Почему люди иногда не достигают своих целей, установили ученые

Гострота розуму може призвести до підвищення продуктивності, еквівалентного приблизно 40 додатковим хвилинам роботи щодня.

Саме щоденні коливання гостроти розуму допомагають пояснити, чому люди іноді не досягають своїх цілей. Це встановило дослідження учених з Університету Торонто (Канада), які впродовж 12 тижнів відстежували стан студентів університету, повідомляє видання EurekAlert.

У деякі дні все просто «клацає", а в інші дні відчувається, ніби ти продираєшся крізь туман, — зазначають дослідники. — Ми хотіли зрозуміти, чому це відбувається і наскільки ці розумові злети та падіння насправді мають значення.

Учені зазвичай використовують поняття «розумова гострота», щоб описати, наскільки чітким, зосередженим та ефективним є мислення людини в певний момент. Ця ефективність потім перетворюється на те, наскільки легко люди можуть зосередитися, приймати рішення, ставити цілі та виконувати завдання — здібності, які часто здаються легкими в хороші дні та надзвичайно складними в інші.

Результати показали, що:

• розумова гострота достовірно передбачала, чи люди виконали те, що вони мали намір зробити того дня. Коли студенти були «гострішими», ніж зазвичай, вони не тільки досягали більшої частини своїх цілей, але й, як правило, ставили більш складні цілі, зокрема академічні цілі. У дні меншої гостроти вони ще частіше зупинялися на рутинних завданнях;
• при чому ці щоденні когнітивні стани мали значення незалежно від особистості. Такі риси, такі як сумлінність, твердість або самоконтроль, все ще впливали на те, як люди працюють у середньому, але вони нікого не захищали від «поганого» дня.

У всіх хороші та погані дні, — наголошують учені. — Те, що ми фіксуємо, це те, що відрізняє ці хороші дні від поганих.

Вимірявши когнітивне функціонування учасників протягом робочих годин, дослідники змогли безпосередньо порівняти їхній вплив. Вони виявили, що:

• значне підвищення розумової гостроти вище або нижче середнього еквівалентно приблизно від 30 до 40 додатковим хвилинам роботи на день;
• таким чином, різниця між нашими найкращими та найгіршими днями становить близько 80 хвилин роботи.

Дослідження також проливає світло на те, що формує розумову гостроту з дня на день — замість того, щоб бути фіксованою якістю, схоже, що це динамічний стан, на який впливають короткострокові фактори:

• студенти, як правило, були «гострішими» після ночі сну, кращого за звичайний, і раніше вдень, при цьому розумове функціонування поступово погіршувалося з плином дня;
• почуття мотивації та меншого відволікання було пов’язане з вищою «гостротою», тоді як депресивний настрій був пов’язаний із протилежним полюсом когнітивного тонусу.

Погляд на робоче навантаження виявив більш складну закономірність:

• робота довше в один день була пов’язана з вищою розумовою гостротою, що свідчить про здатність людей справлятися з короткостроковими завданнями;
• але тривале перепрацювання протягом усього тижня мало протилежний ефект, знижуючи гостроту розуму та ускладнюючи виконання завдань.

Це компроміс, — наголошують учені. — Можна наполегливо працювати день-два і все буде добре. Але якщо занадто довго працювати без перерв, то потім доведеться за це заплатити.

Хоча дослідження було зосереджено на студентах університету, його наслідки можуть виходити далеко за межі лише освіти — наголошуючи на ролі сну, темпу та емоційного благополуччя, воно вказує на практичні способи, за допомогою яких люди можуть збільшити кількість днів, коли їхній розум працює на їхню користь.

Згідно з нашими даними, ви можете зробити три речі, щоб спробувати максимізувати розумову гостроту: виспатися, уникнути вигорання протягом тривалого періоду часу та знайти способи зменшити депресивні пастки, — наголошують дослідники.

Учені додають, що також важливо бути поблажливим до себе у ті дні, коли ви не так добре мислите:

Іноді просто не ваш день, і це нормально. Можливо, сьогодні той день, коли ви можете трохи пощадити себе.

Джерело: EurekAlert