Магазинні прилавки заполонив підробки вершкового масла

Незважаючи на великий вибір та високу ціну, купити справжнє вершкове масло — завдання не з легких. Як свідчать численні дослідження, протягом останніх років, за час дії мораторію на перевірку бізнесу, якість цього продукту першої необхідності значно погіршилась. Більше того, якщо ще кілька років тому масло фальшували рослинними оліями, то тепер це робиться невідомими жирами низької вартості та якості. Здебільшого ці інгредієнти зустрічаються в копіях продукції відомих торгових марок та акційних товарах. Як серед усього цього різноманіття неякісного масла обрати справжнє вершкове, розповідають експерти.

В обхід стандартів

Багато хто з нас по достоїнству оцінив акції супермаркетів: завдяки їм вдається купити продукти дешевше. Так, придбати пачку масла за 10 грн можна лише зі знижкою. Щоправда, смак такого продукту залишає бажати кращого.

Цікаво, що на більшості пачках дешевого акційного масла зазначається, що воно виготовлене за ДСТУ 4399:2005 «Масло вершкове». Цей документ не дозволяє додавати в масло нічого окрім коров’ячого молока та продуктів його переробки. Таким чином, солодковершкове масло мають виробляти тільки з натуральних пастеризованих вершків.

Водночас є ще ДСТУ 4445:2005 «Спреди та суміші жирові». Цей стандарт дозволяє виробникам виготовляти продукцію з коров’ячого молока або продуктів його перероблення, рослинних жирів чи жирових композицій з них з можливим додаванням харчових добавок, наповнювачів та вітамінів. Державний стандарт розрізняє чотири види спредів: солодковершковий, кисловершковий, солоний та з наповнювачами.

Спреди та жирові суміші призначені для безпосереднього вживання в їжу, кулінарних цілей, використання на підприємствах ресторанного господарства та у харчовій промисловості.

Щоб унеможливити фальшування вершкового масла, ДСТУ забороняє у назві спредів та жирових сумішей вживати слово «масло».

«Нашим виробникам дозволяється виготовляти продукцію із вмістом рослинних жирів, і називається вона спред чи жирові суміші, проте їм вигідніше виготовляти фальсифікат. Адже якщо виробляти спред, то необхідно дотримуватись чітко прописаних у стандарті вимог до інгредієнтів, — пояснює представник ДП «Укрметртестстандарт» Володимир Семенович. — Загалом навіть у лабораторії нелегко визначити фальсифікат. Адже шахраї, які його виготовляють, як і ті, хто підробляє гроші, не стоять на місці, а вдосконалюють свою майстерність. Тому тепер замість молочного жиру в продукцію додають неякісний риб’ячий, тюленячий та інші жири. Це робиться для того, аби в процесі дослідження їх було складно виявити, адже деякі методи перевірки на фальшування орієнтовані на пошук в маслі саме рослинних жирів, які підміняють риб’ячим. Аби його знайти, необхідно використовувати іншу методу».

Брудні, але великі прибутки

«Останнім часом дедалі більше виробників фальшують саме масло. Для останньої перевірки ми відбирали 25 зразків масла в різних торговельних мережах та містах нашої країни, — розповідає заступник голови ГО «Громадський контроль захисту прав споживачів» Ольга Котехова. — Зазвичай для дослідження купується три пачки масла. Проте зайшовши в одну з мереж, аби придбати вершкове, була неприємно здивована тим, що там залишилась лише одна акційна пачка за 9,90 грн. Водночас удвічі дорожчої продукції було вдосталь. Це свідчить про те, що купівельна спроможність українців дуже низька, тому вони й беруть дешеві харчі. Торговельні мережі прекрасно знають цю тенденцію, тому й вводять таку продукцію у свій товарний асортимент».

Отже, для дослідження представники ГО закупили 25 зразків солодковершкового масла. Перевіряли його якість в акредитованій державній лабораторії ДП «Укрметртестстандарт». Результати дослідження неприємно вразили навіть експертів. Адже лише 9 із відібраних 25 зразків виявились справжнім солодковершковим маслом.

«На жаль, результати засвідчили, що 16 зразків — це не що інше, як підробка, виготовлена з немолочних жирів невідомого походження, — констатує О. Котехова. — Серед них масло таких торгових марок: «Рихальське» 73,0%, Pastoral 72,5%, «Веселий ласунчик» 73,0%, «МолПром» 72,8%, «Полтавський смак» 73,0%, «Богодухівський молзавод» 73,0%, «Всесмак» 73,0%, «Молочне диво» 73,0%, «Вологодське» 83,5%, «Вершковий рай» 82,5%, «Красноградське» 73,0%, «Вершкова долина» 72,0%, Milken,73,0%, «Бутербродне» 70,0%, «Моліка» 73,0% та ТОВ «Діада Д». Наші дослідження показали, що наступні виробники виготовляють справді якісну продукцію: «Ферма» 73,0%, «Бродівське» 73,0%, «Ружа» 73,0%, «Нова Троя» 73,0%, «Простоквашино» 72,6%, «Вологодське» 82,5%, «Кухарочка» 72,5%, «Новокаховський завод плавлених сирів» та President 82,0%».

