Договоренности о безопасности с Украиной — какие «гарантии» получил Киев от Германии и Франции

На початку 2024 року Україна підписала так звані безпекові угоди з трьома провідними країнами «Групи семи» та НАТО — Великою Британією, Німеччиною та Францією. Ці угоди мають гарантувати безпеку України на час, поки вона не вступить до Альянсу. Про підписання було домовлено під час Вільнюського саміту НАТО влітку 2023 року.

Чим відрізняються німецька, французька та британська угоди, а також чому переговори зі Сполученими Штатами застрягли на початковому етап, розповіла «Європейська правда».

Договір з Францією практично дослівно повторює амбітні британські формулювання. У тому числі щодо того, що Франція бере юридичні зобов’язання щодо безпекової підтримки України. А от Німеччині сміливості на таку формулу не вистачило, тому Олаф Шольц підписав договір, у якому йдеться про безпекові домовленості з Україною. Різниця доволі косметична, але для Берліна вона виявилася принциповою. Ще важливіше те, що Берліну забракло сміливості говорити про майбутнє членство України в НАТО.

Разом з НАТО із деяких пунктів «вичистили» і згадки про ЄС. Утім, за даними джерел ЄП, тут немає небезпеки.

Вирішили, що некоректно буде згадати про «майбутнє членство України в ЄС», викресливши тільки НАТО. Тому не згадали жодного. Але жодного сигналу це не надсилає, канцлер лишається прихильником вступу України до ЄС, — пояснює одне з джерел «ЄвроПравди».

Макрон, як і Сунак, задекларував політичне зобов’язання довготерміново виділяти гроші для військової підтримки України в обсягах, порівнюваних з британськими. У 2024 році, зокрема, Франція планує виділити «до 3 млрд євро» на оборонну підтримку.

Канцлер ФРН Олаф Шольц взяв на себе політичне зобов’язання передати Україні у 2024 році зброю на суму 7,1 млрд євро! Лишається додати, що ВВП Німеччини більший за французький у майже 1,5 рази. Тож співвідношення обіцяної оборонної підтримки — явно на користь Німеччини.

У німецькій угоді є кілька унікальних пунктів. Наприклад, Берлін детально записав в угоді, що докладатиме зусилля та ресурси у розмінування, а також зробив одним з пріоритетів ядерну безпеку. А ще німецька угода виявилася амбітнішою у зобов’язаннях підтримувати Україну у створенні так званого «трибуналу для Путіна». Ані Франція, ані Британія на таке не зважилися.

Головне — не переоцінювати значення узгоджених безпекових домовленостей. Вони важливі, але не універсальні, і вони точно не є замінником членства в НАТО. По це, власне, йдеться і в самих цих угодах.

Водночас жодна з трьох угод не передбачає ратифікації. Це не робить їх менш чинними. Але, наприклад, якщо у Франції після виборів радикально зміниться уряд, президент та конфігурація парламенту, то нова влада зможе легко сказати, що вона нічого нікому не винна. Одне з джерел ЄП стверджує, що це сталося через позицію США. Мовляв, Вашингтон наполіг на тому, щоб ратифікації безпекових угод не було, розуміючи, що не проведе їх через Конгрес.