

Платформу для запуска радиозондов обустроили украинские полярники в Антарктиде (ФОТО)
https://racurs.ua/n206607-platformu-dlya-zapuska-radiozondov-obustroili-ukrainskie-polyarniki-v-antarktide-foto.htmlРакурсВ Антарктиді на станції «Академік Вернадський» українські полярники облаштували платформу для запуску радіозондів (датчиків, прикріплених до наповненої гелієм кульки, які піднімаються на висоту близько 20 км), покликану зменшити ризик травмування метеорологів.
Про це повідомляється на Фейсбук-сторінці Національного антарктичного наукового центру.
Зазначається, що запуски радіозондів, котрі призначені для вивчення верхніх шарів атмосфери у регіоні, зазвичай здійснюють під час поганої погоди, коли йде циклон і можна отримати найбільш цінну інформацію.
Тому коли раніше науковці виводили зонд з ангара, їм доводилося йти слизьким нерівним камінням, вкритим льодом та снігом, і водночас долати сильний вітер та опади.
Запускаємо радіозонди втрьох через складні погодні умови, снігопад і пориви вітру до 22 м/с. Був випадок, коли ми всі втрьох по черзі впали, але виконали місію, — згадує Валентина Гарбарчук, метеоролог з попередньої української антарктичної місії.
Зазначається, що до 1996 року, коли станція «Академік Вернадський» ще належала Великій Британії, її вчені регулярно проводили дослідження з радіозондами. Для цього навіть побудували на скелястому підвищенні спеціальний павільйон, де процес наповнення шарів гелієм захищений від вітру та опадів.
В український період на станцій тривалий час не проводили радіозондування атмосфери. Але кілька років тому українські полярники долучилися до міжнародної ініціативи Рік полярного прогнозування (Year of Polar Prediction, YOPP) й у 2022 році відновили радіозондування.
Щоб спростити запуск зондів, інженерний загін експедиції побудував на виході з аеропавільону спеціальну платформу — майданчик 12 м на 4,6 м, який тримається на 10 металевих опорах і має дерев’яний настил.
Бетонування опор і будівництво зайняло приблизно три тижні. Нині метеорологи активно користуються платформою, тож погана погода менше заважає робити наукові відкриття, — розповіли в НАНУ.