Момент нападения хищного млекопитающего на динозавра сохранился в древней окаменелости (ФОТО)

Учені з Канади та США описали незвичайну добре збережену скам’янілість, яка показує драматичний момент, коли хижий ссавець напав на більшого рослиноїдного динозавра.

Вік скам’янілості оцінюється у приблизно 125 млн років. Про це повідомляє прес-служба Канадського музею природи.

Дві тварини зійшлися у смертельній сутичці, тісно переплелися, і це одне з перших свідчень, яке демонструє справжню хижацьку поведінку ссавця щодо динозавра, — зазначають учені.

Зазначається, що наявність цієї скам’янілості спростовує думку про те, що динозаврам мало що загрожувало від їхніх сучасників-ссавців під час Крейдяного періоду, коли динозаври були домінуючими тваринами на Землі.

Ця рідкісна скам’янілість зараз зберігається в колекції шкільного музею Вейхай Зігуан Ши Янь у китайській провінції Шаньдун:

• динозавр у скам’янілості ідентифікований як вид Psittacosaurus, який був розміром приблизно з велику собаку. Рослиноїдні псіттакозаври є одними з найдавніших відомих рогатих динозаврів і жили в Азії в ранній Крейді, приблизно від 125 до 105 млн років тому;
• ссавець у цій викопній парі — борсукоподібна тварина, яка називається Repenomamus robustus. Хоча він і не був великим за мірками динозаврів, він був одним з найбільших ссавців у Крейдяному періоді — в той час, коли ссавці ще не стали домінувати на Землі.

Ще до цього відкриття палеонтологи знали, що репеномамус полював на динозаврів, включаючи псіттакозавра, завдяки скам’янілим дитячим кісткам травоїдної тварини, знайденим у шлунку ссавця.

Співіснування цих двох тварин не є чимось новим, але новим для науки завдяки цій дивовижній скам’янілості є хижацька поведінка, яку вона демонструє, — наголошують учені.

При уважному розгляді скам’янілої пари видно, що псіттакозавр лежить, склавши задні кінцівки по обидва боки тіла. Тіло репеномамуса вигинається вправо і сідає на здобич, при цьому ссавець стискає щелепу більшого динозавра. Ссавець також вгризається в деякі ребра, а задня лапа репеномамуса вчепилася в задню лапу динозавра.

Сукупність доказів свідчить про те, що відбувався активний напад, — наголошують дослідники.

Учені також виключили можливість того, що ссавець просто знайшов вже мертвого динозавра. Зокрема, на кістках динозавра відсутні пошкодження, які мали б бути в такому випадку.

І навряд чи ці дві тварини так заплуталися б, якби динозавр був мертвий до того, як ссавець на нього натрапив. Положення репеномамуса над псіттакозавром дозволяє припустити, що він також був агресором, — наголошується у статті.

У сучасному світа також відомі приклади нападу менших тварин на більшу здобич. Зокрема, деякі росомахи полюють на більших тварин, включаючи карібу і домашніх овець. А в африканській савані дикі собаки, шакали та гієни нападають на здобич, яка ще жива, при цьому жертва падає, часто перебуваючи в стані шоку.

Це може бути випадок того, що збереглося у скам’янілості, коли репеномамус фактично з’їв псіттакозавра, коли той був ще живий — до того, як обоє загинули, — пояснюють учені.

Вважається, що обидві стародавні тварини були поховані потоком вулканічних уламків, що й дозволило зберегти цей момент до наших днів.