Конституційне окозамилювання, або Продуктивність — 60 актів на місяць

Конституційний суд України взяв за звичай щомісячне публічне звітування про свою діяльність. Здавалося б, таку відкритість органу конституційної юрисдикції слід палко вітати. 

Однак якщо бодай поверхово глянути на цю статистичну звітність, виявиться, що вітати немає з чим.

Навпаки, статистика, яку КСУ регулярно видає на публіку як своє досягнення, зовсім не є таким. Понад те, вона змушує замислитися, чим взагалі зайнятий цей конституційний орган і на що витрачається понад триста мільйонів державних коштів на рік.

Днями КСУ на своєму офіційному сайті прозвітував про діяльність у лютому 2026 року новиною під назвою «Суд провів 77 засідань та ухвалив 60 актів: результати роботи КСУ за лютий». 

Якщо сприймати назву за чисту монету, то діяльність КСУ у лютому має вразити кожного, адже за місяць суд провів колосальну кількість засідань та ухвалив аж 60 актів. 

Із самого повідомлення суспільство дізнається, що: «У лютому 2026 року в Конституційному Суді України відбулося 77 засідань, з них:

• 18 пленарних засідань та 7 засідань Великої палати Суду;

• 5 засідань Суду;

• 4 пленарних засідання і 5 засідань Першого сенату Суду;

• 16 пленарних засідань і 9 засідань Другого сенату Суду;

• 13 засідань колегій суддів Першого та Другого сенатів Суду.

На цих засіданнях Суд ухвалив 60 актів, з них:

• 3 постанови Суду;

• 20 ухвал Великої палати Суду;

• 5 ухвал Першого сенату Суду;

• 7 ухвал Другого сенату Суду;

• 25 ухвал колегій суддів сенатів Суду».

І що з цього, запитає прискіпливий читач? Якщо говорити по суті, це означає лише одне – що у лютому 2026 року КСУ не ухвалив жодного рішення та висновку. А саме вони за Конституцією є тими актами, якими КСУ вирішує конституційний спір.

Наведені ж в інформаційному повідомленні дані про ухвалені Судом «60 актів» стосуються виключно процедурних моментів розгляду справ. Тобто внутрішньої кухні діяльності самого суду, яка є цікавою лише йому самому. 

Для суспільства важливим є не те, скільки засідала та чи інша колегія, той чи інший сенат, а те, що КСУ видає на-гора. Тобто скільки конституційних спорів він вирішив по суті, ухваливши остаточні рішення та висновки у відповідних справах. Суспільству та державі важливий не процес, а результат діяльності КСУ, для чого він, власне, і створений. 

Хіба у КСУ цього не розуміють? Гадаємо, що розуміють і дуже добре. А щомісячні інформаційні повідомлення вказаного змісту роблять, аби продемонструвати ефективність своєї роботи. Точніше – відсутність належної результативності підмінити інформацією про процес.

Достатньо сказати, що за два місяці 2026 року КСУ ухвалив … усього одне рішення. За весь 2025 рік таких рішень теж було не так багато – вісім: 1 – ухвалила Велика палата, 1 – Перший сенат, 6 – Другий сенат. 

Це при тому, що на розгляді КСУ перебуває велика кількість конституційних подань, звернень та скарг, багато з яких розглядаються впродовж років. 

Водночас на офіційному сайті щомісяця подавали статистику діяльності КСУ, яка вражала кількістю засідань та ухвалених актів. Але по суті була ні про що. Це щось на кшталт того, якби, для прикладу, хлібокомбінат періодично повідомляв громадян про кількість змін працюючих та проведених нарад, щодо процесу замішування тіста, про температуру в печах, але хліба не випікав і в магазини не поставляв. Що сказали би з цього приводу люди? 

Отже, оскільки результативність діяльності КСУ помітно «кульгає», то цю кульгавість намагаються компенсувати розмаїттям цифр та актів, які насправді свідчать лише про одне – низьку ефективність діяльності цього конституційного органу уже впродовж значного періоду. 

Дослідження розміщених на сайті КСУ новин свідчить, що такого роду інформування суд почав активно здійснювати десь із 2021 року, коли результативність його діяльності явно почала йти на спад. Тоді хтось «мудрий» вирішив зайнятися окозамилюванням (інакше це назвати складно), яке створило б видимість продуктивної діяльності КСУ. І треба віддати йому належне – це працює: з одного боку демонструє начебто ефективну діяльність КСУ, з іншого – забезпечується поінформованість суспільства про діяльність цього органу.

У цьому зв’язку примітними є також інші новини, які також постійно з’являються на сайті КСУ і можуть пролити світло на таку результативність його діяльності. Йдеться про регулярні закордонні поїздки його суддів, які не зупинило навіть повномасштабне російське вторгнення в Україну та введення воєнного стану.

Сайт КСУ рясніє новинами про закордонні відрядження його суддів – і поодинці, і групами по п’ять–сім суддів. Практично кожного місяця. Для прикладу, у лютому цього року таких проїздок було дві – до Франції з’їздило двоє суддів, а до Чехії – аж сім.

Закономірно, що у період такого відрядження функціональна діяльність суду завмирає. І так практично кожного місяця. Суспільству напевне було би цікаво дізнатися, хто із суддів, коли, де та скільки разів побував у закордонних відрядження під час війни. КСУ міг би розмістити таку інформацію на своєму сайті поряд з черговим повідомленням про свою діяльність, скажімо, за березень цього року. 

Будемо чекати.