Контора пише: Оціночні судження і сумнівна творчість НАБУ у справі АФ «Квіти України»

У кримінальному провадженні, ініційованому віце-прем'єр-міністром О. Кубраковим та його підлеглим О. Доценком, про яке докладно писав «Ракурс», відбувалося те, що адвокати обвинуваченого підприємця Сергія Копистири на засіданнях суду називали реалізацією чітко спланованої провокації. За їхнім твердженням, це була активна спільна діяльність НАБУ й так званих викривачів. І кожне наступне судове засідання підтверджує цей висновок.

Прокурором Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Єлєною Дроботовою для дослідження судом було надано черговий протокол за результатами проведення негласної слідчої (розшукової) дії — контроль за вчиненням злочину.

На переконання сторони захисту, дослідження протоколу у сукупності з іншими матеріалами кримінального провадження № 52023000000000358 дає суду всі підстави визнати його недопустимим доказом. І з захистом важко не погодитися.

Відверте ігнорування закону

У протоколі зазначається, що він складений старшим детективом НАБУ Р. Догойдою за результатами проведення НСРД — контролю за вчиненням злочину у вигляді спеціального слідчого експерименту «у відповідності до ст. ст. 2, 3, 7, 14, 104−107, 246, 252, 271 Кримінального процесуального кодексу України».

Це не відповідає дійсності, бо дотриматися вимог КПК старшому детективу НАБУ пану Догойді не вдалося.

Всупереч вимогам закону, у протоколі не вказано, хто проводив негласні слідчі (розшукові) дії. Невідомо, хто саме здійснював вказані НСРД, чи мали вони на це право, тобто чи був цей процес законним.

Старший детектив НАБУ Догойда також порушив інші приписи ст. 252 КПК України, на яку посилається у протоколі. Відповідно до неї, є 24 години по закінченню негласних слідчих дій для передачі відповідного протоколу до прокуратури.

НСРД проводилися 29 серпня, 1 вересня та 3 вересня 2023 року. 3 вересня за допомогою аудіозапису було зафіксовано розмову у службовому кабінеті О. Кубракова з О. Доценком і С. Копистирою. 

Отже, протокол мав надійти в прокуратуру не пізніше 4 вересня. Але зробив це старший детектив лише 26 вересня, збрехавши в протоколі, нібито склав його відповідно до ст. 252 КПК України. У кого увесь цей час перебували аудіозаписи НСРД і чи не було у цей час здійснено з ними протиправних маніпуляцій, зокрема, монтажу?

Водночас, коли детектив має натхнення, то б'є всі часові рекорди у протилежному значенні, наче супермен, перевищуючи реальні людські можливості. Принаймні, на папері. І виглядає це або як кіносценарій, або як відверта зневага до здорового глузду.

Відповідно до протоколу, на його складання, в тому числі текстуальне відображення аудіозапису розмов, старший детектив витратив 45 хвилин. Просто як діти в школі. І можна було би тільки вітати подібний запал, якби сама лише тривалість записаних під час проведення НСРД розмов не становила… 2 години 40 хвилин.

Вочевидь, за 45 хвилин навіть старшому супердетективу НАБУ не під силу прослухати та письмово відобразити зміст розмов, які тривали 2 год 40 хв. Не кажучи вже про такі «дрібниці», що оформлення протоколу вимагає також викладення окремої інформації по кожному епізоду зафіксованих розмов, зазначення відповідних реквізитів цього документа тощо.

Тобто абсолютно очевидно, що складання протоколу відбувалося аж ніяк не у проміжок часу, зазначений у ньому. Звідси логічно витікають висновок про те, що відомості щодо часу складання протоколу є неправдивими і підозра, що з ним могли відбуватися певні маніпуляції.

Приміром, його складали інші особи в інший час тощо. Це ставить під сумнів достовірність змісту протоколу, а відтак і допустимість його як доказу.

По два протоколи на одну слідчу дію

Цього видалося замало і детектив для чогось заходився активно множити сутності. Крім протоколу від 26 вересня, ті ж самі результати проведення НСРД 29 серпня, 01 вересня та 03 вересня 2023 року відображені ще у трьох протоколах!

Відповідно до визначеного законом порядку фіксації ходу і результатів НСРД за результатами проведення негласної слідчої (розшукової) дії складається протокол, до якого в разі необхідності долучаються додатки.

Кожного з трьох днів анонімними детективами НАБУ здійснювалась одна негласна слідча (розшукова) дія — аудіоконтроль особи. Отже, мав бути один протокол. Натомість було складено по два протоколи, для ускладнення «квесту» ще і розкидані по різних томах матеріалів досудового розслідування.

