Вымирание динозавров изменило поверхность Земли — ученые

Динозаври були «інженерами екосистем», які перешкоджали росту густих лісів. Їхнє зникнення призвело до широкомасштабних екологічних змін, включаючи форму річок, — і ці зміни відображені в геологічних записах.

Про це свідчать результати дослідження учених з Мічиганського університету (США), повідомляє видання EurekAlert.

Зазначається, що вчені давно помітили разючу різницю в гірських породах, що утворилися безпосередньо перед вимиранням динозаврів і відразу після нього, але пояснювали це підвищенням рівня моря, збігом обставин або іншими небіологічними причинами.

Однак нове дослідження показало, що після вимирання динозаврів ліси отримали можливість розквітнути: це мало сильний вплив на річки — нові густі ліси стабілізували осади і скерували воду в річки з широкими меандрами.

Динозаври, ймовірно, були величезними «інженерами екосистеми», які знищували більшу частину доступної рослинності та підтримували землю між деревами відкритою та зарослою бур’янами, — вказано у статті. — В результаті річки текли відкрито, без широких меандрів, по всій місцевості.

У межах дослідження учені вивчали місця на території західної частини США, які відображали раптові геологічні зміни, що відбулися на межі епохи динозаврів та епохи ссавців — зокрема, шар скель, який називається Форт-Юніон.

Динозаври вимерли після того, як великий астероїд врізався в півострів Юкатан. Вчені, які шукали докази падіння астероїда, помітили, що скелі, які покривали уламки, сильно відрізнялися від скель, розташованих нижче.

Форт-Юніон утворився після вимирання динозаврів і виглядає як набір різнокольорових скель — шарів, «схожих на смугасті піжами»:

• яскраві кольорові шари скель вважалися відкладеннями ставків, які, на думку деяких дослідників, утворилися в період підвищення рівня моря;
• однак скельна формація різко контрастувала з формаціями, що лежали під нею, які мали заболочені, слаборозвинені ґрунти, що нагадували те, що можна побачити на зовнішніх краях заплави;
• дослідники почали підозрювати, що зміна геології була якимось чином пов’язана з масовим вимиранням динозаврів. Вони почали досліджувати, які типи середовищ представляли ці різні скельні формації.

Ми зрозуміли, що «піжамні смуги» насправді зовсім не були відкладами ставків. Це відклади точкових бар, або відклади, що утворюють внутрішню частину великого меандру в річці, — зазначають дослідники. — Тож замість спокійної, тихої води, ми насправді бачимо дуже активну внутрішню частину меандру.

Великі річкові відкладення були обрамлені шарами, що складалися переважно з лігніту, низькоякісного виду вугілля, утвореного з карбонізованої рослинної речовини. Ймовірно, вони утворилися завдяки стабілізуючому ефекту густих лісів, завдяки яким річки рідше виходили з берегів.

Стабілізуючи річки, ви перекриваєте подачу глини, мулу та піску до віддалених ділянок заплави, тому в основному накопичуються органічні залишки, — зазначають учені.

Аналогічні зміни у шарах порід, що відповідають часу вимирання динозаврів, були виявлені на ще одній локації — басейні Бігхорн, тобто вони не обмежуються лише Фортом-Юніон.

За словами дослідників, це відкриття демонструє, як швидко Земля може змінюватися у відповідь на катастрофічні події.

Дуже часто, коли ми думаємо про те, як життя змінювалося з плином часу і як змінювалося навколишнє середовище, зазвичай ми вважаємо, що клімат змінюється і, отже, це має певний вплив на життя, — наголошують учені. — Мало хто замислюється над тим, що саме життя може впливати на клімат і ландшафт. Стрілка не рухається лише в одному напрямку.

Джерело: EurekAlert