Зрозуміло, що виробник, який займається фальшуванням для виготовлення такої продукції, закуповує дешеві й неякісні інгредієнти. В даному випадку йдеться про рослинні гідрогенізовані жири. Це специфічний вид ненасичених штучних жирів. Для їх виготовлення беруться рідкі рослинні олії, піддаються процесу гідрогенізації і таким чином перетворюються на тверді жири. Вони мають спотворену молекулярну структуру, не характерну для природних сполук, тому, вбудовуючись у клітини, порушують їх метаболізм. Часте споживання гідрогенізованих жирів може спровокувати такі хвороби як атеросклероз, інфаркт, ішемічна хвороба, діабет, гормональні збої, ожиріння тощо.

«У ході перевірки масла ми з’ясували, що кількість немолочного жиру у фальсифікованому продукті може доходити до 100%. А ще кілька років тому фальшувальники дозволяли собі додавати не більше 50%, — зазначає О. Котехова. — В результаті ми купуємо незрозуміло що, адже цю продукцію не можна назвати ані маслом, ані спредом. Це звичайний сурогат».

Так відбувається тому, що немає дієвого механізму притягнення до відповідальності фальсифікаторів. Опосередковано сприяє шахраям і мораторій на перевірки бізнесу. Проте, на думку експертів, навіть якби перевірки й були, вони б навряд чи кардинально щось змінили. А все тому, що штрафи за виготовляння фальсифікату не йдуть в жодне порівняння з прибутками, які підприємці отримують від його продажу.

На думку В. Семеновича, існуючі штрафи за виготовлення фальсифікату просто смішні: «Раніше за факт виявлення фальсифікату підприємство штрафували на 660 грн, зараз, не скажу точно, але приблизно це 2000 грн. Поки у нас штрафи не будуть еквівалентні тим надприбуткам, які отримують виробники, порядку не буде. Тому що бізнесмен прораховує, що йому вигідніше виготовляти фальсифікат і платити штрафи, ніж не ризикувати і зосередитись на якісній продукції».

Дехто з виробників на свій захист посилається на досвід Європи. Мовляв, там бізнес так часто, як це було в Україні до введення мораторію, ніхто не перевіряє. Водночас бізнесмени забувають сказати, що в Євросоюзі діють жорсткі закони, які передбачають дуже високі штрафи за виготовлення фальсифікату. В нас же порядним виробникам складно конкурувати з шахраями.

Вигідна імітація

Сфальшовану продукцію багато нечесних виробників запаковують в обгортку, візуально дуже схожу на упаковку великих виробників. Таким чином, людина, яка увечері біжить з роботи і поспішає, часто купує імітацію. Така хитрість дає змогу нечесним підприємцям отримувати непоганий зиск, адже вони реалізують свою продукцію, не витрачаючись на рекламу. А споживачі розуміють, що купили щось не те, вже вдома, після того, як скуштували масло. Проте повертати його в магазин ніхто не буде, оскільки неуважність не є приводом для повернення товару.

«Раніше дієтологи твердили, що масло містить підвищену кількість холестерину, сьогодні цей міф спростовано наукою. Тому масло не може бути дешевим, оскільки використовується якісна сировина. Сьогодні наші виробники мають всі можливості виготовляти справді якісне масло, — говорить президент «Союзу молочних підприємств України» Лідія Карпенко. — Проте є дрібні виробники, які виготовляють все, що завгодно. Українські стандарти дозволяють додавати рослинні жири в продукцію, проте про це має бути зазначено на пакуванні в переліку інгредієнтів. А коли на пачці ми читаємо «масло», а всередині фактично продукт, виготовлений з немолочних жирів, то це абсолютний фальсифікат. В умовах корупції, коли все можна купити, страждають чесні виробники, які виготовляють якісну і дорогу продукцію. Адже за виготовлення фальсифікату фактично нікого не карають. На моє переконання, держава все таки має знайти гроші на перевірки харчової продукції. Адже на вітчизняному ринку не дуже хороша ситуація щодо якості. Водночас потрібно пам’ятати й про те, що якість молочної продукції залежить також і від умов її зберігання в торговельній мережі та у споживачів після купівлі».

«За нашими спостереженнями, підробки виготовляють дрібні виробники, — розповідає заступник директора департаменту — начальник управління безпеки харчових продуктів і кормів Держпродспоживслужби Ольга Семенчук. — Проте ми нічого не можемо вдіяти, оскільки все ще перебуваємо на стадії реформування. Водночас у парламенті зареєстрований законопроект, який змінює деякі норми закону «Про основні засади нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності». Таким чином, з ухваленням цих змін на нас не поширюватиметься мораторій на перевірки, введений у 2014 році. Тоді ми зможемо перевести контроль на інший якісний рівень».

Загалом експерти радять споживачам купувати масло, виготовлене великими та відомими виробниками, і не спокушатись на занадто низьку ціну. І нагадують, що в домашніх умовах виявити фальсифікат неможливо. Популярні в Інтернеті методи розпізнання фальсифікату недієві, оскільки сьогоднішні виробники навчилися виготовляти якісні підробки. Йдеться про пораду заморозити масло, а потім його різати, якщо кришиться — справжнє, ні — тоді ні, тощо.

Звісно, в ідеалі краще збивати масло самостійно з молока, купленого у знайомих фермерів. Лише в такому випадку це буде справді корисний і натуральний продукт.