Організований хаос

До речі, з томами цієї справи взагалі біда: вони сформовані хаотично, матеріали з одного і того ж питання (однієї слідчої дії) розкидані по різних томах, порядок та обсяг дослідження доказів судом чітко не визначено. Прокурор порціями надає для дослідження матеріали справи як заманеться, захист не знає, до чого готуватися на наступне засідання. Складається стійке враження, що прокурор навмисно заплутує захист і суд з тим, щоб унеможливити системний аналіз доказів, аби у такому організаційно-процесуальному хаосі сховати те, що захисники все переконливіше називають чітко спланованою та реалізованою провокацією стосовно обвинуваченого підприємця з використанням міністра О. Кубракова та його підлеглого О. Доценка.

З кожним дослідженим навіть у такому хаотичному порядку доказом аргументів на користь здійснення детективами НАБУ та прокурорами САП провокації у цій справі стає дедалі більше. Як висловився один із захисників, провокація вже просто «пре» — її сховати об'єктивно неможливо.

Питання лише у тому, як у цій ситуації вчинить суд: чи заплющить на неї очі, чи нарешті побачить провокацію у всій її «красі» і розмаху й оцінить діяльність НАБУ і САП відповідно до закону. Втім, поки що більше схоже на те, що закон у таких випадках підлягає застосуванню лише до обвинувачених.

У цьому контексті захист періодично нагадує про, що епізод із підприємцем С. Копистирою у «викривальній» діяльності віцепрем'єр-міністра О. Кубракова не єдиний — лише за один день 21 листопада 2023 року тодішній міністр інфраструктури у «спайці» з керівником Держагентства відновлення та розвитку інфраструктури М. Найємом «викрив» одразу трьох «корупціонерів» — двох нардепів (С. Лабазюка й А. Одарченка) та підприємця-забудовника С. Копистиру.

Захист у цій справі добивається з’ясування, що ще входить у викривальний доробок «штатного викривача» О. Кубракова, а також у яких справах НАБУ він фігурував в іншій якості, яка могла перерости у підозрюваного та обвинуваченого. Але НАБУ і САП відмовляють адвокатам у наданні такої інформації, вочевидь, знаючи, які це матиме наслідки як для цієї справи, так і взагалі для з’ясування справжньої ролі у конфіденційній співпраці О. Кубракова з НАБУ (про це «Ракурс» детально розповідав).

Компілятивне протоколювання

Дослідження змісту протоколу породжує запитання про те, яку процесуальну дію він фіксує. Документ має назву «Протокол за результатами проведення негласної слідчої (розшукової) дії — контроль за вчиненням злочину». У його вступній частині констатується, що старший детектив Р. Догойда «склав протокол про результати проведення контролю за вчиненням злочину у вигляді спеціального слідчого експерименту».

Тобто було проведен негласну слідчу (розшукову) дію — контроль за вчиненням злочину.

Водночас в описовій частині протоколу відображено результати проведення іншої негласної слідчої (розшукової) дії — аудіоконтролю особи щодо С. Копистири.

Таким чином, з цього протоколу випливає, що у ньому зафіксовано результати проведення двох різних негласних слідчих (розшукових) дій — контролю за вчиненням злочину та аудіоконтролю особи. Крім того, вони ще і проводились на підставі двох різних процесуальних рішень — постанови прокурора та ухвали слідчого судді.

Відтак виникає запитання: оскільки за законом одним протоколом неможливо зафіксувати проведення двох різних процесуальних дій, про яку саме йдеться?

Якщо «проведення контролю за вчиненням злочину у вигляді спеціального слідчого експерименту», як це зазначено у вступній частині, то у чому полягає власний зміст проведення цієї НСРД?

Якщо у протоколі зафіксовано «проведення аудіоконтролю особи щодо Копистири С. М.», то чому цей документ називається «Протокол за результатами проведення негласної слідчої (розшукової) дії — контроль за вчиненням злочину»?

Тим більше, як зазначалося, 29 серпня, 1 і 3 вересня тим же старшим детективом НАБУ було складено три окремих протоколи «за результатами проведення негласної слідчої (розшукової) дії, а саме проведення аудіоконтролю особи» відповідно від 1, 5 і 7 вересня.

Отже, «Протокол за результатами проведення негласної слідчої (розшукової) дії — контроль за вчиненням злочину» від 26 вересня за своїм змістом є химерною мозаїкою — компіляцією трьох інших протоколів за результатами проведення інших НСРД.

