Подсолнухи следят за Солнцем не так, как считалось — ученые

Соняшники, як відомо, повертаються «обличчям» услід за Сонцем, коли воно перетинає небо. Але як саме соняшники «бачать» Сонце, щоб слідувати за ним, залишалося невідомим.

Нове дослідження американських учених із Каліфорнійського університету в Девісі показало, що соняшники для цього використовують несподіваний природний механізм, повідомляє видання EurekAlert.

Для нас це було абсолютною несподіванкою, — наголошують дослідники.

Більшість рослин демонструють фототропізм — здатність рости до джерела світла.

Соняшники розгойдують свою головку, розростаючись трохи більше на східній стороні стебла — штовхаючи головку на захід — вдень і трохи більше на західній стороні вночі, тому головка повертається назад на схід.

Вчені припускали, що геліотропізм соняшників — здатність слідувати за сонцем — базується на тому ж базовому механізмі, який керується молекулою під назвою фототропін і реагує на світло в синьому кінці спектра.

Це, зокрема, підтверджувалося експериментами, проведеними над соняшниками, вирощеними у спеціальних лабораторних камерах: у приміщенні соняшники росли прямо до світла, активуючи гени, пов’язані з фототропіном

Проте рослини, вирощені на відкритому повітрі, демонстрували зовсім іншу модель вмикання відповідних генів — не було очевидної різниці у фототропіні між одним боком стебла та іншим.

Дослідники наразі ще не ідентифікували гени, залучені до геліотропізму.

Ми, здається, виключили фототропіновий шлях, але не знайшли чіткого доказу. — наголошують досідники.

Блокування синього, ультрафіолетового чи інфрачервоного не впливало на реакцію геліотропізму.

«Це свідчить про те, що, ймовірно, існує кілька шляхів, які реагують на різні довжини хвиль світла, для досягнення однієї і тієї ж мети», — зазначається у статті.

Також учені встановили, що соняшники швидко вчаться.

Коли рослини, вирощені в лабораторії, були перенесені на відкрите повітря, вони почали відслідковувати сонце в перший же день. Така поведінка супроводжувалася сплеском експресії генів на затіненій стороні рослини, який не повторювався в наступні дні, — зазначають дослідники. — Це свідчить, що відбувається якась «перепрошивка».

Учені наголошують, що окрім виявлення раніше невідомих шляхів сприйняття світла і росту рослин, це відкриття має більш широке значення.

Те, що ви визначаєте в контрольованому середовищі, такому як камера росту, може не спрацювати в реальному світі, — зазначають дослідники.

Джерело: EurekAlert