Судді поза законом

Упродовж останніх трьох років увага громадськості якщо і буває прикутою до судів, то набагато рідше, ніж у довоєнний час. Ефектна і промовиста справа  екс-голови Верховного суду В. Князєва привернула увагу, а затим усе повернулося до звичного життя. На буднях суддівської спільноти війна позначилася трохи інакше, ніж на інших, втім, звісно, не обминула – у служителів Феміди свої історії героїзму і зради, епопеї із, так би мовити, СЗЧ, свої «мукачівські котли». 

В умовах тривалого паралічу Вищої ради правосуддя та бездіяльності Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, задавненого кадрового голоду та впливу інших об’єктивних та суб’єктивних чинників непоміченою залишається цікава тенденція. Ідеться про збільшення кількості суддів, які з цілком рукотворних причин обіймають свої посади і відправляють правосуддя… незаконно. Тобто йдеться про суддів, які віряджені із «свого» суду до іншого і встановлений законом строк відрядження яких уже давно сплив.

Відповідно до частини 2 статті 55 Закону України «Про судоустрій та статус суддів» відрядження судді до іншого суду того самого рівня і спеціалізації здійснюється на строк, що визначається Вищою радою правосуддя. Цей строк не може перебільшувати рік.

Якщо обставини, які були підставою відрядження судді, продовжують існувати, за зверненням голови суду, до якого суддя відряджений, Вища рада правосуддя пролонгує строк відрядження, але не більше ніж на один рік. Звісно, якщо сам суддя не проти.

Тобто загальний строк відрядження не може перевищувати два роки. Суддя, строк відрядження якого закінчився, повертається на роботу до суду, з якого був відряджений.

15 березня 2022 року Законом України № 2128-IX Прикінцеві та перехідні положення Закону України «Про судоустрій і статус суддів» були доповнені пунктом 56. Відповідно до нього, в період дії надзвичайного чи воєнного стану та протягом 30 днів після дня його скасування (припинення) і за умови відсутності повноважного складу Вищої ради правосуддя голова Верховного суду приймає рішення про відрядження судді до іншого суду відповідного рівня і спеціалізації та про дострокове закінчення цього відрядження.

При цьому положення абзацу другого частини другої ст. 55 цього Закону щодо граничного строку відрядження судді не застосовуються.

У зв’язку з такою вимушеною новацією редакція  звернулася до компетентних інституцій із запитанням щодо реалізації вказаних положень закону.

Скільки суддів було відряджено за рішенням голови Верховного суду (окремо – за рішенням голови ВС В. Князєва), до іншого суду того самого рівня і спеціалізації.

Скільки суддів було відряджено з одного місцевого суду до іншого, з одного апеляційного суду до іншого.

Чи приймала ВРП рішення про продовження строку відрядження суддів, які були відряджені з одного суду до іншого за рішенням голови Верховного суду (окремо – за рішенням голови ВС В. Князєва).

Якщо приймала, то стосовно скількох суддів таке рішення нею було прийнято і на який строк було продовжено їхнє відрядження.

Чи продовжують нині відряджені судді здійснення судочинства у тих судах, до яких вони були «прикомандировані», за відсутності рішення ВРП щодо них про продовження строку відрядження.

Чи поверталися судді, які були відряджені до інших судів, на роботу до суду, з якого вони були відряджені, у зв’язку із закінченням строку відрядження чи рішенням ВРП про дострокове закінчення відрядження. Якщо так, то яка кількість суддів повернулася на роботу до суду, з якого вони були відрядженні, та з яких підстав.

Апарат Верховного суду дуже довго, понад встановлений законом термін обмірковував відповідь на вищенаведені запитання. Нарешті відповідь за підписом заступника апарату надійшла. З неї випливає, що ВС насправді мало що відомо.  І скидається на те, що не дуже і цікаво.

«У період із 24 лютого 2022 року до відновлення повноважного складу Вищої ради правосуддя було прийнято рішення про відрядження 462 суддів. Загальна кількість відряджених суддів місцевих судів - 394. Загальна кількість відряджених суддів апеляційних судів - 68. 

Надаємо запитувану інформацію, що знаходиться у володінні Верховного суду, однак вичерпною інформацією з порушених питань володіє Вища рада правосуддя. 

Інша запитувана Вами інформація у Верховному суді не відображена та не задокументована будь-якими засобами чи на будь-яких носіях». 

Тобто Верховний суд не володіє жодною інформацією щодо порушених питань, окрім кількості відряджених суддів! Дивовижно, але зафіксований факт.

Водночас Вища рада правосуддя, поза всяким сумнівом, володіє «вичерпною інформацією», але такої інформації і неї, очевидно, невичерпна кількість, і вони готують відповідь на запит з вересня минулого року, порушуючи закон.

Звертаючись до надто зайнятої ВРП, та ВККС пропонуємо все-таки відповісти на надіслані запитання.  І замислитися принагідно над тим, скільки суддів нині продукують рішення, що мають бути скасованими виключно через те, що їх не винесено судом, встановленим законом.