Украинские беженцы выбирают Германию вместо Польши

16 авг 2023, 18:10

Німеччина випередила Польщу за кількістю біженців з України. І хоч важко сказати, скільки саме українців виїжджає з Польщі до ФРН, однак останні дослідження показують: у Польщі перебуває близько 968 тис. біженців з України.

Водночас у Німеччині мешкає вже майже 1,08 млн втікачів від війни з України. І понад третина готові залишитися в країні надовго чи навіть назавжди.

Однак, за офіційними даними українських прикордонників, наші громадяни активно повертаються додому. Також зростає частка іноземців, які в’їжджають в Україну.

У польському виданні Business Insider Polska нещодавно вийшла стаття про українських шукачів притулку. Матеріал опублікували з назвою «Німецькі євро спокушають біженців з України. Польща для них більше не номер один». Автор зазначає: ще в лютому урядові дані свідчили, що в Польщі перебуває 1,3 млн втікачів від війни з України, але зараз ця цифра впала нижче 1 млн і неухильно зменшується.

Експертка WOT Foundation Олена Бабакова в інтерв’ю Business Insider називає основні причини великої популярності Польщі серед українців в перші місяці великої війни. І це не лише доброзичливість місцевих.

Ми прикордонна країна, тому деякі люди просто хотіли перечекати перші моменти війни в нашій країні та подивитися, що буде далі. Також колосальне значення мав той факт, що біженці зазвичай прямують туди, де у них є сім’я або друзі. Відверто кажучи, лише після 24 лютого українці середнього класу змогли без особливих труднощів виїхати на тривалий час до Німеччини чи Франції, — зазначає пані Олена Бабакова.

Однак варто пам’ятати, що не кожен українець є біженцем. За останніми оцінками, зараз у Польщі можуть проживати до 3 млн українців.

Що каже німецька статистика?

На початку цього року майже половина біженців (44%) мали намір залишитися в Німеччині на тривалий термін, тобто, принаймні, ще на кілька років або навіть назавжди. Це на 5% більше, ніж наприкінці літа торік. Такі дані наводить Федеральне відомство у справах міграції та біженців. Результати опублікували на сайті BAMF у кінці липня. В опитуванні, в якому взяли участь близько 7 тис. українців, втікачів від війни запитували про їхню життєву ситуацію та прогрес у соціалізації.

До слова, з тих, хто точно не хоче залишатися в Німеччині назавжди, 38% планують повернутися в Україну, ще 30% хочуть підтримувати тісний контакт із Німеччиною і принаймні періодично жити тут.

Для порівняння, близько 19% біженців хочуть залишитися назавжди в Польщі, пише Amal Berlin Ukraine Амаль Берлін Україна.

Чим українців приваблює Німеччина?

Business Insider Polska пише: до початку повномасштабної війни в Україні українці не надто прагнули оселитися в Німеччині. Їхня кількість на той час навіть не перевищувала 100 тис. осіб.

ФРН здавалася не надто привітним місцем для українських громадян. У той час у багатьох великих містах відбувалися проросійські демонстрації. Однак зараз багато чого змінилося. Берлін почав приймати санкції та погоджуватися на постачання важкого озброєння в Україну. І він почав залучати все більше біженців.

У західних країнах існує державна система допомоги біженцям. Ця система забюрократизована, недосконала, але вона існує. У Польщі інтеграція відбувається переважно через роботу, яка зарезервована для молодих і працездатних. А про інші сфери життя — такі як освіта чи культура — держава, здається, забуває. Неурядові організації або органи місцевого самоврядування дуже активні, але вони не можуть компенсувати всі недоліки, — пояснює Олена Бабакова.

Також польське видання наголошує, що перебування в Німеччині є фінансово вигіднішим для біженців. Як правило, дорослі шукачі притулку в ФРН мають право на 410 євро (тобто, понад 1 тис. 800) на «задоволення основних потреб». Мінімальна зарплата становить у ФРН 12 євро (53 злотих у Польщі) за годину.

У Польщі й виплати, і зарплати нижчі. Згідно з даними Організації економічного співробітництва та розвитку (ОЕСР), Польща витрачає близько 5,2 тис. євро на одного українського біженця, тоді як Німеччина — понад 11 тис. євро.

Бабакова також зазначає, що спочатку українці боялися залишатися в Німеччині чи інших країнах через велику бюрократію.

Однак, пройшовши через цю бюрократію, розумієш, що імміграційна система в Німеччині працює.

Держава часто оплачує житло для біженців — іноді навіть ліжко-місця в Берліні чи інших великих містах, відправляє їх на мовні та професійні курси, виплачує допомогу по безробіттю, достатню для покриття базових витрат. У Польщі з цим є проблема. Так, ви отримуєте 500 євро з гаком, але чи може на це прожити мати-одиначка з двома дітьми у Варшаві? — риторично запитує експертка в статті.

Вона також додає, що в Німеччині чи Норвегії школи більш відкриті для іммігрантів. Це, зрештою, має величезне значення для матерів. З іншого боку, в польських школах, за її словами, молоді українці нерідко чують, що навіть поза уроками «в Польщі розмовляють польською».

До слова, за даними BAMF, на початку 2023 року більшість українських втікачів від війни у Німеччині відвідували або закінчили мовні чи інтеграційні курси, майже четверо з п’яти біженців жили у приватній квартирі або будинку.

Більшість українців у світі таки повертаються додому

Зауважимо, що загальна офіційна статистика українських прикордонників показує позитивну динаміку для нашої країни. Цифровий сервіс аналізу державних даних «Опендатабот» повідомив: лише 2,4 млн українців виїхали та не повернулися до України від початку повномасштабного вторгнення рф.

А іноземці навіть під час великої війни більше в’їжджають, аніж залишають Україну.

Від початку повномасштабної війни різниця між тими, хто виїхав та в’їхав до України, склала 2,7 млн осіб. Більша частина із них — 2,4 млн — є громадянами України, решта — іноземці. Цікаво, що у березні та квітні поточного року кількість українців, які повернулися на Батьківщину, перевищувала кількість тих, хто виїжджав. Але вже з травня 2023-го ситуація змінилася у протилежний бік — якраз у період початку літніх відпусток, — йдеться на сайті «Опендатабот».

Важливо що за перші пів року 2023-го лише 3% громадян покинули Україну та не повернулися. Для порівняння, протягом першого півріччя 2022 року ця частка дорівнювала 27,5%, а протягом усього минулого року — 13,6%.

Источник: Ракурс

Заметили ошибку?
Выделите и нажмите Ctrl / Cmd + Enter