Детектив-«письменник»

Це означає, що окремого процесуального документа з власним змістом як «Протокол за результатами проведення негласної слідчої (розшукової) дії — контроль за вчиненням злочину» насправді не існує. Є штучно складений документ, у який старший детектив з власними «підводками» (висновками та оцінками) «вмонтував» три окремі процесуальні документи (протоколи) та якому він дав назву «Протокол за результатами проведення негласної слідчої (розшукової) дії — контроль за вчиненням злочину». Про «підводки» з власними оцінками та висновками старшого детектива НАБУ Р. Догойди варто сказати окремо, оскільки такий офіційний документ як протокол слідчої дії не передбачає власної творчості слідчого чи прокурора.

За законом протокол є формою фіксації кримінального провадження, у якому має об'єктивно відображатися «хід і результати проведення процесуальної дії» (статті 103, 104 КПК). У ньому немає місця власному аналізу, висновкам, припущенням тощо посадової особи, яка його складає.

Детектив мав об'єктивно відобразити у протоколі «хід і результати проведення процесуальної дії». Але старший детектив НАБУ Р. Догойда переплутав жанр. Він не обмежився фіксацією «ходу та результатів» НСРД, а дав у протоколі власну інтерпретацію того, що було зафіксовано на аудіозаписі. Зрозуміло, що така інтерпретація має очікувано прогнозоване спрямування — «підвести під статтю» обвинувачених, стосовно яких здійснювалася оперативна розробка (якщо вже називати провокацію оперативною діяльністю).

Що сказати: детектив творча людина, письменницька справа по ньому плаче, однозначно. Але не документалістика, а щось із фантазійних жанрів — до того ж, з очевидним обвинувальним ухилом.

Замість розшифровки запису — оцінка-припущення

Відтак, протокол не відповідає встановленим законом вимогам щодо змісту документів, якими фіксуються хід і результати проведення процесуальних дій. Зокрема, не передбачає зазначення у вступній та описовій частинах власної думки особи, яка його склала, щодо проведеної процесуальної дії, викладу нею короткого змісту такої процесуальної дії, а також суб'єктивної оцінки того, що відбулося під час її проведення.

Всупереч закону старший детектив НАБУ перед текстуальним відображення змісту зафіксованих розмов виклав власний коментар щодо них, зробив свої висновки стосовно їх змісту, а також дав правову оцінку висловлюванням С. Копистири, що взагалі є неприпустимим з точки зору закону.

Таким чином з процесуального документа, в якому має бути об'єктивно зафіксована процесуальна дія, старший детектив перетворив протокол мало не на твір на вільну тему із суб'єктивними висновками та оцінками.

Мало того, в пориві творчості старший детектив констатує як завершений факт те, чого не було сказано, подаючи це у протоколі як… розшифровку її аудіозапису.

Наприклад, у власній «підводці» до текстуального викладу «змісту розмови» Р. Догойда констатує, що «в ході проведення процесуальної дії встановлено», що під час «зустрічі Копистира С. М. запропонував Доценку О. А. поїхати разом з ним та вибрати об'єкти зданої в експлуатацію житлової нерухомості, яка може бути надана Кубракову О. М. як неправомірна вигода».

Насправді розмова не містить жодного висловлювання Копистири, яка хоча би натякала на неправомірну вигоду Кубракову… Таким є розрив між фантазіями пана Догойди на тему і фактичними обставинами справ.

Сумніви стосовно достовірності протоколу посилились під час прослуховування у судовому засіданні аудіозаписів фіксації розмов, які начебто зафіксовані текстуально і відтворені у протоколі. Надзвичайно низька якість аудіозаписів не давала змоги учасникам судового засідання не те, що зрозуміти зміст записаних розмов, а взагалі почути, про що йшлося.

Не чути, але зрозуміло…

Сторона захисту неодноразово звертала увагу суду на якість запису. Втім, головуюча суддя Віра Михайленко, як і представник сторони обвинувачення — прокурор САП Єлєна Дроботова, заявили, що їм усе чути 

По-друге, якість аудіозаписів не дозволяє ідентифікувати осіб, розмови яких зафіксовані. Відтак, це ставить під обгрунтований сумнів те, що у протоколі правдиво відтворено як співрозмовники, так і зміст цих бесід. Об'єктивний судовий розгляд таких доказів вимагає проведення відповідних експертиз, щонайменше, аби достеменно з’ясувати, хто є учасником цих розмов і про що йшлося.

За словами обвинуваченого Сергія Копистири, який за довгі місяці судового розгляду подібними заявами не розкидається, у протоколі йому приписано фрази та окремі слова, яких він ніколи не говорив. Якщо так, ідеться про ще одну фальсифікацію протоколу.

