салюкова — головнокомандувача сухопутними силами росії. Під контролем цього генерала перебувають майже всі батальйони, які ведуть артилерійський вогонь та здійснюють вторгнення.

У свої 67 років Салюков є одним із найстарших високопоставлених чиновників російської армії. У росії він відомий тим, що очолював щорічний «парад перемоги» на Красній площі. Салюков, загалом, поводиться невиразно, але має значний вплив у вищих ешелонах збройних сил рф.

Якщо ви хочете зробити кар'єру в армії, ви мусите отримати згоду Салюкова, — каже екс-представник Міноборони.