Громадяни і суди: не все так погано?

Оприлюднено аналітичний звіт «Оцінка рівня задоволеності громадян якістю окремих аспектів функціонування судів», який охоплює два міськрайонні та один районний суди Київської області — Броварський, Васильківський і Вишгородський. Однак висновки та рекомендації щодо трьох судів Київщини виявилися майже однаковими і тричі звучать рефреном у звіті. Така схожість в оцінках дає змогу припустити, що вони є актуальними й для інших українських судів.

Латентна нерівність

Аналіз соціально-демографічних показників відвідувачів суду та їх зв'язку з рівнем обізнаності з роботою суддів та судів вказує, що існує соціальна нерівність (за визначенням авторів дослідження — латентна) у доступності судових послуг та рівні поінформованості щодо діяльності судів серед відвідувачів.

Оцінка судів за 5-бальною шкалою

Цікавими виглядають результати оцінки діяльності судів з огляду на загальну репутацію судової влади в Україні в суспільстві та ЗМІ. Більшість респондентів, які взяли участь в опитуванні, оцінили якість роботи суду як «добре» та «відмінно» (від загальної кількості — від 60% до 70%). Проте тривожним для авторів дослідження виявилося те, що для більшості (половини або понад половини) респондентів якість роботи суду порівняно з попереднім роком взагалі не змінилася.

Проблем із тим, щоб знайти суд та доїхати до нього, у більшості відвідувачів теж немає.

Комфорт і українські суди

Попри те, що матеріально-технічний стан українських судів часто є незадовільним і приміщень бракує, умови перебування в суді більша частина опитаних визнала достатньо зручними. Але з однією обмовкою: у порадах щодо необхідних змін інфраструктурні перешкоди опиняються вже на першому місці, а у відкритому запитанні відвідувачі наводять розлогий перелік незручностей, які можуть позначатися як на їхній загальній оцінці роботи суду, так і на ефективності судового процесу.

Інформація та інформаційні технології

Інформацію, розміщену в суді, відвідувачі переважно оцінили як досить повну та зрозумілу, однак певна група опитаних в усіх трьох судах наголосила на необхідності впровадження електронного врядування шляхом «організації оформлення документів через e-mail» та «викладання повної інформації на сайті суду».

Люстрація

Неочікувано низьким виявився відсоток відвідувачів у судах, які висловили під час дослідження своє побажання «боротьби з корупцією та звільнення корупціонерів», а також запропонували «люструвати суддів» — від 10% до 15% опитаних у кожному з трьох судів.

Найбільш схвальну оцінку від опитаних отримали працівники апарату суду, яких назвали старанними в роботі, доброзичливими, шанобливими та готовими допомогти — у спілкуванні з відвідувачами, незалежно від соціального статусу останніх. У висновках дослідження окремо наголошується, що особливо позитивними оцінками респонденти відзначили професіоналізм працівників апарату суду.

Разом з тим, в опитаних повторюється вимога покращити контроль над кваліфікацією суддів та працівників суду.

Тайм-менеджмент у судах

Результати дослідження свідчать про доволі високий ступінь лояльності відвідувачів до постійних перенесень слухань та затримок початку судових засідань. Учасники судового процесу відповідали, що переважно вчасно отримують повістки та повідомлення про розгляд справи та «вважають обґрунтованими затримки/перенесення слухань у розгляді справи».

При цьому незначна кількість опитаних (не більше третини в кожному суді) визнали, що їх побажання не враховуються при призначенні дня та часу засідання, та звернули увагу на проблему несвоєчасності початку судових засідань.

Тиск на суддів

Напевно, найбільш неочікуваними є результати дослідження в частині оцінки неупередженості та незалежності суддів. Як свідчать дані опитування, більшість відвідувачів заявляли, що суддя не піддався зовнішньому тиску, навіть якщо такий був. У висновках наголошується: «Відсутній тиск на суддів, на чому зауважила більшість респондентів, а рішення, що виносяться в суді, є якісними».

Високі оцінки отримали судді від відвідувачів суду і за якість своєї роботи, зокрема за дотримання процедури судового розгляду та надання сторонам можливості прокоментувати свою позицію у справі.

Разом з тим, в учасників процесу є нарікання на брак чемності з боку суддів.

Що робити: поради та рекомендації

Спираючись на результати дослідження, автори визначають проблемні зони та дають конкретні поради, частину з яких складно виконати відразу через брак коштів (наприклад, покращення внутрішньої інфраструктури: туалетів, меблів, встановлення банкоматів у судах тощо), але деякі з них зовсім не потребують грошових вливань чи надзусиль з боку українських судів. Отже, серед рекомендацій є такі:

— поліпшити умови доступу до суду людей з обмеженими можливостями, зокрема, встановити пандус при вході в приміщення суду та передбачити можливість для відвідувачів на візках потрапити в будівлю суду поза турнікетом;

— створити багатоканальні лінії зв'язку з інформаційними центрами судів;

— підвищити рівень інформативності веб-сайтів судів;

— за можливості узгоджувати з учасниками судового процесу час та дату судового засідання та з урахуванням складності справи закладати запас часу, щоб запобігти затримкам початку розгляду.

Найбільш болючими і разом з тим нагальними видаються поради запровадити електронну систему подачі документів у судах і зменшити навантаження на суддів шляхом збільшення їх штату.

Для подолання соціальних нерівностей у доступності судів дослідники радять залучати неурядові громадські організації до створення при судах безкоштовних консультаційних центрів, де найбідніші верстви населення можуть отримати якісну адвокатську консультацію.

Звіт складено за результатами дослідження, проведеного в серпні-жовтні 2014 року проектом USAID «Справедливе правосуддя» і благодійним фондом «Інтелектуальна перспектива» — опитування думки користувачів судових послуг з використанням методології карток громадянського звітування. Опитування здійснювалось безпосередньо в приміщенні названих на початку судів шляхом індивідуального особистого інтерв'ю за випадковою вибіркою. Загалом у кожному суді було опитано по 200 відвідувачів. Опитувані відвідувачі судів оцінювали їх роботу за такими критеріями як доступ до приміщень суду та судової інформації, робота суддів і працівників суду, своєчасність прийняття рішень та якість судових рішень. Станом на 1 січня 2015 року таке опитування було проведено в 49 судах 15 областей України.

Підготувала Марина БЛУДША