Отмывание миллиардов игорным бизнесом — «слуга» расписал схему

Букмекери та онлайн-казино щороку в Україні «відмивають» 54 млрд грн. У схемі Нацбанк, банки, платіжні системи, мережі магазинів, АЗС та експортери зерна

Член Комітету з питань антикорупційної політики та нардеп «Слуги народу» Олексій Жмеринецький розписав у колонці для видання «Цензор» схеми з відмиванням мільярдів ігорним бізнесом.

Як виявилося, сукупний оборот легального та нелегального ігорного бізнесу щомісяця 12−15 млрд грн. Або 180 млрд грн на рік. Водночас до державного бюджету за 2022 вони сплатили 730 млн грн податків та 1,16 млрд грн ліцензійних зборів. Або разом 1,2% з обороту. За оцінками СБУ, 95% компаній на ринку взагалі не платять податки.

Як вони відмивають гроші?

Найпопулярніша схема — це так званий «метчинг»

Казино, шість банків, у змові зі співробітниками НБУ, мережами супермаркетів та мережами АЗС запустили систему виплати тіньових зарплат працівникам цих мереж.

Коли гравець онлайн-казино поповнює рахунок для ставок і отримує віртуальні бали для гри, то реальні гроші йдуть на сервер платіжної системи під виглядом переказу для випадкової приватної особи, а фактично йдуть на зарплату продавцю магазину чи прибиральниці АЗС.

Цей переказ гравця може «висіти» тижнями у платіжній системі до визначення кінцевого отримувача, таким чином зарплата умовної прибиральниці заправки надходить протягом місяця частинами у вигляді переказів від випадкових гравців казино.

Банки, з рахунків яких гравці перераховують гроші, ігнорують те, що переказ не містить даних про кінцевого отримувача грошей, а «зависає" в системі.

Замість цієї чорної зарплати, магазини та заправки надають гральним компаніям готівку. Далі за цю готівку компанії купують зерно в «чорних» фермерів, яке вивозиться за кордон, а виручені від продажу зерна за кордоном гроші отримують власники гральних компаній.

Ще один спосіб виведення грошей — через криптовалюту.

Друга схема — так званий «міскодінг»

Гравці поповнюють рахунки на гральних сайтах для ставок, але ці платежі надходять у банк із кодом купівлі квітів, чи фільмів.

Або гравці перераховують кошти банку із правильним кодом 7995 транзакцій, але далі банк у змові з гральними компаніями направляє ці кошти на фіктивні рахунки.

В Україні таким злочинним способом діяло 9 банків, із яких 6 банків — системно, вони обслуговували абсолютну більшість усіх незаконних переказів «ігорки» в країні. А один із цих банків обслуговує половину всіх незаконних операцій досі.

У схемах масово залучені платіжні термінали (пейбокси), уночі на них генеруються тисячі фіктивних транзакцій нібито між картками фізосіб. У злочинних схемах залучено 2 млн банківських карток та 120 платіжних терміналів.

За оцінками СБУ, на рік відмивається 54 млрд грн, або 30% з обороту «ігорки» — це валовий дохід організаторів. 25% від цієї суми йде на витрати для організації злочинної схеми — хабарі та заробіток всіх посередників, і це 13 млрд грн. Ще 5% йде на нелегальну рекламу гральних інструментів.

Тобто, чистий прибуток гральних компаній складає 36 млрд грн на рік, або 20% від загального обороту, які отримують організатори за кордоном без жодних податків і обліку.

Жмеринецький пише, що державний бюджет щорічно втрачає близько 10 млрд грн податків.

До вересня 2022 року ніхто з органів влади типу «не знав» про існування цих схем. Нацбанк «не помічав», що по рахункам ганяють схемні транзакції, поки повністю не змінили кадровий склад відповідного департаменту. Державний фінансовий моніторинг також не помічав цих транзакцій.

СБУ та БЕБ завели 45 кримінальних справ, але досі продовжує працювати один банк, який обслуговує половину усіх нелегальних транзакцій грального бізнесу.

Серед підозрюваних — співробітники Нацбанку, банків та фінтех компаній, які надавали програмне забезпечення для махінацій.

97% усіх 54 млрд відмитих гривень роблять компанії з українськими ліцензіями, а не ці тисячі нелегальних сайтів.