Парламент в Сеуле заблокирован, на улицах военная техника — что происходит в Южной Корее

Вхід до парламенту Південної Кореї наразі заблокований, військова техніка помічена на вулицях Сеула.

Командувачем воєнного стану призначено головнокомандувача Пак Ань Су. Він анонсував заборону будь-якої політичної діяльності в країні включно з протестами та оголосив про цензуру в засобах масової інформації.

Також без ордера заарештовуватимуть порушників воєнного стану, каже керівник штабу армії Пак Ан Су.

Президент Південної Кореї Юн Сок Йоль оголосив воєнний стан у країні ввечері 3 грудня. Він назвав цей крок «неминучим заходом» та «критично важливим» для захисту конституційного ладу країни.

Президент країни у зверненні заявив, що був змушений вдатися до такого кроку, бо опозиційні партії «взяли в заручники парламентський процес». Юн Сок Йоль пообіцяв «викорінити мерзенні пропівнічнокорейські антидержавні сили». Які саме заходи будуть вжиті, він не повідомив.

Південнокорейський лідер також розкритикував пропозицію демократів про імпічмент, заявивши, що це паралізує судову роботу.

Адміністрація президента США підтримує контакт з урядом Південної Кореї і «уважно стежить за ситуацією», заявили у Білому домі.

Лідер опозиції Лі Чже Мен назвав рішення президента неконституційним, а голова правлячої партії Хан Дон Хун охарактеризував як «неправильне». Попередник Юна Мун Чже Ін заявив, що демократія в країні переживає кризу.

Я сподіваюся, що Національні збори діятимуть швидко, щоб захистити нашу демократію від краху, — написав він у дописі на X.

Я прошу людей об'єднати зусилля, щоб захистити і зберегти демократію, а також допомогти Національним зборам нормально працювати.

Це величезна невдача. Це величезна перерва і пауза. Це крах демократії, — сказав Лі Джун Хан, професор політології Інчхонського національного університету.

Демократія Південної Кореї розглядається як один із найуспішніших випадків третьої хвилі демократизації. Але демократична політика раптово наближається до розриву, — сказав Лі.

Історія питання

Оголошення воєнного стану в Південній Кореї стало кульмінацією тривалого протистояння між президентом Юн Сук Йолем та опозиційною Демократичною партією, яка контролює парламент. Конфлікт назрівав протягом усього президентського терміну Юна, який прийшов до влади у 2022 році з мінімальною перевагою у 0,7% голосів.

Після останніх парламентських виборів, на яких опозиція здобула переконливу перемогу, Юн опинився у складній ситуації. Він не міг проводити власну політику та був змушений постійно накладати вето на законопроєкти опозиції. Ситуація загострилася цього тижня, коли опозиція значно урізала урядові бюджетні пропозиції — рішення, на яке не можна накласти вето.

Додаткового напруження додали скандали навколо першої леді країни, яку звинувачують у корупції та зловживанні впливом. Опозиція намагалася ініціювати спеціальне розслідування щодо цих звинувачень. У відповідь опозиційні сили розпочали процедуру імпічменту проти деяких членів кабінету міністрів, зокрема голови урядового аудиторського агентства, звинувачуючи їх у відмові розслідувати діяльність дружини президента.

У своєму телевізійному зверненні президент Юн заявив, що воєнний стан необхідний для «захисту країни від комуністичних сил Північної Кореї та усунення антидержавних елементів». За його словами, це рішення спрямоване на захист ліберального конституційного порядку. Наразі військові призупинили всю парламентську діяльність, а членам Національної асамблеї заборонили доступ до будівлі. У районі Йонгдинпо в Сеулі спостерігається посилена присутність поліції біля будівлі асамблеї.

І правляча Партія влади народу, і опозиційна Демократична партія вже заявили про намір заблокувати декларацію про воєнний стан.

У листопаді з головного лідера опозиції Південної Кореї Лі Чже Мена було знято звинувачення у тому, що він примусив свідка дати неправдиві свідчення. Його звинувачували в тому, що він наказав свідку дати неправдиві свідчення у судовому процесі 2019 року щодо порушення виборчого законодавства.

Лі, лідер Демократичної партії, все ще має декілька інших судових процесів, включно з хабарництвом та іншими звинуваченнями, пов’язаними здебільшого зі скандалом із будівництвом нерухомості на 1 мільярд доларів.

15 листопада суд визнав Лі винним у порушенні закону про вибори, призначивши йому один рік тюремного ув’язнення з відстрочкою на два роки, покарання, яке, якщо його залишити в силі, може поставити під загрозу його спробу балотуватися в президенти в 2027 році. Лі сказав, що оскаржить це рішення.

Його також звинуватили у використанні понад 100 мільйонів вон (71,9 тис. дол.) державних коштів у особистих цілях, коли він був губернатором.

Він незначно програв президенту Юн Сук Йолю на виборах 2022 року і, як очікується, буде балотуватися знову, заявив, що для висунутого звинувачення немає підстав, і назвав інші звинувачення проти нього «політичною помстою».

Будь-який остаточний тюремний вирок або штраф у розмірі 1 мільйона вон (714,13 доларів) або більше у справі про порушення закону про вибори позбавлять його місця в парламенті та права балотуватися на будь-яких виборах протягом наступних п’яти років.