Натомість, за твердженням захисників, у матеріалах справи немає частини того, що говорив їхній клієнт під час зустрічей з О. Кубраковим та О. Доценком (які, поза сумнівом, фіксувалися на приховані ними аудіо пристрої). Десь пропали фрагменти розмов обвинуваченого з «викривачами», а відтак це може свідчити про «тасування» доказів з метою штучного створення підстав для притягнення обвинувачених до кримінальної відповідальності.

У протоколі зазначено, що «контроль за вчиненням злочину у формі спеціального слідчого експерименту проводився з метою перевірки заяви громадянина Доценка О. А. про те, що фактичні контролери чи бенефіціарні власники ТОВ «Сітігазсервіс» запропонували надати віцепрем’ер-міністру — міністру розвитку громад, територій та інфраструктури України Кубракову O. M. через керівника ДП «Укркомунобслуговування» Сушон А. I. неправомірну вигоду за уникнення перевірки Міністерством розвитку громад, територій та інфраструктури України законності, економічної доцільності укладення договорів між ДП «Укркомунобслуговування» та ТОВ «Сітігазсервіс» щодо земельної ділянки розташованій на вул. Тираспольська, 43 у Подільському районі м. Києва».

Попри констатації у протоколі, у заяві Доценка не наведено жодного (!) факту висловлення «фактичними контролерами чи бенефіціарними власниками ТОВ «Сітігазсервіс» пропозиції неправомірної вигоди міністру Кубракову.

Загалом, якщо виходити з відкритих стороні захисту матеріалів, в органу досудового розслідування не було законних підстав ініціювати, а відтак і проводити стосовно Копистири НСРД у вигляді аудіоконтролю особи.

«Пастка» в дії

Формально детективи НАБУ мали дозвіл для проведення НСРД у вигляді аудіоконтролю — ухвалу слідчого судді ВАКС Я. Шкодіна. Але цей дозвіл був отриманий у результаті надання слідчому судді недостовірної інформації стосовно начебто уже вчиненого тяжкого корупційного злочину та осіб, які причетні до його вчинення!

На думку захисту, чимало обставин вказують на те, що саме в такий спосіб була «запущена» спеціальна операція з провокування вказаного злочину, для формального «узаконення» якої потрібні були відповідні судові рішення слідчих суддів ВАКС.

Отже, старший детектив НАБУ Р. Догойда звернувся до суду з клопотанням про надання дозволу на проведення НСРД стосовно С. Копистири за відсутності законних підстав для цього.

Це клопотання за своїм змістом є абсолютно ідентичним «челобитним», спрямованим до ВАКС стосовно інших обвинувачених по цій справі. Окрім змісту, із «шаблоном-зразком» збігаються пунктуація та граматичні помилки.

Підсумовуючи, можна стверджувати, що протокол складено з порушенням встановлених законом вимог і до його тексту внесено неправдиві відомості. Тож ця фальшивка очевидно є недопустимим доказом. На жаль, суд закриває очі на очевидність цих обставин.

З іншого боку, протокол підтверджує провокаційний характер діяльності НАБУ і САП у цій справі. Ознаки провокації проявлялись уже на стадії проведення досудового розслідування. Інакше для чого б слідчий суддя ВАКС Я. Шкодін, який розглядав клопотання старшого детектива НАБУ Р. Догойди про надання дозволу на проведення негласних слідчих (розшукових) дій стосовно Копистири і Сушон в ухвалі від 7 серпня 2023 року акцентував увагу (в ухвалі це виділено жирним текстом) НАБУ «на несприйняття ЄСПЛ будь-якої творчої діяльності та категоричну заборону на провокацію злочину, а з урахуванням обставин цієї справи — заборони на створення умисної «пастки» для фігурантів провадження».

Вочевидь, суддя ВАКС Я. Шкодін навіть за наданими йому НАБУ матеріалами вбачав реальні ризики здійснення провокації стосовно С. Копистири, Адже він спеціально наголосив в ухвалі — «з урахуванням обставин цієї справи — заборони на створення умисної «пастки» для фігурантів провадження».

З дослідженням судом чергового доказу цієї справи стає все очевиднішим, що застереження слідчого судді ВАКС Я. Шкодіна мали під собою підстави — пастку таки створили і в неї «загнали» трьох обвинувачених. А тепер її хочуть узаконити через суд. По-перше, аби виправдати свої незаконні дії, по-друге, домогтися кримінальної відповідальності тих, кого у такий протиправний спосіб переслідували, по-третє, продовжувати вчиняти їх і далі — уже стосовно інших осіб. А про інших «Ракурс» також детально інформував своїх читачів.