Слишком много студентов — как власть закрывает лазейки для избежания мобилизации

23 серпня на засіданні Кримської платформи президент Володимир Зеленський заявив, що в Україні можуть посилити мобілізацію. Це не стало сюрпризом для українців, бо влада давно готує суспільну думку до того, що війна може тривати роками. Тим більше, що росія восени планує вдатися до нової хвилі мобілізації.

Скажу відверто, військові до мене звернулися, щоби дати можливість більше мобілізувати, — сказав Зеленський.

Він тоді зауважив, що Україна кликатиме новобранців у військо тільки після того, як влада наведе лад у військкоматах та лікарських комісіях, які визначають придатність чоловіків до служби.

Президент дотримав слово, бо у серпні-вересні українська влада почала боротися зі зловживаннями та корупцією у центрах комплектування армії та лікарнях. Крім того, уряд і парламент закривають юридичні лазівки, які дозволяли уникати мобілізації.

Забагато студентів

На початку вересня народний депутат від президентської партії «Слуга народу» Федір Веніславський зареєстрував законопроект, який може скасувати відстрочку від мобілізації для чоловіків старше 30 років, які здобувають другу вищу освіту.

Наразі в Україні діє норма закону, яка надає відстрочку від армії для студентів. Нею почали активно користуватися не тільки цьогорічні випускники шкіл, але й ті, хто давно пішов зі школи і вже отримав першу вищу освіту, має дітей або й онуків.

В Міністерстві освіти та науки України визначили, що до війни — у 2019−2021 роках — студентів віком старше 25 років було близько 40 тис. осіб. А у 2022 році таких студентів стало вже 106 тис. Цього року цифри також наближаються до 100 тис.

Це означає, що приблизно 60 тис. чоловіків вирішили скористатися такою можливістю для уникнення призову, — порахував Веніславський разом з іншими нардепами-авторами законопроекту у пояснювальній записці до нього.

Раніше секретар РНБО Олексій Данілов заявляв, що Міністерство освіти визначатиме, чи доцільне здобуття другої вищої освіти для чоловіків призовного віку під час війни.

Якщо ви придатні і можете служити в армії, то зачекає навчання чи ні — вирішить відповідне міністерство, — казав Данілов.

Але декілька депутатів із провладних партій подали законопроект, який без уряду, а на рівні закону закриває лазівки для уникнення мобілізації. Відстрочку залишать тільки тим студентам, які молодші 30 років і поступили вперше чи підвищують рівень освіти. Не підлягатимуть призову докторанти, а також наукові і педагогічні працівники.

Решті із «нових студентів», які старші 30 років, доведеться піти в армію. Веніславський допускає, що норма про призов в армію таких студентів розповсюджуватиметься і на тих, хто розпочав навчання у 2022 році.

Це рішення підтримав й міністр освіти та науки Оксен Лісовий.

Історія зі студентами та мобілізацією триває в Україні з літа минулого року. Тоді у серпні 2022 року влада заборонила виїжджати за кордон юнакам-студентам закордонних університетів. Це викликало незадоволення випускників 2022 року, які зуміли поступити у навчальні заклади Європи.

Таке рішення влада пояснила зловживаннями, бо кількість охочих вчитися за кордоном також різко зросла. Серед вступників іноземних університетів були не тільки молоді люди, але й тим, кому було за 40 чи 50 років.

Улітку Міносвіти відзвітувало про перекриття схеми, відповідно до якої вступити до навчального закладу, наприклад у Польщі можна було дистанційно і без екзаменів. Такою опцією активно користувалися придатні для армії чоловіки, яким після запровадження воєнного стану заборонений виїзд за кордон.

Екстрадиція для втікачів

Водночас з партії влади «Слуга народу» лунають й інші жорсткі заяви щодо мобілізації.

Військовозобов’язаних українців, які покинули Україну за підробленими довідками про непридатність до служби, можуть примусово повернути додому. Для цього Україна може звернутися до інших країн з проханням екстрадиції, заявив голова парламентської фракції «Слуга народу» Давід Арахамія.

Юристи кажуть, що це важке завдання, адже щодо кожного факту втечі за кордон за підробленими документами українським правоохоронцям доведеться звертатися в іншу країну і доводити, що особа там переховується і прибула незаконно.

Лише після цього можна залучити процедуру екстрадиції. З огляду на європейські правові стандарти вона може бути оскаржена в суді Болгарії, Польщі чи Румунії. Остаточне рішення буде за судом. Тому, звичайно, це дуже непроста процедура, але ми будемо думати, як її зробити більш гнучкою, — сказав Веніславський для «Радіо Свобода».

Водночас на початку осені Міністерство оборони України розширило список осіб, які підлягають мобілізації. Військові оновили список хвороб, який визначає придатність до військової служби так званих «обмежено придатних чоловіків».

Згідно з документом, тепер на військову службу можуть бути призвані чоловіки з такими діагнозами, як вилікуваний туберкульоз, вірусний гепатит, безсимптомний ВІЛ, хвороби ендокринної системи із незначним порушенням функцій.