Шанувальники Висоцького відзначають 80-річний ювілей легендарного барда (ФОТО, ВІДЕО)

Сьогодні світ відзначає 80-річчя відомого барда, поета, актора Володимира Висоцького, котрий має київське коріння. Перу Висоцького належить понад 800 поетичних творів, включаючи пісні і вірші.

Зауважимо, що дідусь Висоцького був засновником київської фармації. Він у 1914 році переїхав з Брест-Литовська до Києва, де одружився та організував майстерню з виробництва театрального гриму. Його брат Леон, відомий хімік, став засновником київського заводу «Хімефір». У будиночку по вулиці Бульварно-Кудрявській, 32, народився батько майбутнього поета Семен і дядько Олексій, пише «Вечірній Київ».

Бабуся Володимира Висоцького, Дарія Олексіївна Бройнштейн, похована на Байковому кладовищі. Батько поета — кадровий офіцер — ще до Другої світової війни переїхав до Москви, але потім повернувся до рідного міста. У дитинстві Висоцький часто жив у бабусі в Києві, відпочивав з родичами в селі Плюти.

Майбутній актор вступив до Московського інженерно-будівельного інституту. Але там провчився лише один семестр. За спогадами друзів, закінчивши курсову, Володимир вилив на ватман склянку з чорною тушшю і вимовив: «Усе! Піду в артисти! Кожен повинен займатися своєю справою». Відтоді почався його творчий шлях.

Перший київський концерт знаменитий бард дав у Інституті кібернетики, а потім — на заводах «Ленінська кузня» та «Арсенал».

Володимир Висоцький був незручним актором. Про це розповідав Станіслав Говорухін, який працював над фільмом «Місце зустрічі змінити не можна». За словами режисера, Висоцький не терпів других дублів, а перші йому далеко не завжди вдавалися, іноді він не міг виконати елементарні завдання. Крім цього, він завжди додавав щось своє.

Творчість поета відрізнялася щирістю і правдивістю, що на тлі офіційного радянського мистецтва сприймалося як ковток свіжого повітря.

Висоцький помер у Москві 25 липня 1980 року, де в той час проходила Олімпіада. Незважаючи на це, в день похорону попрощатися з улюбленим артистом прийшли близько 40 тис. осіб.

«За все його творче життя його жодного разу не показали по радянському телебаченню, пісні не крутили на радіо, проте, його пісні і ролі знала вся країна», — пише РІА «Новости».

Як зауважують ЗМІ, про популярність Висоцького серед людей свідчить той факт, що злодії, які обікрали його номер на відпочинку, повернули майже всі речі. Володимир Висоцький спочатку звернувся в поліцію, але коли повернувся в номер, то побачив свої речі та записку: «Пробач, Володимир Семенович, ми не знали, чиї це речі. Джинси, на жаль, ми вже продали, але куртку і документи повертаємо в цілості й схоронності».

Чимало творів барда залишаються актуальними і зараз.

«Я бодрствую, но вещий сон мне снится.
Пилюли пью — надеюсь, что усну.
Не привыкать глотать мне горькую слюну -
Организации, инстанции и лица
Мне объявили явную войну
За то, что я нарушил тишину,
За то, что я хриплю на всю страну,
Чтоб доказать — я в колесе не спица...»