Новости
Ракурс
Рада определила новую процедуру отбора судей КСУ - без блокирующего голоса международников

Рада определила новую процедуру отбора судей КСУ — без блокирующего голоса международников

13 дек 2022, 22:06

Верховна Рада 13 грудня проголосувала за законопроект, який змінює порядок відбору суддів Конституційного суду України (КСУ).


.

Йдеться про законопроєкт № 7662, який мав вдосконалити порядок відбору кандидатур на посаду судді КСУ. Ухвалення цього документу було однією з вимог для початку переговорів про вступ України в ЄС.

Чимало оглядачів та експертів напередодні голосування вважали, що законопроект № 7662 в такій редакції навпаки загрожує нашій євроінтеграції.

Закон передбачає зміни у законі «Про Конституційний суд України». Також до конкурсного відбору залучать новий орган — Дорадчу групу експертів, яка буде оцінювати моральні якості та рівень компетентності кандидатур.

Посли G7 та громадський сектор закликали ухвалити закон, де незалежні експерти мали б вирішальний голос, але вони його не матимуть. Крім того, українська половина голосів складатиметься з представників української влади, що означає, що відбір судів до КСУ буде достатньо заангажованим сьогоднішньою чи майбутньою владою.

Що не так із законом?

На думку профільних громадських організацій, у відборі суддів Конституційного суду вирішальний голос мусять мати незалежні міжнародні експерти, однак вони його не матимуть у Дорадчій групі експертів.

А українська половина групи складатиметься винятково із представників влади — це означає, що відбір суддів до КСУ може бути (і скоріше за все буде) політично заангажованим.

Ключова проблема — з шести членів групи троє залишаються політично керованими", — розповідає LIGA.net юристка Центру протидії корупції Олена Щербан.

Під «політично керованими» слід розуміти членів ДГЕ, які будуть делеговані президентом, Радою та з’їздом суддів.

Юрист Степан Берко переконаний, що у разі, якщо чинна модель буде ухвалена, то президент Володимир Зеленський матиме вплив на більшість суддів у Конституційному суді.

Тому що вони вже призначили туди чотирьох політично лояльних до себе суддів. За нашою інформацією, ще один суддя активно співпрацює. І додатково п’ять вакантних посад, навіть за цією новою процедурою, — це будуть виключно люди, які перебувають в політичній залежності. 10 політично залежних із 18 суддів — це не тільки блокуючий пакет на всі рішення, а й можливість ухвалити будь-яке рішення, — розповів «Суспільному» юрист.

В ухваленій редакції законопроекту передбачено, що незалежні міжнародні експерти, делеговані партнерами України, не матимуть вирішального голосу у Дорадчій групі експертів, яка перевірятиме кандидатів у КСУ.

Українська ж половина ДГ складатиметься виключно з представників влади, а тому матиме можливість діяти в «найліпших» традиціях української політичної культури та кулуарних домовленостей. Вони зможуть заблокувати реальних агентів змін, натомість лишивши «сірих коників», які відповідають формальним критеріям, — прокоментували законопроект у правничій фундації Dejure.

Аналітики фундації вважають, що це «історія політичного впливу на КСУ».

По-перше, восени за квотою президента у КС були призначені Оксана Грищук та Олександр Петришин. Цей процес відбувався зі значними порушеннями. На момент 26 листопада, коли Володимир Зеленський призначав цих суддів, вакантних місць у Конституційному Суді за квотою президента, по суті, не було. Цим він ставив легітимність установи під загрозу. До того ж фактично, не відбулося конкурсу на посади, хоча це передбачається основним законом.

Оксана Грищук — донька Віктора Грищука, колишнього члена ВРП, якого Етична рада визнала недоброчесним. А Петришина обрали попри очевидний конфлікт інтересів. Очікувано, що в такому хиткому положенні кандидати схильні до політичної лояльності.

По-друге, на той момент у Конституційному суді вже працював Віктор Кичун. Його призначала Верховна Рада за ініціативи фракції «Слуги народу».

Якщо ви мене оберете, то у вас буде ще мінімум один прихильник стримування Конституційного суду. Я вважаю, що ми створили надмірну судову надінституцію, яка сьогодні фактично домінує у державі, — заявив Кичун під час свого представлення у Раді.

Крім того, за словами представника президента у КСУ Федіра Веніславського, Віктор Кичун — його друг.

Останнє призначення в Конституційни суд — найбільш політично очевидне. Цього літа парламент обрав суддею КСУ Ольгу Совгирю, яка була депутаткою від «Слуги народу». В цілому, за інформацією фундації DEJURE, ОП контролює вже п’ятеро суддів КС.

Нагадаємо, у цілому Конституційний Суд складається з 18 суддів. Вони ухвалюють рішення простою більшістю, тобто 10 голосами. Проте не всі рішення ухвалююся у пленарному складі — КСУ має два сенати по дев’ять суддів. Для того, щоб блокувати рішення там, достатньо п’яти суддів.

11 грудня на спеціальному засіданні Конституційного суду було звільнено трьох суддів: Ірину Завгородню, Сергія Саса, Ігоря Сліденка. Усі троє були призначені за квотою парламенту. Відповідно, нових суддів КС обиратиме Верховна Рада, де партія «Слуга народу» має монобільшість. Оскільки судді КСУ призначаються на дев’ять років, це рішення матиме довгострокові наслідки.

Ще двох суддів КС за своєю квотою наступного року обиратиме З’їзд суддів.

У Dejure припускають, що навесні 2023 року на наступні дев’ять років Офіс Президента матиме лояльний Конституційний суд. Його судді прийматимуть рішення щодо найважливіших реформ у країні: антикорупційної, судової, земельної. КСУ також ухвалюватиме рішення про те, чи можна проводити вибори одразу після закінчення воєнного стану.

Источник: Ракурс


Заметили ошибку?
Выделите и нажмите Ctrl / Cmd + Enter






Загрузка...